Завтра виповниться рік, як уряд Дениса Шмигаля затвердив свою другу програму дій. Перший документ у Верховній раді жорстко розкритикували через його обсяг і зміст, другий нардепи теж не схвалили, щоби не давати Кабміну імунітет на рік. 

Так прем'єр і його міністри й працюють за неприйнятою програмою. Як уряд виконує обіцянки, зафіксовані в ній, і чи подаватиме третій документ – у матеріалі «Слово і діло».

10 сторінок проти 85: чому Рада відхилила програму Шмигаля

Денис Шмигаль змінив Олексія Гончарука на посаді прем'єр-міністра 4 березня 2020 року. Відповідно до закону про Кабмін, протягом місяця після призначення Шмигаль і його міністри повинні були подати до парламенту програму дій на затвердження.

Що Кабмін і зробив, правда, відверто погано. У документі було тільки 10 сторінок, пріоритети розділені на короткострокові та довгострокові, але не було жодної дати або конкретики – лише загальні фрази. Все це робило програму більше схожою на чернетку, на основі якої повинен бути прописаний більш детальний документ.

Через пандемію на голосування програму Кабміну винесли тільки на початку червня. І якщо в квітні Шмигаль називав програму хорошою і реалістичною, то на початку літа вже просив парламент направити її на доопрацювання. «Сьогодні будемо просити народних депутатів відправити ту програму діяльності уряду, яка винесена на голосування, на доопрацювання. Після такого кроку Кабінет міністрів зможе внести оновлену програму діяльності, розроблену спільно з парламентаріями, з усіма комітетами. Після цього наш уряд чекатиме вашу підтримку щодо нового документа», – сказав прем'єр.

І справді, більше половини парламентських комітетів забракували програму, опозиційні фракції з іронією називали її «рефератом» і навіть в «Слузі народу» визнали, що документ потрібно доопрацювати, особливо в частині національної безпеки та оборони.

4 червня депутати виконали прохання Шмигаля і 245 голосами відправили програму на доопрацювання.

Другу редакцію програми Кабмін вніс досить оперативно – через тиждень. У новому документі вже було 85 сторінок. «Це структурний документ, який складається з двох розділів. Перший – це антикризовий розділ. Другий – довгострокові пріоритети діяльності уряду. Кожен з розділів збігається з тими напрямками стратегії, які є в міністерствах. Кожен розділ містить очікувані результати і показники, як і належить для такої програми», – розповів прем'єр.

Друга спроба теж виявилася неуспішною: програму підтримали 207 депутатів, голоси дали тільки «слуги народу», дві парламентські групи та позафракційні депутати. А це означало, що річного імунітету від відставки Кабмін не має, але Шмигаль заявив, що він йому і не потрібен: «Ми будемо продовжувати роботу. Нічого страшного тут не сталося. Для уряду взагалі немає ніяких змін. Ми не гналися за імунітетом, нам він не потрібен, нам потрібне розуміння того, що ми з парламентом можемо виконувати програмні заходи на користь України і українців».

Програма Кабміну: чи буде третя спроба

Минув рік і тепер уряд може ще раз спробувати подати свою програму на розгляд Верховної ради. Найпевніше, це станеться наприкінці червня. І заявив про це не Шмигаль, а новий віцепрем'єр – міністр економіки Олексій Любченко.

«Я сподіваюся, що буде можливість подати програму уряду наприкінці червня, вона передбачатиме точки зростання, драйвери, які будуть розвивати ці точки зростання, і забезпечать зростання економіки на найближчі три роки», – розповів Любченко.

Ситуація цікава тим, що за неофіційними джерелами, Любченка можуть призначити прем'єр-міністром замість Шмигаля. Так що можливо восени, коли парламент повернеться з канікул, з новою програмою Кабміну буде ще й новий його голова.

До речі, Шмигаль прийшов на посаду прем'єра аналогічно: за місяць до звільнення Гончарука його призначили віцепрем'єром – міністром розвитку громад і територій.

Які обіцянки з програми виконав і провалив Кабмін

У цьогорічній програмі дій уряду 647 обіцянок. Шмигаль і міністри виконали 137 зобов'язань (21%) і 5 провалили. Залишається реалізувати ще 505. Всі програмні обіцянки можна переглянути за посиланням.

