Уряд понизив тарифи на електроенергію для частини населення

Джерелом компенсації пільгової ціни залишаються державні підприємства, які мають збільшити виручку через підвищення цін на ринку електроенергії для бізнесу. Але з жовтня вони будуть компенсувати витрати на ПСО грошима, а не електроенергією.

Кабмін 11 серпня затвердив зміни до Положення про спеціальні обов'язки (ПСО) щодо забезпечення електроенергією (е/е) населення.

ПСО (або PSO, Public Service Obligation) – механізм забезпечення пільгової ціни послуг для населення за рахунок учасників ринку. Ві затверджений постановою Кабміну №483 від червня 2019 року.

Новим механізмом тарифи на е/е для частини населення знижені. Тепер для побутових споживачів перші 250 кВт-г в місяць будуть коштувати 1,44 грн/кВт-г з ПДВ замість існуючого єдиного тарифу 1,68 грн/кВт-г.

На весь подальший обсяг тариф залишається незмінним. Крім того, незмінним буде тариф для колективних споживачів – кооперативних будинків з єдиним вузлом обліку та гуртожитків.

Зміни вступлять в силу з 1 жовтня 2021 року і діятимуть щонайменше до 31 квітня 2022 року.

Також тариф 1,68 грн/кВт-г залишається для об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), дачних і гаражних кооперативів, садових товариств, юросіб що оперують житлом для внутрішньо переміщених осіб та релігійних організацій.

Без змін залишаються умови для споживачів із багатозоними лічильниками – так званий "нічний тариф".

Щодо споживачів, які використовують е/е для опалення, документ не передбачає повернення для них пільгового тарифу.

Нагадаємо, пільги для користувачів електроопалення були скасовані з 1 січня 2021 року. Втім, відразу після цього уряд прийняв рішення про компенсацію витрат на електроопалення частині споживачів.

За даними Нацкомісії, що здійснює регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), всього в Україні 16,8 млн побутових споживачів (домогосподарств).

З них 13,4 млн або 79,8% в середньому споживають менше 250 кВт-г в місяць. В 2020 році обсяг споживання населення склав 36,3 млрд кВт-г з 116,3 млрд загального споживання.

Економіка ПСО

Нова модель ПСО розглядається урядом з початку року. Учасники процесу свідчать, що за цей час відбулось вже декілька десятків ітерацій різних дизайнів ПСО.

Базову модель варіанту, що був затверджений 11 серпня, розробили перший заступник міністра енергетики Юрій Власенко і радник міністра Олександр Гавва.

Обидва прийшли в міністерство з НКРЕКП на запрошення міністра Германа Галущенка в травні цього року.

Нова модель вперше із запуску ринку в липні 2019 року передбачає фінансову модель ПСО. Учасники ринку віддають не електроенергію для потреб населення, а компенсують витрати постачальникам універсальних послуг (ПУП) для населення.

Ще восени розглядались варіанти з градацією споживачів на 3-4 групи по обсягах місячного споживання.

Передбачалось, що для абонентів з місячним споживанням до 100 кВт-г тариф або не зміниться, або стане меншим. Для абонентів зі споживанням від 600 кВт-г на місяць, тариф мав вирости до 3,3 грн/кВт-г.

Влітку політичне керівництво країни – президент Володимир Зеленський і голова його Офісу Андрій Єрмак вирішили, що опозиція на осінь готує масштабні акції протесту під лозунгами високих тарифів на постачання тепла, е/е, газу і води.

Тому від будь-якого підвищення, навіть для абонентів з великими обсягами споживання, відмовились.

Ще на початку тижня розглядався варіант, за якого тариф у 1,44 грн/кВт-г з ПДВ мав бути встановлених для всіх побутових споживачів без виключення.

Але для цього не вистачало коштів державних компаній. Розглядався варіант покласти частину компенсації ПСО на операторів систем розподілу (ОСР, обленерго). Але і власники ОСР, і інші зацікавлені сторони умовили президента цього не робити.

В результаті тариф був знижений лише для частини обсягів, що споживає населення. Це дозволило зменшити обсяги необхідної компенсації і вилучити ОСР з переліку джерел фінансування.

Важливо розуміти, що зниження тарифу для населення стало можливим через підвищення ринкової ціни е/е для непобутових споживачів (юридичних осіб).

Відповідно, державний оператор АЕС - НАЕК "Енергоатом", який є основним джерелом дешевої електрики для населення, має можливість збільшити виручку від продажу частини своєї е/е на ринку і цими коштами компенсувати витрати на ПСО.

