28 травня 2022 року Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт про зміни до Митного кодексу України, необхідні для забезпечення міжнародного застосування NCTS та розширення імплементації положень митного законодавства ЄС. Тепер цей законопроєкт буде передано на розгляд до Верховної Ради України.

Про це повідомляє Міністерство фінансів.

«Запропоновані зміни до Митного кодексу надзвичайно важливі для українського бізнесу, зокрема, для пришвидшення проходження товарів через митний кордон та їх митного оформлення, що стало особливо гострою потребою під час війни після 24 лютого. Окрім того, такі зміни необхідні для забезпечення міжнародного застосування NCTS та подальшої гармонізації Митного кодексу України з Митним Кодексом ЄС», – зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.

Україна вже завершує проходження тестування NCTS на відповідність положенням Конвенції про процедуру спільного транзиту. До кінця 2022 року Україна має успішно пройти Оціночну місію та приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарам.

Прийняте Урядове рішення визначає ключові цілі подальшої імплементації митного законодавства ЄС в Україні, а саме:

• можливість застосування українськими підприємствами транзитних декларацій із використанням NCTS без необхідності оформляти будь-які додаткові транзитні документи в межах 36 країн світу, що пришвидшить проходження товарів через митні кордони;
• розширення спектру підприємств, яким стануть доступні митні спрощення, аналогічні європейським:
• - з вимогами до фінансової стійкості для підприємств, що мають статус АЕО (найвищий ступень довіри);
• з можливістю використання комбінації спрощень без вимог до фінансової стійкості для підприємств без статусу АЕО та підприємств, що користуються NCTS;
• запровадження європейської системи прийняття рішень для надання авторизацій на спрощення та інших рішень за заявою підприємства (запровадження “права бути почутим” для зменшення спірних питань);
• запровадження європейської моделі попередніх рішень щодо класифікації та країни походження товарів (рішень щодо зобов’язуючої інформації);
• запровадження європейської практики гарантування сплати митних платежів з можливістю звільнення від гарантування для підприємств, що переміщують будь-які товари, а не лише товари за визначеним переліком (як елемент митного спрощення);
• закладення основи для вибудовування партнерських відносин між митницею та бізнесом, за рахунок чого можна буде пришвидшити митне оформлення.

Законопроект розроблений Мінфіном спільно з Держмитслужбою за підтримки Офісу реформ при Мінфіні та програми EU4PFM.

Джерело @ Аграрії Разом