1 серпня 2022 року набрав чинності Закон України № 1591-ІХ «Про платіжні послуги», який покликаний удосконалити національний ринок платіжних послуг з урахуванням вимог Другої платіжної директиви (PSD2) і Директиви з електронних грошей (EMD).

НБУ як регулятор ринку платіжних послуг зазначив основні новації, які висвітлено в Законі:

1. Визначено дев'ять категорій надавачів платіжних послуг, серед яких, зокрема: банки, платіжні установи, оператори поштового зв'язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, органи державної влади (за певних умов);

2. Впроваджено дев'ять платіжних послуг, із них сім - фінансових, дві - нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей із рахунків). Нові учасники платіжного ринку можуть вибрати одну платіжну послугу і сконцентруватися на розробленні зручних сервісів саме для неї;

3. У небанківських надавачів платіжних послуг (платіжних установ, установ електронних грошей, операторів поштового зв'язку та деяких інших надавачів платіжних послуг) з'явилася можливість відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші (до цього такі можливості були доступні лише банкам) за умови отримання певної авторизації;

4. Від небанківських фінансових установ не вимагається участь у платіжних системах для здійснення переказу. Тепер ці установи можуть самостійно працювати на платіжному ринку, що спрощує їхню діяльність;

5. Створюються умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking).

Концепція відкритого банкінгу зобов'язує установи, які обслуговують рахунки клієнтів, надавати, за згодою клієнтів, постійний доступ до їхніх рахунків та фінансової інформації іншим надавачам платіжних послуг.

Запровадження відкритого банкінгу дозволить:

По-перше, клієнтам - мати доступ до своїх рахунків, відкритих у різних надавачах платіжних послуг, через один застосунок.

По-друге, надавачам платіжних послуг - пропонувати клієнтам нові сервіси щодо доступу до їхньої інтегрованої платіжної інформації від різних надавачів платіжних послуг в одному місці, та мати технологічну можливість обмінюватися клієнтською інформацією в режимі реального часу.

Положення Закону щодо відкритого банкінгу набудуть чинності в серпні 2025 року

6. Норми нового закону та перехід української платіжної інфраструктури на міжнародний стандарт ISO20022, який є основою функціонування європейських платіжних систем, закладають фундамент для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

Додатково зазначаю, що даним Законом:

• врегульовано статус нових учасників ринку, до яких віднесено установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачів послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи,

• НБУ уповноважений випускати електронні гроші - цифрову валюту Національного банку України.

Регулюванню електронних та цифрових грошей присвячена окрема глава.

Закон встановлює новий режим електронних грошей в Україні.

Емітентами електронних грошей в Україні зможуть бути не тільки банки, а й такі особи:

1) установи електронних грошей;

2) філії іноземних платіжних установ;

3) оператори поштового зв'язку;

4) Національний банк України;

5) органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

Для набуття статусу емітента електронних грошей та отримання права на надання послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців, особа (крім Національного банку України, банків, органів державної влади, органів місцевого самоврядування) має отримати ліцензію на надання фінансових платіжних послуг у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Емітент електронних грошей має право розпочати діяльність з електронними грошима, передбачену ліцензією на надання фінансових платіжних послуг, після внесення відомостей про нього (з переліком дозволених видів діяльності) до Реєстру в порядку, визначеному Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

В Україні також стане можливим обіг електронних грошей, випущених за межами України. Користувачі в Україні матимуть право використовувати електронні гроші в іноземній валюті, емітовані нерезидентами (дотримуючись вимог валютного законодавства України). Порядок наразі ще не затверджений НБУ.

Додатково, на підставі даного Закону відповідно до постанови Правління НБУ від 29.07.2022 року № 163 розроблено порядок здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті користувачами платіжних послуг, що набув чинності також, як і даний Закон, 01 серпня 2022 року.

Відтепер небанківські надавачі платіжних послуг вправі відкривати платіжні рахунки користувачам та виконувати платіжні операції з цього рахунку на підставі їхніх платіжних інструкцій. Йдеться про таких надавачів платіжних послуг, як платіжні установи, філії іноземних платіжних установ, установи електронних грошей, оператори поштового зв'язку.

Стосовно вимог, які висуваються новим Законом до надавачів платіжних послуг:

1. Щодо вимог до системи корпоративного управління

Платіжні установи, установи електронних грошей, оператори поштового зв'язку зобов'язані організувати та забезпечити належне функціонування системи корпоративного управління та належне управління ризиками з урахуванням особливостей виду діяльності, бізнес-моделі, характеру і видів послуг, які вони надають, ризиків, притаманних такій діяльності, а також особливостей, встановлених законами з питань регулювання окремих видів діяльності з надання фінансових послуг, законами з питань діяльності господарських товариств та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Національний банк України визначає вимоги до системи корпоративного управління та управління ризиками платіжних установ, установ електронних грошей, операторів поштового зв'язку, у тому числі до їх керівників, а також необхідність погодження таких керівників, здійснює контроль за дотриманням зазначених вимог у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