Існуюча модель PSO

Сьогоднішня модель ПСО затверджена постановою Кабміну №483 від червня 2019 року. З моменту прийняття до неї вносилось вже 14 змін.

Існуюча модель передбачає фінансування пільгової ціни для населення за рахунок державних Енергоатому і Укргідроенерго (оператора ГЕС).

Енергоатом продає ДП "Гарантований покупець" (ГарПок) всю е/е, необхідну для забезпечення населення в Об'єднаній енергосистемі України (ОЕС) за ціною 150 грн/МВт-г. Така ціна щонайменше в 10 разів нижче ринкової. Загальний обсяг постачання складає близько 37 млн МВт-г.

ГарПок перепродає цю е/е постачальникам універсальних послуг (ПУП) по ціні 10 грн/МВт-г, маючі з цього збитки.

Укргідроенерго продає ГарПоку 30% своєї е/е по ціні 10 грн/МВт-г. Цей обсяг складає близько 2,5 млн МВт-г на рік.

ГарПок продає частину е/е за ринковими цінами, компенсуючі збитки від перепродажу атомної е/е ПУПам. Також за ці кошти ГарПок фінансуює поставку е/е населенню в торговій зоні Бурштинського енергоострову (БуОс), яка від'єднана від ОЕС і синхронізована є Європейською енергосистемою.

Існуюча модель передбачає пільгову ціну для населення за рахунок товарного ресурсу державних підприємств. При тому, частина е/е виведена з ринку, що підвищує його концентрацію і монополізацію.

Новий дизайн ПСО

Нова модель передбачає фінансування пільгової ціни для населення тими ж самими компаніями, але не електроенергією, а живими грошима.

Передбачається, що ПУПи близько половини е/е для потреб населення закуплять по двосторонніх договорах у Енергоатому. Передбачається, що ціна буде прив'язана до індексу Ринку на добу наперед (РДН) за три місяці до поставки. Весь інший обсяг е/е ПУПи мають докупити на ринку самостійно.

При тому, ОСР та Укренерго зобов'язані купувати у Енергоатому е/е для технологічних втрат за ціною не нижче 1700 грн/МВт-г. Це призведе до незначного збільшення їх тарифів, бо в діючих затверджена ціна на рівні 1350 грн/МВт-г.

Продавши свою е/е по ринкових цінах, Енергоатом має компенсувати ПУПам різницю між ринковою ціною, і надходженням коштів від населення.

Оборотні кошти в об'ємі 1 млрд грн для купівлі ПУПами ресурсу має надати Укргідроенерго.

За підрахунками Міненерго, поставка е/е населенню, включаючи вартість е/е на рівні 1600 грн/МВт-г, тарифи на доставку і розподіл, а також маржу постачальників, коштує близько 110 млрд грн на рік.

Таким чином, разом з ПДВ 20% економічно обґрунтований тариф для населення складає 3,6 грн/кВт-г.

Що не так з обленерго

Як зазначалось, ще на початку тижня розглядався варіант залучення обленерго до фінансування ПСО. Чому цей варіант був робочим і чому від нього відмовились?

Як повідомляв БЦ, близько половини обсягів розподілу е/е в країні контролює "ДТЕК Мережі" Ріната Ахметова. Інші групи власників ОСР: VS Energy Михайла Воєводіна, група братів Суркісів, група Костянтина Григоришина. Окремо існує велика державна група.

По одному обленерго тримають Ігор Коломойський, Юлія Льовочкіна (сестра нардепа від ОПЗЖ), Юрій Бойко (нардеп від ОПЗЖ).

Відповідно, коли уряд пропонує зробити ОСР учасниками ПСО, він залазить в кишеню українським олігархам.

Природньо, що ДТЕК Ахметова відразу почав критикувати нову модель ПСО. Так, 10 серпня її розкритикувала екс-міністр енергетики Ольга Буславець, близька до ДТЕК. Ще до того проти нової моделі виступила Європейська бізнес асоціація (ЄБА), енергетичний комітет якої контролює ДТЕК.

Чому влада хотіла взяти гроші з ОСР

З 2021 року НКРЕКП запровадила стимулююче регулювання для обленерго. До того працювала модель "витрати+", яка передбачала тарифну виручку на рівні витрат компаній.

Стимулююче регулювання, або RAB (Regulatory Asset Base, регульована база інвест капіталу), передбачає дохід на інвестиції і щорічне зменшення витрат компаній.

