Міністерство агарної політики та продовольства повідомляє про ухвалення Верховною Радою України законопроекту № 6199 у першому читанні та сподівається на його швидке ухвалення в цілому.

Після прийняття законопроєкту буде внесено зміни до Земельного кодексу України, Законів України «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як зазначають у Пояснювальній записці автори законопроєкту, встановлена процедура набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, яка діє на сьогодні, є доволі складною. Адже вона передбачає проведення перевірки нотаріусом набувача такого права щодо численних вимог законів до власника таких земельних ділянок. У середньому така процедура триває 1-2 тижні та збільшує нотаріальні витрати.

Особливо гострою ця проблема є для продавців та покупців невеликих земельних ділянок під садівництво та земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих у межах населених пунктів. Такі ділянки не мають високої вартості, але мають підвищені витрати при оформленні договору.

Тож завданням законопроекту № 6199 є спрощення процедури переходу права власності на невеликі земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також спрощення та здешевлення процедури набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Законопроектом пропонується:

- встановити правила, за яким перевірка відповідності набувача ділянки сільгосппризначення вимогам, визначеним статтею 130 ЗКУ, не здійснюється при набутті у власність ділянок сільгосппризначення: для ведення садівництва площею, що не перевищує 0,25 га, і для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га, розташованих в межах населених пунктів. При укладенні правочину щодо переходу права власності на такі земельні ділянки їх набувач перед вчиненням правочину про перехід права власності заявляє про дотримання вимог, визначених указаною статтею, шляхом подання нотаріусу, що посвідчує відповідний правочин, заяви;

- встановити, що площа ділянок сільгосппризначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується до загальної площі земельних ділянок лише того з подружжя (колишнього з подружжя), за ким зареєстровано право власності;

- надати можливість передачі переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення лише на певний строк, а не безстроково, як має місце зараз;

- встановити правила, за яким у разі продажу ділянки сільгосппризначення з порушенням переважного права її купівлі, суб'єктом якого є юридична особа, і така юридична особа передала переважне право громадянину України (у тому числі після зазначеного продажу земельної ділянки), громадянин, якому передане переважне право, має право пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця в порядку, визначеному частиною четвертою статті 130-1 ЗКУ;

- розширити перелік осіб, яким заборонено набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, включивши до нього учасників (акціонерів, членів) або кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, до яких застосовано санкції.