Взагалі питання захисту лісів – це комплексне питання. З одного боку йдеться про запобігання лісовим пожежам, адже усі ми пам’ятаємо збиткові та масштабні пожежі в Чорнобильській зоні, на Луганщині, Харківщині, Житомирщині.

Тільки за 2020 рік, за даними Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж, в Україні у великих пожежах постраждало близько 160 тисяч гектар лісу. А на боротьбу з лісовими пожежами, ліквідацію наслідків та компенсацію збитків зі спеціального фонду Державного бюджету виділили майже 400 млн грн.

З іншого боку, в контексті захисту лісів треба говорити про нашу з вами діяльність. Ми всі також маємо думати, як зберегти різноманіття порід дерев та тварин, не допустити незаконні рубки, запобігти спалюванню сухої рослинності на землях лісового та водного фонду, на торфовищах та землях інших категорій.

Що вже зроблено для захисту лісів?

Питання лісового господарства та збереження лісів, безперечно, стоїть на одному з перших місць для парламенту та нашої команди загалом. І ми вже ухвалили ряд ініціатив, якими ми можемо пишатися.

Незаконні рубки

За даними Державної екологічної інспекції,  минулого року нараховано близько 350 млн грн збитків довкіллю, а в цьому році – близько 130 млн грн. Це свідчить про суттєві і високі обсяги незаконних рубок, в тому числі і «чорних». Йдеться про вирубування дерев лісорубами, лісгоспами, державними підприємствами. Але це все робиться за відсутності лісорубних квитків, коли деревину після рубки не вносять до єдиної системи обліку деревини, коли рубка проводиться не за санітарними нормами і в результаті цього пошкоджується здорова деревина.

Цього року лідером із незаконних рубок стала Вінницька область. Нанесені збитки становлять близько 45 мільйонів гривень.

Треба зазначити, що парламент вже ухвалив зміни до закону України «Про заборону суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону». Президент підписав відповідний закон 19 листопада 2019 року. Відтепер ми більш ретельно будемо охороняти ялицево-букові ліси на гірських схилах Карпатського регіону від суцільного вирубування із підприємницькими та з оздоровчими цілями. Також ми заборонили проведення рубок у зоні національних природних парків, у заказниках.

Через масові вирубки псуються водоутримуючі функцій лісів. Звідси збільшується ризик виникнення катастрофічних повеней, погіршуються умови проживання та зникають рідкісні види флори і фауни. Таке ведення лісогосподарської діяльності є недопустимим.

Інвентаризація лісів

Національна інвентаризація лісів – це також важливий та необхідний крок. Як би це дивно не звучало, але наразі  й досі немає актуальної інформації про ліси України. Скільки в нас лісів, чи раціонально ми його використовуємо? Без цих знань ми не можемо реалізувати нашу лісову стратегію.

Саме тому ми вже ухвалили Закон про інвентаризацію лісів (№643-IX). Ліси тепер будуть обстежувати, визначати вік дерев та породу, моніторити якість дерев. Це вкрай важливий документ для того, щоб ми нарешті розпочали реформування лісового господарства.

Важливо розуміти, що ліси – не сировина для споживання ззовні чи всередині, це наша екосистема, легені країни. Тож наразі внормовуються механізми інвентаризації і це буде масштабна подія, яку проводитимемо кожні 5 років.

До речі, величезним плюсом для галузі стало те, що в Україні ввели 100% продажу необробленої деревини на електронних аукціонах. Таким чином  доступ до ресурсів спростився. Тільки за І квартал 2021 року лісова галузь у частині державних підприємств отримала 1 млрд додаткового доходу. Це великі гроші. Навіть більше, до кінця 2022 року влада планує збільшити цей показник до 6 млрд додаткового доходу у порівнянні з попереднім роком. Гроші підуть на збереження лісів, запобігання ландшафтним пожежам, на лісовідновлення, лісорозведення.

Лісові пожежі

92% пожеж в Україні виникають через необережне поводження з вогнем та свідомий підпал сухої трави. У нас вже є три важливих закони щодо запобіганню виникнення пожеж. Ці закони передбачають, по-перше, підвищення штрафів (556-IX) за порушення вимог пожежної безпеки в лісах від 1530 до 4590 грн, а за пошкодження лісу через необережне поводження з вогнем від 4590 до 15300 грн. За підпал сухої трави від 3060 до 6120 грн, за знищення лісів взагалі до 153 000 грн. По-друге, посилили пожежну безпеку. Надали Держекоінспекції більше повноважень з протипожежної безпеки та посилили відповідальність за порушення вимог протипожежної безпеки.

«Сезон тиші» в лісах

Серед важливих ініціатив депутатів питання щодо більш комплексного регулювання «сезону тиші». Для того, щоб не було жодних зловживань під час «сезону тиші». Це період, протягом якого забороняється проведення заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою.

Як відомо, «сезон тиші» – це природоохоронний захід, що запроваджений на законодавчому рівні відповідно до статті №39 «Про тваринний світ». Не можна стріляти, запускати феєрверки, проводити санітарну вирубку, змагання – взагалі не можна будь-яким чином шуміти і заважати диким тваринам у період масового розмноження. Це може вплинути на популяцію тварин та шляхи міграції.

Відповідно до статті №87 КпАП, за порушення вимог охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин винні особи зобов’язані будуть сплатити штраф: громадяни – від 510 до 850 гривень, а посадові особи – від 850 до 1190 гривень.

Попереду в нас ще багато ініціатив, але, окрім законотворчої роботи, потрібно розвивати екосвідомість громадян та спонукати людей зважати на вимоги щодо охорони середовища перебування диких тварин. Від цього залежить наше з вами майбутнє.