Для широкого суспільного загалу і навіть для великої кількості бізнесменів питання розрахунку Національно визначеного внеску України до Паризької угоди виглядає і далеким, і теоретичним. Однак воно має серйозний вплив як на близьке, так і на далеке майбутнє.
Саме це поняття означає скорочення викидів вуглекислого газу для протидії потеплінню нашої планети. Здавалось би, що тут все ясно – чим менше викидів, тим краще. Дійсно, загальна ціль Паризької угоди, яку Україна ратифікувала ще в 2016 році, скоротити загальні викиди усіх країн, а відповідно їх підприємств. І саме тут починаються нюанси. Справа в тому, що Україна, яка з 1990 року зазнала найбільшого рівня падіння виробництва і деіндустріалізації серед усіх країн світу, вже до 2012 року здійснила скорочення викидів на 60% від рівня 1990 року, в той час як більшість країн ці викиди збільшили, оскільки здійснювали бурхливий розвиток. Наприклад, Китай дав зростання в 10 разів, Південна Корея і Туреччина – в 2 рази. І тепер усі країни прагнуть досягати одночасно усіх 17 Цілей Сталого Розвитку ООН, які включають як кліматичні і екологічні, так і соціально-економічні.
З приводу розрахунку Національно визначеного внеску України до Паризької угоди (НВВ-2) в Міністерстві економіки України під головуванням Заступника Міністра Сергія Теленика відбулася нарада. Свої позиції представило Міністерство захисту довкілля, «Центр економічного відновлення», а також Комітет екології та розвитку зеленої енергетики ФРУ, Аналітичний Центр ФРУ і галузеві асоціації, зокрема Об'єднання підприємств «Укрметалургпром».
Незважаючи на необхідність амбітного підходу в зниженні викидів СО2, яке передбачається Паризькою угодою, цифри, представлені Міндовкілля, були визнані такими, які потрібно піддати додатковому аналізу.
ФРУ направила звернення до Мінекономіки та запропонувала, що НВВ-2 України щодо скорочення викидів слід встановити на рівні 45 % від рівня 1990 року. Запропонований рівень відповідає амбітним цілям згідно зі статтями 1, 2, 3, 4, 7, 9, 10, 11 і 13 Паризької Угоди. Федерація вважає доцільним подати таку пропозицію до Секретаріату Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату.
З аналогічними пропозиціями виступили і інші учасники наради.
Також ФРУ заявила, що вважає Європейський Зелений Курс ефективною відповіддю на сучасні глобальні виклики та новою стратегією зростання, яка дає Україні можливість доєднатися до великої європейської сім’ї народів у якості потужного і рівноправного члена, що призведе у рамках виконання Цілей Сталого розвитку ООН до зростання добробуту українських громадян. ФРУ підтримує прагнення українського уряду долучитися до європейського процесу розроблення комплексу заходів з реалізації політики глибокої трансформації і запропонувала створити систему підготовки та врахування пропозицій за принципом «bottom-up» в рамках «Кліматичної платформи» за європейським зразком, коли стейкхолдери розбиваються на кластери, в яких призначаються основні координатори; ініціювати серію комплексних досліджень для визначення ефектів впливу «зеленого» енергетичного переходу України на економіку в цілому та окремі галузі/підприємства зокрема.
За результатами консультацій відбулася нарада під головуванням прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, який дав доручення детально опрацювати пропозиції, надані представниками бізнесу та аналітичними центрами.
Федерація вважає, що про більш амбітні цілі можна говорити тільки після проведення детального аналізу економічних, соціальних, екологічних чинників та наслідків впровадження скорочення викидів СО2, проведення переговорів стосовно можливих інвестицій відповідно до розрахунків, а також аналізу нормативно-правових актів України щодо відповідності положенням ЄЗК.
За матеріалами Федерації роботодавців України