У Кабміні не виконали обіцянку з 1 січня 2021 року запровадити нові підходи до визначення і застосування прожиткового мінімуму. «Прожитковий мінімум – це базовий державний соціальний стандарт. Він повинен бути основою для визначення розмірів соціальних гарантій і доходів, які є основним джерелом існування людей. Це, зокрема, мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія за віком та інші державні соціальні допомоги. Тому важливо, щоб розмір прожиткового мінімуму був достатнім для задоволення базових потреб людей і був засобом попередження і скорочення масштабів бідності», – пояснювала «Слово і діло» міністр соціальної політики Марина Лазебна.

Проте, в 2020 році ніяких законопроєктів по ПМ Кабмін не вносив, їх тільки допрацьовували. Є кілька депутатських законопроєктів з новою методологією розрахунку прожиткового мінімуму, але їх поки що не розглядали.

Ми вважаємо проваленою обіцянку підготувати навчальні заклади до 2020-2021 навчального року в умовах пандемії. У вересні-грудні школи працювали, але в січні, коли розпочався жорсткий карантин, їх закрили (а салони краси, наприклад, працювали). Крім того, з Фонду боротьби з коронавірусом, за даними StateWatch, на закупівлю медичних масок і дезінфекційних засобів для шкіл виділили лише 9% від запитуваних МОН 6 млрд грн. Не надто хороша організація процесу.

Також Кабмін не виконав обіцянку розробити законопроєкт «Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2030 роки». Річ навіть не в тому, що Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості зірвало дедлайн для внесення, а в тому, що термін програми скоротився на 5 років – вона стала на 2021-2025 роки.

Не виконана обіцянка розробити державні програми з утилізації надлишкового та застарілого озброєння. У Міністерстві оборони нам повідомили, що у зв'язку з проведенням ООС, це було би передчасно.

Кабінет міністрів Дениса Шмигаль майже три місяці працює без затвердженої програми. Як було у інших урядів.27 травня 2020, 13:02

Крім того, уряд не зміг залучити до активного економічного життя громадян України, які повернулися після тривалого перебування за кордоном. У Мінекономіки розповідали, що зробили для збереження і створення робочих місць, в тому числі для трудових мігрантів: це і механізм надання допомоги із часткового безробіття, і спрощення реєстрації осіб в державній службі зайнятості, сприяння в наданні комплексу профорієнтаційних послуг. Але це все швидше кризові заходи, ніж постійні.

З виконаних обіцянок уряду можна відзначити перегляд держбюджету на 2020 рік – через пандемію коронавірусу довелося перерозподілити кошти. Також було забезпечено розвиток екстреної медичної допомоги та підвищена зарплата медиків.

Ще Кабмін виконав обіцянки:

забезпечити фінансову підтримку з бюджету реформи «Нова українська школа»;

забезпечити безперервну роботу об'єктів критично важливої інфраструктури та продовольчої безпеки;

запустити національну освітню електронну платформу для організації дистанційного навчання;

надати кредитну підтримку малому і середньому бізнесу;

створити умови для приватизації об'єктів державної власності;

розширити інструментарій та заходи стимулювання зайнятості;

забезпечити демонополізацію і розвиток конкуренції на енергетичних ринках;

удосконалити програми державної підтримки щодо забезпечення громадян житлом.

В уряду залишилося ще 505 програмних обіцянок

За рік Кабмін Шмигаля зміг виконати п'яту частину програми. Якщо уряд має намір зберегти такий темп, то на виконання всієї програми буде потрібно ще чотири роки, яких у них немає. По-перше, вже через три роки будуть парламентські вибори, а по-друге, в Україні тенденція така, що чиновники на своїх посадах «роками» не працюють.

На даний момент є ще 505 програмних обіцянок у процесі реалізації. Серед них є ті, які Кабмін може виконати незабаром: наприклад, запровадити автоматичні системи габаритно-вагового контролю «зважування в русі», затвердити певні держпрограми, ввести «нульову декларацію», переглянути екологічний податок.

Але є й обіцянки, виконання яких не йде швидко і гладко: підвищити рівень енергетичної незалежності України, створити системи медіації та третейських судів, подолати бідність серед осіб з інвалідністю, забезпечити відновлення територіальної цілісності шляхом реінтеграції Криму та Росії.