2. Вимоги до капіталу надавачів платіжних послуг

Статутний капітал юридичної особи, яка має намір надавати платіжні послуги, на дату подання заяви про видачу ліцензії на надання фінансових платіжних послуг та/або заяви про включення до Реєстру має бути сформований та сплачений виключно у грошовій формі в наступному обсязі:

Мінімальний розмір статутного капіталу юридичної особи (крім юридичної особи, що має намір надавати платіжні послуги у статусі малої платіжної установи), яка надає або має намір надавати платіжні послуги, у будь-який час не може становити менше:

1 мільйона гривень - якщо надавач платіжних послуг надає послуги з ініціювання платіжної операції або послуги переказу коштів без відкриття рахунку;

3 мільйонів гривень - якщо надавач платіжних послуг надає послуги з ініціювання платіжної операції та послуги переказу коштів без відкриття рахунку або одну з фінансових платіжних послуг, передбачених п. 1-5 частини першої статті 5 Закону;

5 мільйонів гривень - якщо надавач платіжних послуг надає кілька фінансових платіжних послуг, передбачених п. 1-6 частини першої статті 5 цього Закону, або є оператором поштового зв'язку незалежно від кількості та видів платіжних послуг, які він має намір надавати;

10 мільйонів гривень - якщо надавач платіжних послуг надає платіжні послуги з випуску та виконання платіжних операцій з електронними грошима.

3. Стосовно набуття або збільшення істотної участі в надавачі платіжних послуг

Юридична або фізична особа, яка має намір набути істотну участь у платіжній установі або установі електронних грошей, або операторі поштового зв'язку чи збільшити її таким чином, що зазначена особа буде прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володіти або контролювати 10, 25 або 50 і більше відсотків статутного капіталу такої платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв'язку чи правом голосу за акціями (частками) у статутному капіталі такої платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв'язку та/або незалежно від формального володіння справляти значний вплив або здійснювати контроль (вирішальний вплив на управління або діяльність) такої платіжної установи, установи електронних грошей або оператора поштового зв'язку, зобов'язана повідомити про такий намір Національний банк України з одночасним поданням до Національного банку України повного пакета документів, визначених новим Законом і нормативно-правовими актами Національного банку України, для погодження набуття або збільшення істотної участі у такій платіжній установі, установі електронних грошей або операторі поштового зв'язку.

Цікавим також є те, що з ліцензією на надання фінансових платіжних послуг надавач платіжних послуг може надавати користувачам на умовах кредиту кошти для виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача, крім платіжних операцій з електронними грошима, з дотриманням таких умов:

1) платіжна установа, установа електронних грошей, оператор поштового зв'язку має право надавати платіжні послуги, передбачені пунктами 4 або 5 частини першої статті 5 цього Закону - мова йде про послуги з виконання платіжних операцій з рахунку на рахунок користувача та послуги з емісії платіжних інструментів та/або здійснення еквайрингу платіжних інструментів;

2) надання кредиту здійснюється виключно у зв'язку з виконанням платіжної операції;

3) кредит надається на короткий строк, що не може перевищувати 12 місяців з дати надання коштів;

4) кредит не може надаватися за рахунок коштів, отриманих від користувачів для цілей виконання платіжних операцій та/або в обмін на випущені електронні гроші;

5) розмір власного капіталу платіжної установи, установи електронних грошей, оператора поштового зв'язку відповідає вимогам, встановленим Національним банком України до надавачів платіжних послуг, які мають право надавати кредит.

Закон забороняє надання кредиту електронними грошима.

4. Законом передбачені обов'язки учасників ринку платіжних послуг, а отже передбачена відповідальність за їх порушення.

Надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до Закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.

Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених Законом строків.

Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законом строків.

Додатково законом передбачена відповідальність отримувачів під час виконання платіжних операцій, емітентів та еквайрів у платіжних системах, стягувачів під час виконання платіжних операцій, комерційних агентів.

Враховуючи зазначене вище, вважаю, що новий закон покликаний модернізувати та удосконалити вітчизняну платіжну інфраструктуру, зробити ринок платіжних послуг прозорішим та більш відкритим для нових гравців, розширити спектр доступних в Україні платіжних рішень та поліпшити якість надання платіжних послуг.

За виключенням окремих положень, Закон запрацював з 1 серпня 2022 року. Закон встановлює здебільшого базові вимоги до роботи надавачів платіжних послуг в Україні та визначає загальні параметри надання відповідних послуг, залишаючи при цьому безліч питань на розсуд та подальше врегулювання державним регулятором - Національним банком України.

Для того, щоб ринок відчув на собі весь потенціал нового Закону в дії, потрібні час та відповідно доопрацювання підзаконних нормативно-правових актів зі сторони регулятора, однак «правила гри) на ринку поступово змінюються на краще, як для надавачів платіжних послуг, так і для клієнтів, які бажають отримувати якісні та прозорі платіжні послуги.

Джерело @ Ліга:Закон