Позаду сім місяців повномасштабної війни, за які бізнес встиг підбити перші підсумки, а також зробити прогнози на 2023 рік, якими ділиться Європейська бізнес асоціація, пише SEEDS.

У банківській сфері переважають стримані, але оптимістичні настрої, про що розповів голова правління Райффайзен Банку Олександр Писарук. Наразі банки працюють без перебою, в них надлишковий запас ліквідності, тож ніякого «банкопаду» не очікується. Пан Писарук пояснює це тим, що завдяки реформам 2014-2015 року галузь працює за сучасними стандартами банківського нагляду, а дії Національного банку сприяють втриманню макростабільності. Звичайно, інфляція та девальвація мають вплив на економіку, але попри ці виклики очікується, що НБУ збереже нинішню облікову ставку. На макропоказники впливатиме також те, як люди будуть повертатися до України, адже війна спричинила величезну хвилю міграції.

Пандемія коронавірусу допомогла  банкам стати операційно гнучкішими, діджиталізуватися та бути в постійному контакту з клієнтами. Завдяки цьому кредитна дисципліна під час війни є кращою ніж в  2008 чи 2014 роках. З початку повномасштабного вторгнення Райффайзен Банк надав нових кредитів на суму більше 9 млрд гривень. Зокрема, банк бере участь в державній програмі «5-7-9%» й кредитує бізнеси, що працюють у сферах агро, енергетики, охорони здоров’я, продовольства тощо. Попри війну, 2022 буде прибутковим для Райффайзен Банку.

Індустріальні парки

Він зазначив, що ситуація важка. Наразі 20% проєктів припинили своє існування, 60% стали збитковими, в тому числі Міжнародний аеропорт «Київ» ім. Ігоря Сікорського, і тільки 20% залишилися прибутковими. Зокрема, фармацевтичний завод Biopharma переорієнтувався на зовнішній ринок та зміг відновити дохід на рівні 5% від довоєнних показників.

Щодо інноваційного парку UNIT.City, то відсоток заповненості коливається на рівні 25%, але бізнес витримає цей виклик. Пан Хмельницький розповів, що для розвитку цього проєкту ще до війни вдалося залучити кредит від Європейського інвестиційного банку. Загалом холдинг проінвестував у розвиток проєкту 180 млн, де 80 млн — кредитні кошти, за якими UFuture продовжує сплачувати відсотки. На думку пана Хмельницького, відновлення України — це тривалий процес, і зростання ми зможемо побачити тільки через 15-20 років, та вже зараз помітні позитивні зміни в контексті підтримки бізнесу державою.

Підприємець також зазначив, що ключове завдання для України – повернення талантів після завершення війни. Для цього нам потрібно створювати конкурентні умови, аби людям було вигідно повертатися.

Агрохімія та насінництво

Внаслідок російської агресії Україна втратила до 20% аграрних територій, що, звісно, негативно позначилось на насіннєвому та агрохімічному ринках. За оцінками Corteva Agriscience, обидві індустрії спіткало падіння близько 15-17% в доларовому виразі,порівняно з минулим роком. Такими даними поділився Сергій Харін, керівник бізнесу Corteva Agriscience в Східній Європі.

Після початку повномасштабного вторгнення, Corteva одразу заявила про припинення діяльності в росії, а пізніше вийшла з ринку країни-агресора. Забезпечив безпеку своїх співробітників, компанія швидко поновила свою роботу. Вже на початку березня почалися відвантаження насіння фермерам, а пізніше поновив свою роботу насіннєвий завод компанії. Corteva налагодила логістичні ланцюжки з імпорту СЗР та насіння з інших заводі компанії з/в ЄС та успішно провела посівну кампанію для виробництва насіння під врожай 2023 року. Серед суттєвих змін – більш строгий підхід до кредитування, збільшення частки прямих продажів. Від 2023 року у Corteva очікують певного відновлення ринку – до 5-8% від нинішніх показників. У планах є нарощення виробництва насіння в Україні. Corteva вже виділила на пряму підтримку гуманітарних та благодійних проєктів в Україні понад 46 мільйонів гривень і прагне продовжувати підтримку, висловлюючи солідарність з народом України.

Аграрний сектор

Диверсифікована модель бізнесу допомогла Астарта-Київ швидко адаптуватися до нових умов роботи в перші місяці повномасштабної війни. До того ж внутрішній попит на продукцію компанії та наявність власної внутрішньої переробки дозволили зберегти, а подекуди й збільшити обсяги виробництва. Наприклад обсяги переробки сої зросли на 15%. Про це розповів Вячеслав Чук, комерційний директор агропромхолдингу Астарта-Київ.

Згодом компанії вдалося пожвавити і експорт – у цьому, як вважають у холдингу, допоміг у тому числі і її публічний статус. Зокрема, це дозволило знайти партнерів у Європі, які допомагають з логістикою та реалізацією. Цих обсягів торгівлі вже було достатньо для збереження циклічності виробництва. Наразі Астарта-Київ частково долучається і до користування «зерновим коридором».

Загалом війна примусила український бізнес шукати альтернативні логістичні шляхи, що сприяло розвитку річкового транспорту, зокрема через Дунайські порти. Якщо раніше в них вантажили близько 20-30 тис. тонн щомісяця, то зараз ця цифра зросла до 1,5 млн тонн.

Джерело @ seeds.org.ua