В Україні за період карантину кількість безробітних зросла вдвічі. Однак за п’ять місяців цього року ситуація пішла на поліпшення. Бізнес адаптується, карантин слабшає, але виникла інша, несподівана проблема — нестача кадрів. Як виглядає постковідний ринок праці, яку роботу шукають українці, і чому бізнесу бракує кадрів, дізнавався УНН.

Карантин пройшовся по всіх

Тільки за перші шість місяців карантину рівень безробіття в США досяг 13 млн осіб, Євросоюзу — 16 млн осіб. Аналітики стверджують, що в порівнянні з розвиненими країнами, Україна пройшла пік кризи досить м’яко, в більшій мірі за рахунок тіньової економіки і плаваючої статистики. Згідно з офіційними даними, рівень безробітних в Україні в минулому році склав близько 1,7 млн осіб. У звіті НБУ, йдеться, що протягом другої половини 2020 року стан ринку праці вже поступово поліпшувався. Населення поверталося до пошуку роботи. У той же час поліпшувалася і зайнятість, а сезонно скоригований рівень безробіття скоротився до 9,7% в четвертому кварталі.

На початку 2021 року відновлення ринку праці продовжилося. За чотири місяці кількість безробітних зменшилася на 12% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. “Якщо порівнювати з минулим роком — то констатуємо стабілізацію на ринку праці. Зараз на 12% менше безробітних, ніж за аналогічний період в 2020 році. Вакансій така ж кількість. Якщо на початку цього року на одну вакансію претендувало 12-14 осіб, то зараз — приблизно 6 осіб”, — розповідає Інна Бондіні, начальник управління надання послуг населенню Департаменту реалізації політики зайнятості Державної служби зайнятості.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль теж говорить про позитивну динаміку, в травні 401 тисяча осіб були в статусі безробітного. “Всього протягом цього карантинного року, згідно з офіційними даними, 1 млн осіб отримали статус безробітного. Відповідно було працевлаштовано за цей період 665 тисяч осіб”, — пояснив він. При цьому глава Кабміну уточнив, що ще близько 500 тисяч робочих місць вдалося зберегти завдяки підтримці бізнесу та програму “5-7-9”.

Ринок праці змінився

Однак таку підтримку від держави український бізнес відчув слабо і запізніло. За розрахунками Мінекономіки, за одноразовою матеріальною допомогою у розмірі 8000 гривень звернулися понад 480 тисяч ФОП і найманих працівників. У 2020 році за цією програмою виплачено 3,6 млрд гривень. Також понад 200 млн гривень отримали підприємці по компенсації ЄСВ.

Така допомога бізнесу не сильно допомогла. У Європейській бізнес асоціації підрахували, що в Україні близько 33% підприємців в сфері малого бізнесу за період карантину, втратили від 50-75% свого доходу. А на відновлення колишніх оборотів і виручки потрібно до двох років. Однак фінансове питання не єдине з чим зіткнулися підприємці. Виявилася гостра нестача кадрів в деяких галузях, ринок праці змінився, і щоб поповнити свій штат, потрібно пропонувати стабільність, високу зарплату і соціальні гарантії.

“Коли ми зняли карантинні обмеження, побачили величезні проблеми з людьми. Тобто, ресторани, бари, кафе, кав’ярні, які знову відкрилися, не можуть знайти персонал. Оскільки люди ще більше поїхали в Польщу та інші країни, пішли в інші галузі. Тобто, на сьогоднішній день ми можемо констатувати небувалий брак кадрів в ресторанній галузі”, — розповів президент Української ресторанної асоціації Сергій Трахачев.