Така модель працює в багатьох країнах і спонукає компанії до оптимізації витрат і інвестицій у модернізацію мереж.

Є два види цих інвестицій: стара база, яка дорівнює вартості активів і нова база – інвестиції в нові активи.

Від початку 2020 року НКРЕКП планувала встановити дохід на стару базу на рівні 1%. Але власники ОСР на чолі з групою ДТЕК, використовуючи адмінресурс, намагались встановити доходність 6%.

В результаті НКРЕКП затвердила цей показник на рівні 3%. Дохід на нову базу – інвестиції, безпосередньо вкладені компаніями, склав 16,74%.

Проблема в тому, що оцінка старої бази була встановлена за спеціально розробленою методикою Фонду держмайна (ФДМУ) ще в 2016 році.

В результаті, активи ОСР які були куплені за $1,2 млрд були оцінені ФДМУ в $7,1 млрд. Саме ця сума стала розрахунковою для доходу на стару базу.

Загалом, включаючи державні обленерго, в 2021 році ОСРи отримають 9,2 млрд грн додаткових коштів. Згідно правил, вони мають вкласти в модернізацію мереж не менше половини від цієї суми.

Середньозважений тариф на розподіл по країні склав близько 1 грн/кВт-г, що займає більшу частину в діючому тарифі для населення – 1,68 грн/кВт-г з ПДВ.

Що хотіло досягти керівництво країни новим ПСО

Перша ціль нового ПСО – політичний популізм. Президент Володимир Зеленський хоче підвищити свій рейтинг знизивши тарифи для населення напередодні Дня незалежності.

Співбесідники БЦ передають логіку президента так.

З початку 2021 року були підвищені тарифи на перші 100 кВт-г в місяць, які складали 0,9 грн/кВт-г. Кошти від цього зростання пішли на підвищення доходів ОСР. Тому буде справедливо, якщо тариф для населення зменшиться за рахунок зменшення доходів ОСР. Тим більше, половина від додаткових надходжень ОСР можуть бути виведені у якості дивідендів, а не вкладені в мережі.

Як стало відомо 11 серпня, така логіка не була реалізована. В затвердженій моделі Енергоатом і Укргідроенерго мають впоратись власними коштами.

Ще одна ціль, яку хоче досягти Міненерго – підвищення ціни е/е для збільшення доходів держкомпанії Центренерго, оператора трьох ТЕС. Не маючи оборотних коштів, Центренерго не може закупити вугілля для опалювального сезону 2021-2022.

Також очевидна ціль – підвищити виручку Енергоатому, який має забезпечити "велике енергетичне будівництво" – добудову двох енергоблоків Хмельницької АЕС.

Саме для цього новий дизайн забов'язує ОСР і Укренерго купувати е/е енергоатому за ціною 1700 грн/МВт-г. В першому півріччі ціна базового навантаження на РДН складала від 950 до 1600 грн/МВт-г.

Проблеми нового дизайну ПСО

Всі зацікавлені сторони, крім Міненерго, відмічають головну проблему нової моделі – її складність і крихкість рівноваги. З моменту запуску в липні 2019 року ринок е/е в Україні не стабільний.

Відповідно, будь-які непередбачені чинники легко зламають рівновагу нової моделі.

Наприклад, через посилення загрози COVID-19, будуть посилені карантинні заходи і впаде споживання е/е промисловістю. Або Енергоатом не зможе збільшити виробництво е/е до 79 млн МВт-г. Або через зниження світових цін на сировину в Україні впаде її виробництво, що призведе до зниження попиту на е/е.

Все це автоматично призведе до зменшення ринкової ціни е/е і дефіциту коштів для покриття збитків від постачання е/е населенню.

Друга проблема – складність правил. Постійна зміна правил ПСО призводить до маніпуляцій. І чим складніше правила, тим більше можливостей для зловживань.

Прикладом може слугувати продаж е/е Енергоатомом наприкінці 2020 року в інтересах компанії Ігоря Коломойського.

Третя проблема: збільшення перехресного субсидування, коли бізнес платить високу ціну за е/е, щоб дотувати населення.

Зниження тарифу для частини обсягів населення, означатиме підвищення витрат на електроенергію для всіх непобутових споживачів.

Це промислові підприємства, малий бізнес, школи, садки, державні установи, водоканали. Їх витрати будуть закладені у вартість товарів і послуг. Все це призведе до ще більших видатків населення через інфляцію.