Україна минулого року, незважаючи на значні обмеження міжнародної торгівлі, які були пов’язані з розповсюдженням пандемії коронавірусу COVID-19, змогла не лише утримати високі місця у глобальних рейтингах експортерів окремих агропродовольчих товарів, а й посіла лідируючі позиції за обсягами експорту шроту і макухи, проса, ячменю, меду, ріпаку та інших видів сільгосппродукції.
Про це розповів з посиланням на дані Державної митної служби та оперативну інформацію Міжнародного торгового центру (ITC) старший науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Богдан Духницький.
«Україна вже звично посіла перше місце за обсягами експорту соняшникової олії. Торік зарубіжні продажі цього продукту сягнули рекордних 6860 тис. тонн. Збільшивши продаж шроту і макухи (переважно з соняшнику) з 4957 тис. тонн у 2019 році до 5522 тис. тонн (+11%) у 2020 році, Україна стала лідером серед експортерів цих продуктів на міжнародному ринку», – заявив ексерт.
Також, за його словами, Україна очолила світовий рейтинг експортерів проса, наростивши минулого року більш ніж вдвічі – до 116 тис. тонн – кількісні обсяги його зарубіжних продажів.
Окрім того, Україна стала другою серед країн-експортерів ячменю, меду та ріпаку, загалом зміцнивши свою присутність на світових ринках цієї продукції.
«Завдяки збільшенню експорту ячменю до 5046 тис. тонн (+22%) Україна утримала друге місце в рейтингу. При цьому лідируючу позицію з показником у 6755 тис. тонн зберегла за собою Франція. Помітний стрибок вгору – з четвертої на другу позицію – вітчизняні експортери здійснили 2020 року щодо меду. Збільшивши проти 2019 року обсяги його продажів до країн світу майже у півтора разу (+45%) – до 81 тис. тонн, вони поступились лише абсолютному лідеру – Китаю, який торік продав за кордон 132 тис. т цього солодкого продукту бджільництва. Незважаючи на зниження експорту ріпаку до 2382 тис. тонн (‑25%), минулого року Україна залишилася у відповідному рейтингу на другому місці, помітно відстаючи від при цьому від Канади (11784 тис. тонн)», – зауважив Духницький.
Він відзначив, що експорт гороху свіжого або охолодженого у 2020 році продовжив зменшуватися: з 49 тис. тонн у 2019 році – до 18 тис. тонн у торік. Як наслідок, Україна опустилась з другої на третю позицію, помінявшись місцями з Гватемалою.
Науковець також додав, що у межах провідної десятки Україна посідає місця на світовому ринку багатьох інших продуктів, зокрема: кукурудзи, лущених волоських горіхів, сушеного гороху, пшениці, концентрату яблучного соку, казеїну, волоських горіхів у шкаралупі, сушених яєчних продуктів, коріандру, сої, кукурудзяного крохмалю, соєвої олії, м’яса птиці, ріпакової олії з низьким вмістом ерукової кислоти (каноли), консервованих томатів, кукурудзяної олії.
«За підсумками 2020 року Україна здійснила поставки до Євросоюзу на суму 6,0 млрд євро. Однак через зміни у європейській статистиці внаслідок виходу з ЄС Великої Британії, яка з показником у 15,5 млрд євро одразу очолила рейтинг постачальників агропродовольчої продукції до країн Співдружності, Україна з традиційно третього місця у списку перемістилася на четверте. Нашу державу продовжують випереджати Бразилія (11,3 млрд євро) та Сполучені Штати Америки (9,6 млрд євро)», – поінформував експерт.
Також, на думку вченого, якщо у 2021 році не станеться раптових обмежень і заборон у світовій торгівлі, Україна має дуже гарну нагоду закріпитися та посилити власні позиції на цільових закордонних ринках збуту, у тому числі стосовно загального та деталізованих рейтингів найбільших експортерів продовольства.
