Кому загрожує автоматичний арешт рахунків, кошти в яких банках під загрозою та чи попереджатимуть про їх списання власників, ми дізналися у приватного виконавця Дениса Боднара

Борги доведеться сплачувати

Отримати рішення на свою користь в суді – це лише початок справи. Нині одна з найбільших проблем судової влади – невиконання судових рішень. Лише 20 – 30% з яких в Україні виконується. Водночас у Європі ця цифра сягає 60 – 70%.

Якщо український боржник відмовляється виконувати рішення суду, за справу беруться виконавці. Щоправда, довести її до логічного завершення вдається не завжди. Приміром, щоб накласти арешт на банківські рахунки їх ще потрібно знайти, а для цього виконавець розсилає запити у всі 73 вітчизняні банки.

Банки такою інформацією про своїх клієнтів не поспішають ділитись, часто присилають відписки, де пишуть, що рахунок є, але коштів на ньому недостатньо. І це при тому, що вони повинні повідомляти інформацію про номери рахунків і залишки коштів на них,
– зазначає Денис Боднар.

Приватний виконавець додає, що навіть коли він та його колеги отримували від банків потрібну інформацію про номери боржників та залишки коштів на них, то щоб арештувати, а згодом списати ці гроші, доводилось поштою повторно відправляти в банк відповідні вимоги. На це витрачався час, який боржники використовували на свою користь. Приміром, могли зняти кошти з рахунку, як наслідок виконавцю вже не було що арештовувати та списувати.

Борги стягуватимуться значно швидше

Аби змінити ситуацію на краще Міністерство юстиції видало відповідний наказ. Завдяки якому у виконавців з'явилась можливість автоматично арештовувати кошти на рахунках всіх боржників, що потрапили до відповідного реєстру, використовуючи автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП).

До слова, за інформацією Єдиного реєстру боржників, наразі кількість записів у ньому стосовно заборгованості, зокрема по аліментах складає 179 781. А за даними Opendatabot у квітні в реєстрі налічувалось 5,54 млн боржників. Цей показник з кожним місяцем лише збільшується.

Як вже зазначалось, автоматизована система виконавчого провадження повинна запрацювати до початку липня поточного року. До системи вже долучились такі великі банки як Приватбанк, Таскомбанк, "Універсал банк" (зокрема Монобанк), банк "Восток", "ПроКредит банк" та інші. Ще 44 банки тестують систему. Отже, невдовзі приєднаються до неї. А 11 ведуть перемовини про підключення до тестування. Таким чином, скоро 62 банки зможуть автоматично арештовувати кошти боржників. І хоч участь у системі добровільна, проте банки охоче йдуть на таку співпрацю. А все тому, що завдяки цьому вони економлять на співробітниках, яких доводиться долучати саме до обробки запитів, які стосуються боржників.

Як система працюватиме на практиці пояснює Денис Боднар. За його словами, за допомогою АСВП створюється та розсилається запит щодо наявності рахунків боржника та коштів на них. Після отримання такої вимоги банки повинні протягом години прислати виконавцю інформацію. Отримавши її, виконавець, за допомогою АСВП, надсилає до банків, де є рахунки боржника, постанову про арешт коштів. Своєю чергою банк накладає арешт на ці гроші та повідомляє про це виконавця, який надсилає банкам вимогу про списання коштів з рахунків боржника і реквізити державного чи приватного виконавця куди їх потрібно переказати. З цих рахунків кошти пересилають стягувачу.

Звісно, переважна більшість боржників знатимуть про загрозу списання коштів. Адже цьому передують численні судові засідання. Тому не здогадуватись про наявність боргу майже неможливо.

Щоправда, як зауважує Денис Боднар, винятки все ж є. Державні та приватні виконавці можуть арештувати гроші на рахунку боржника і без рішення Феміди. Приміром, це може бути заборгованість зі сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху. Йдеться про ситуацію, коли порушення, зафіксовано камерою, повідомлення надсилаються за місцем реєстрації, де людина не живе. В такому разі повідомлення про арешт коштів може стати неприємним сюрпризом. Щоправда, з розвитком сучасних технологій ще треба примудритись аби не дізнатись про власні борги. Адже інформація про них є в електронному кабінеті водія, у застосунку "Дія", на сайті МВС. Хіба що йдеться про водія похилого віку, який має кнопковий телефон і живе не за місцем реєстрації. Проте й рахунок у банку в нього теж навряд чи є.

Після того як боржнику прислали постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, він вважається поінформованим про початок примусового виконання рішення. Зазвичай, йдеться про місце реєстрації людини,
– пояснює приватний виконавець.

Якщо ж людина не живе там, де зареєстрована і повідомлення їй ніхто не передасть, то вона може й не знати, що потрапила в реєстр боржників і про санкції, що їй загрожують.

Немає грошей – заберуть майно

В Мін'юсті переконані, що завдяки цій новації життя полегшиться не лише для кредиторів, а й боржників. А все тому, що до введення в дію вищеозначеного наказу, виконавець мав право накласти арешт на всі наявні на рахунку боржника кошти. Навіть, якщо їх було значно більше, ніж потрібно для покриття боргу. Це викликало серед боржників масу нарікань. Відтепер арештовуватимуть лише суму боргу. Власне, саме її виконавці й стягуватимуть.

Слуги закону чи колектори в законі: хто такі приватні виконавці:

Щоправда, часто трапляються ситуації, коли на рахунку не вистачає коштів для покриття боргу. Денис Боднар нагадує, що в такому випадку можуть стягувати, зокрема й майно боржника. Остаточне рішення щодо черговості стягнення коштів та іншого майна боржника визначається виконавцем.

Тож, завдяки цьому нововведенню, стало значно складніше уникнути виконання судового рішення. А експерт радить виконувати рішення суду та не доводити справу до автоматичного арешту та списання коштів з банківських рахунків.