Законодавці вирішили самостійно не визначати, на скількі штрафуватимуть за неподання інформації про справжніх власників компанії, і делегувати всі питання Мін'юсту.

Верховна Рада прийняла закон про штрафи за неподання або несвоєчасне подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника. Наразі його ще не підписано Володимиром Зеленським. Хоча саме він виступив ініціатором відповідного законопроєкту №6320. Втім, нещодавно з’явилася його остаточна версія після голосування, підписана Русланом Стефанчуком.

Відповідно до поправки, яку внесли до другого читання народні депутати Данило Гетманцев, Ольга Василевська-Смаглюк і Вікторія Кінзбурська, змінами до статті 35 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено досить широку «виделку» штрафів - від 1700 до 340 тисяч грн.

• внесення особами, уповноваженими на вчинення дій, спрямованих на державну реєстрацію створення юридичної особи або зміну учасників юрособи, до документів, що подаються для такої державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність тягне за собою накладення штрафу на таку юридичну особу у розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, від 1700 до 340 тисяч грн.

• неподання або несвоєчасне подання особами, уповноваженими діяти від імені юридичної особи, державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність тягне за собою накладення штрафу на таку юридичну особу - в розмірі від 1700 до 340 тисяч грн.

• ненадання юридичними особами - резидентами, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб, та фізичними особами - резидентами, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, на запит юридичних осіб інформації, необхідної для подання юридичною особою для внесення або актуалізації в Єдиному державному реєстрі інформації про кінцевого бенефіціарного власника та  структуру власності юридичної особи, тягнуть за собою накладення штрафу на таку юридичну або фізичну особу - резидента - в розмірі від 1700 до 340 тисяч грн.

При цьому притягнення осіб до відповідальності здійснюється Міністерством юстиції України.

Цікаво, що при такій широкій «палітрі» штрафів сам закон не регулює, коли він складатиме 1700 грн, а коли - 340 тисяч. Не встановлений і сам механізм. Порядок  притягнення юридичних осіб до відповідальності та порядок визначення розмірів штрафів за такі дії віддано на відкуп Міністерству юстиції України.

На це звернули увагу і в Головному юридичному управлінні ВР.

«Положеннями частини четвертої статті 35 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (у редакції законопроекту) встановлюють види правопорушень у сфері державної реєстрації та визначають, що «порядок притягнення юридичних осіб до відповідальності за такі дії встановлюється Міністерством юстиції України».

Таким чином, Міністерство юстиції встановлюватиме підзаконним нормативно-правовим актом собі повноваження щодо притягнення осіб до відповідальності, а також визначатиме порядок такого притягнення. Водночас враховуючи, що відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, то констатуємо суперечність наведених положень законопроекту з конституційними принципами та нормами інших законів України», - зазначили у ГЮУ.

Також експерти зауважили, що за нового нормативного регулювання Міністерство фінансів України та Міністерство юстиції матимуть право отримувати будь-яку інформацію, в тому числі інформацію з обмеженим доступом (конфіденційну, професійну таємницю) у держателів реєстрів. Відтак, на законодавчому рівні пропонується визначити, що відомості, які збиралися повноважними на те органами державної влади чи іншими уповноваженими законом суб’єктами у фізичних осіб (суб'єктів персональних даних) та юридичних осіб (про фізичних осіб) на певні законні цілі (зрозумілі та передбачувані для самих осіб), будуть вільно оброблятися іншими органами державної влади для реалізації інших цілей, що несумісні з цілями, для яких їх від початку збирали, без отримання додаткової згоди суб’єкта персональних даних.

Разом з тим, слід нагадати, що відповідно до нового закону, вимога щодо подачі інформації про кінцевого  бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності не поширюється на політичні партії, структурні утворення політичних партій, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх об’єднань, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, організації роботодавців, їх об’єднання,  адвокатські об’єднання, адвокатські бюро, організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату, державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації, публічні компанії (юридичні особи, створені у формі публічного акціонерного товариства, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, на які розповсюджуються вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом), державні та комунальні підприємства, установи, організації, торгово-промислові палати, державні пенсійні фонди, житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання, відокремлені структурні підрозділи із статусом юридичної особи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації).

Джерело @ Судебно-юридична газета