З 8 січня 2022 року в Україні набирає чинності закон, згідно з яким із працедавців стягуватимуть штрафи у розмірі 65 000 грн, якщо вони вказуватимуть у вакансіях стать працівників, вік та інші дискримінаційні формулювання. 

В Україні ще з 1996 року діє закон, який забороняє будь-яку дискримінацію за статтю, віком, кольором шкіри, політичним та релігійним переконанням. Проте зміни до цього Закону, які дозволяють штрафувати роботодавців, що його нівелюють, набирають чинності тільки з 8 січня. 

Що змінює новий закон

Мені здається, що це проблема, яка сполохала більше медіа, ніж роботодавців, тому що майже всі зараз говорять про штрафи і про суму 65000 грн, яка буде стягуватися з недобросовісних роботодавців, проте ну цей закон існує вже з 1996 року і добросовісні роботодавці про це знають, і всі ці дискримінаційні формулювання вже не використовували. 

Ця ініціатива, безумовно, хороша, проте потрібно розуміти, чого ми хочемо досягти. Якщо ми хочемо прибрати сексизм чи ейджизм на роботі, то мені здається, що все ж таки це проблема більше в голові, аніж в якихось законодавчих актах. 

Я гадаю, що цей закон — це, дійсно, буде формальна дія, тому що якщо недобросовісний начальник хоче собі мати секретарку певного віку, з певними параметрами та з певним кольором волосся, то він буде її шукати, і це проблема в голові, а не в тому, що його будуть штрафувати. Тобто роботодавці вже давно знають,  що цього робити не можна, але після цієї поправки будуть знати, що цього робити не можна, бо ще можна отримати штраф за це. Я думаю, що потрібно змінювати громадську думку і працювати над вихованням. Якщо говорити про проблему ейджизму, коли роботодавці не беруть або не хочуть брати на роботу осіб, які мають вік 45+, 50+ чи 60+, то законодавчими актами цю проблему подолати майже неможливо. 

Якщо дивитися на досвід провідних країн, то цю проблему вирішують на державному рівні з державних ініціатив, і бізнес доходить до думки, що потрібні вікові та більш досвідчені пошукачі і працівники не від того, що щось змінилося в головах, а тому що у всьому світі відбувається крайній дефіцит кадрів, тому що старішають нації, тому що, зокрема в Україні, збільшився пенсійний вік і працездатних людей дуже багато, а вони не може знайти роботу. Якщо дивитися на досвід США, там на державному рівні є законодавчі акти та ініціативи, які пропонують бонуси та привілеї тим компаніям, які адаптують вікових працівників до своїх колективів або ж допомагають у працевлаштуванні. В Україні такі ініціативи є, але не з боку держави, а з боку бізнесу, тому що бізнес розуміє, що через кілька років буде крайня проблема дефіциту молодих кадрів, бо на всіх молоді не вистачить, а досвідчені працівники є, і на них потрібно звертати увагу. Тому я вважаю, що проблеми ейджизму та сексизму потрібно вирішувати не штрафами.

Чи розповсюджується закон на соцмережі 

Якщо це офіційна сторінка, то, можливо, буде. Насамперед будуть моніторити і дивитися на офіційні оголошення на кадрових порталах або сайтах компаній роботодавців, але якщо це офіційна сторінка, яка є соціальним майданчиком компанії, то це може бути підставою для штрафу.

Недоліки закону

У законі є багато недоліків. Наприклад, у магазин жіночої білизни потрібна консультантка-продавець, і зрозуміло, що чоловіка не візьмуть на цю посаду. Проте якщо у роботодавця є вимоги щодо того, що йому потрібен саме чоловік на фотосесію чи жіночий голос у кадрі, то все одно це буде порушенням. Якщо будуть виставляти штрафні санкції, то роботодавець може заперечити і може оскаржити це подання. Наразі у законах прописані позиції роботи, на які жінок не беруть, зокрема на важку фізичну працю. Проте мені здається, що законодавчу базу потрібно вдосконалювати. І у даному випадку більше роботи буде покладатися саме на рекрутерів та менеджерів з персоналу, які підбирають кадри. Тобто будуть розміщувати і публікувати вакансії, які відповідатимуть законодавчим вимогам, але все ж таки на вході самостійно і без якихось конкретних формулювань буду відсіювати тих кандидатів, які будуть не відповідати вимогам роботодавця.

Чи діє в Україні перевірка стосовно гендерного балансу 

Перевірок таких немає, але бізнес завжди є рушійною силою економіки будь-якої держави і в багатьох провідних компаніях Україні вже запроваджені програми гендерної та вікової рівності, і це це дуже гарна тенденція. Щодо гендерної рівності, то є компанії, які ставлять собі стратегічну мету, аби було наближення до гендерної рівності.

Стосовно ейджизму, то роботодавці відчувають, що без вікових кандидатів, без досвідчених працівників вони можуть зіткнутися з крайнім дефіцитом кадрів, і у них взагалі не буде кому працювати. 

Щодо жінок, то на вході на роботу жінка може отримувати менше, тому що вона претендує на меншу заробітну плату. Тобто вона розуміє, що у неї є ще досить величезний перелік  домашніх завдань, вона не може працювати 24/7 не відволікаючись на інші на інші задачі і вона розуміє, що не може претендувати на надто високу зарплату, на яку претендує чоловік без родини, який може понаднормово працювати чи більше уваги і зосередженості віддавати свої роботі. Тому жінки на вході в компанію вже претендують на меншу зарплату.

Як правильно скласти резюме відповідно до змін 

Як і раніше, вік та бажаний рівень зарплати потрібно вказувати. Загалом пошук роботи — це є теж робота. І пошук роботи — це навичка, яку потрібно постійно тримати в тонусі. По-перше, потрібно розуміти, яких спеціалістів вимагає ринок, що цим спеціалістам пропонують компанії, потрібно розуміти, чи відповідаєте ви вимогам ринку та вимогам компанії в вашій галузі та професії, а якщо не дотягуєте за якимись навичками чи знаннями, то потрібно їх оновлювати. І це є однією з основних тенденцій, тому що зараз дуже швидко впроваджуються інновації і наші знання старішають дуже швидко, тому навіть молоді і середнього віку працівникам потрібно постійно вдосконалювати себе і розуміти, яких спеціалістів вимагає ринок і відповідати цим вимогам.