За період з березня 2020 року на надання бюджетної підтримки в умовах пандемії уряди витратили 16 трлн доларів США, а центробанки світу в сукупності збільшили баланси на 7,5 трлн доларів США.
Дефіцит бюджетів знаходиться на найвищому рівні з часів Другої світової війни, а центробанки торік надали більший обсяг ліквідності, ніж за останні 10 років.
Про це повідомляє МВФ. Такі кроки були абсолютно необхідними – свідчать дослідження МВФ, якби директивні органи не вжили заходів, торішня рецесія, що стала найгіршою з часів Великої депресії економічним спадом в мирний час, виявилася б серйознішою втричі.
«Ось звідки ми прийшли, але в якому напрямку ми рухаємося», – наголошують на нагальному питанні в МВФ. Проте філософія та вектор руху вже визначені – економічне піднесення на засадах збереження навколишнього середовища, запобігання зміни клімату, цифрові перетворення та розвиток інклюзії. Питання щодо напрямку руху полягає в спроможності урядів не втратити потенціал економічного зростання в майбутньому.
Ми вирішили висвітлити поради Міжнародного валютного фонду щодо того, як не упустити можливість підвищити економічне зростання у світі після пандемії.
Реформи, як пріоритетні кроки в умовах постпандемічного відновлення
У наступному році, коли обсяг вироблених вакцин збільшиться, буде щеплено більша кількість людей і в більшій кількості країн поступово відновлюватиметься економічна активність. Відповідно директивним органам потрібно буде забезпечити докорінні трансформації від порятунку економіки від краху до підвищення її стійкості в майбутньому за допомогою реформ, орієнтованих на підвищення економічного зростання.
В МВФ зазначають, наразі відомо, що деякі реформи, спрямовані на стимулювання економічного зростання, були якщо не скасовані, то перенесені на більш пізні терміни, й виникли довгострокові економічні збитки.
Варто зазначити, внаслідок пандемії COVID-19 обсяг виробництва у світі скоротився на 2,82%, або 22 трлн доларів США щодо обсягів, очікуваних МВФ в січні 2020 року (рис. 1).
Рисунок 1 – Скорочення об’ємів виробництва
Джерело: МВФ.
Стільки ж енергії, скільки наразі витрачається на вакцинацію та плани щодо витрат на відновлення економіки, необхідно вкласти в заходи щодо забезпечення економічного зростання, щоб компенсувати скорочення обсягу випуску, зазначають в МВФ.
Розширені механізми реструктуризації боргу повинні допомогти оперативно оздоровити нежиттєздатні фірми й спрямувати інвестиції в нові ідеї та компанії.
Більш рішучі активні заходи політики на ринку праці, включаючи моніторинг і сприяння в пошуку роботи, а також професійну перепідготовку, повинні допомогти працівникам у переході на більш перспективні робочі місця в динамічно розвиваються секторах економіки.
Удосконалення основ антимонопольної політики, які наразі широко обговорюється в Європі та США, і зниження бар’єрів для виходу на ринок в застійних секторах повинні забезпечити відсутність преференцій щодо компаній, які залучали розробників економічної політики минулого.
Назустріч світлому майбутньому
Використання поточного моменту для проведення деяких з цих непростих, але важливих реформ означає, що безперервне грошово-кредитне та бюджетне стимулювання стане трампліном у світле й більш стійке майбутнє, а не просто підтримкою ослабілої економіки періоду до COVID-19.
Якщо не упустити таку можливість, то з’являється можливість для забезпечення років міцного економічного зростання після пандемії COVID-19 й підвищення рівня життя.
Згідно з оцінками МВФ, комплексні реформи, спрямовані на підвищення економічного зростання на товарному ринку, ринку праці й фінансових ринках в наступні десять років можуть сприяти підвищенню річного зростання ВВП на душу населення більш ніж на один відсотковий пункт в країнах з ринком, що формується й країнах, що розвиваються.
Рисунок 2 – Ефект від перетворень внаслідок проведення реформ (кумулятивний вплив різноманітних потенційних реформ в EM на ВВП упродовж 5 років)
Джерело: МВФ.
У країнах з розвиненою економікою сприятливий вплив реформ, спрямованих на стимулювання економічного зростання, сприятиме погашенню боргових зобов’язань, прийнятих з метою надання безпрецедентної підтримки, збільшуючи можливості для капітальних вкладень й знижуючи необхідність підвищувати податки. З огляду на перевищення прогнозних значень рівня інфляції й відсутність визначеності щодо термінів ослаблення факторів його підвищення, що стимулюють економічне зростання реформи, які орієнтовані на пропозицію, забезпечують страховку від будь-яких стійких інфляційних ризиків, пов’язаних з тиском з боку попиту в США та інших країнах.
У країнах з ринком, що формується, яким вдалося зберегти доступ на світові ринки капіталу, реформи можуть підвищити основні економічні показники й зміцнити довіру інвесторів навіть в умовах посилення фінансових умов, особливо при стійкості інфляції в країнах з розвиненою економікою.
У країнах з низьким доходом, які вичерпали свої можливості економічної політики, вигоди від реформ, орієнтованих на підвищення економічного зростання, можуть бути досить суттєвими, щоб уникнути жорсткої бюджетної економії, що дозволить їм в короткостроковій перспективі захистити соціальні витрати й витрати на охорону здоров’я, при цьому зміцнюючи їх спроможності інвестувати в населення в довгостроковій перспективі.
Необов’язково робити все одночасно, зазначають в МВФ. У більшості країн відновлення від коронакризи займе роки. Ключовим завданням нинішнього покоління розробників економічної політики є реалізація потреби надихнути наступне покоління на будівництво світлого майбутнього. Їм слід вхопитися за цю задачу, проявивши сміливість в той час, коли в поточній кризі настане переломний момент. Об’єднання реформ щодо стимулювання зростання з витратами на відновлення економіки забезпечить піднесення, яке уряди обіцяли своїм громадянам, визначаючи власний шлях та долю у світі вже в постпандемічну епоху.