Засновник рекрутингового агентства “Борщ”, експерт ринку праці Сергій Марченко пояснює цю ситуацію нестабільністю сфери обслуговування. Через частий карантин, люди з готельно-ресторанного бізнесу залишилися за бортом, тому напередодні осіннього локдауну, вирішили убезпечити себе. “Ми помічаємо, що люди, які працювали в ресторанному бізнесі, надсилають резюме на зовсім інші вакансії. Наприклад, дівчина була офіціанткою, а надсилає резюме на офіс-менеджера. Також є нестача медперсоналу початкового рівня — медсестри, санітарки”, — розповідає він.

HR-експерт Тетяна Пашкіна додає, що гострий кадровий дефіцит є навіть в сфері IT. “Кількість вакансій зростає, а ось фахівців — скорочується. Роботодавцям також все складніше знайти досвідченого менеджера з продажу, логіста, секретаря. Крім того, в дефіциті механіки, інженери і навіть двірники, за яких бізнес змушений серйозно конкурувати”, — говорить вона.

Шукачі роботи стали більш вимогливими до роботодавця, хочуть стабільної зарплати і соціальний пакет. “Дивно, але знайти кадри стало складніше, ніж до ковідних часів. Люди на співбесіді стали більш вимогливими. Їм важливо, скільки вони витрачають на дорогу часу і грошей, вони не поспішають погоджуватися на роботу. Ще для них стали важливі соціальні гарантії. Після історії з карантином, їм важливо знати, що буде стабільна робота і зарплата”, — говорить Марина Павук, HR-менеджер Всеукраїнської асоціації імпортерів овочів і фруктів.

Зростання зарплати і стабільність — ключове, що шукають зараз люди. Незважаючи на відновлення економічної активності, зниження безробіття в 2021 році буде гальмуватися значним зростанням витрат бізнесу на оплату праці. В цьому році збільшити зарплату планують лише близько 23,6% компаній.

Саме тому українці вибирають роботу за кордоном, і українські компанії просто не можуть конкурувати з ними по зарплаті. Українці готові їхати в Польщу, Чехію, Німеччину, Литву та Латвію. Серед найбільш затребуваних спеціальностей — водій, далекобійник, різноробочий, пакувальник і вантажник.

Головний конкурент, який щорічно бореться за українських робітників — Польща. За словами Василя Воскобойникова, президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування карантин на статистиці трудових мігрантів істотно не змінився, в першу чергу за рахунок польського уряду, який робив все, щоб українські трудові мігранти до них приїжджали: оплачували 14-денний карантин, забезпечували житлом, оплачували тести. У цьому році боротьба за українських трудових мігрантів зайде далі. “В минулому році польський уряд і польський бізнес настільки тісно взаємодіяли, що забезпечили достатній потік українців. Цього року Польща знову відчуває брак робочої сили і буде робити все, щоб заманити наших громадян. Зараз вже готуються зміни в імміграційне законодавство одне з них — спрощення документообігу, все йде в цифру, можливість більш тривалого перебування в Польщі, і можливість трудовим мігрантам їхати зі своїми сім’ями. Так що все підходить до того, що буде не просто трудова міграція, а еміграція”, — розповідає він.

Воскобойников каже, що серйозну конкуренцію за працівників Україна поки не в силах вести. “Давайте на цифрах. В Україні мінімальна зарплата — 6000 грн, в Польщі 750 євро. Якщо їхати на роботу в Польщу досить 7000 гривень і через тиждень ти там. Давайте порахуємо розцінки в Києві, зняти квартиру, де ти платиш відразу за два місяці, і ще потрібні гроші, щоб місяць прожити. Це мінімум 30 тисяч гривень”, — говорить він.

Експерти пояснюють, що ситуація зміниться, коли економіка буде не просто відновлюватися, а рости. А поки українці будуть обирати найкраще для себе місце, навіть якщо воно не в своїй рідній країні. Незважаючи на коронакризу, в минулому році приватні грошові перекази від трудових мігрантів зросли на 1,7% до рекордних 12,1 мільярда доларів. За даними НБУ перерахування від українців цього року поб’є торішній рекорд і складе не менше 13 млрд доларів.