Кабінет Міністрів на засіданні 6 грудня затвердив постанову №1363, норми якої дозволяють під час дії воєнного стану проводити позапланові перевірки бізнесу. Незважаючи на те, що формально для проведення таких перевірок потрібен привід, їх перелік викладений у таких широких та обтічних формулюваннях, що за бажання під них можна підігнати практично будь-яку інспекцію.
Так, контрольно-ревізійні заходи можливі за наявності загрози:
- правам, законним інтересам, життю та здоров'ю людини;
- довкіллю;
- безпеці держави;
- виконанню міжнародних зобов'язань України.
Постанова набула чинності 10 грудня. Саме з цієї дати перевіряльники мають право наносити позапланові візити підприємцям.
Mind розібрався, на якій підставі можуть проводитись позапланові перевірки та якими будуть наслідки при порушеннях.
Мораторій на перевірки та його еволюція. Формально з 24 лютого 2022 року в Україні діє мораторій на перевірки бізнесу. Але якщо спочатку заборона була практично тотальною, то згодом Верховна Рада та Кабмін почали мораторій поступово послаблювати.
Уже 3 березня парламент ухвалив закон №2118-IX, який запроваджував табу на будь-які податкові перевірки. Причому податківці мали зупинити в тому числі й ті ревізійні заходи, які вже розпочалися.
Незабаром після цього, 13 березня, Кабінет Міністрів затвердив постанову №303, яка також забороняла планові та позапланові перевірки в умовах воєнного стану. У цій постанові було зроблено лише один виняток: уряд дозволив позапланові заходи державного нагляду в окремих сферах для запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають високу соціальну значущість. Наскільки відомо Mind, незважаючи на теоретичну можливість, у цій сфері до драконівських заходів вдаватися не довелося: підприємства харчопрому, з тих, що залишалися на плаву, виявили рідкісну свідомість та утримували ціни, паралельно відвантажуючи продукти в рамках гуманітарної допомоги.
Наприкінці травня набув чинності закон №2260-IX, який надав податківцям право проводити камеральні, фактичні та документальні позапланові перевірки. І ось у грудні Кабмін розблокував позапланові перевірки своєю постановою №1363.
Хто може перевіряти бізнес і з якого приводу? Незважаючи на те, що текст урядової постанови, по суті, складається з одного абзацу, цей документ приховує низку неприємних моментів для бізнесу.
По-перше, Кабмін дозволив проводити перевірки всім без винятку контролюючим органам. «В Україні можуть проводити позапланові перевірки понад 40 центральних органів та обласних державних адміністрацій, та близько 400 територіальних контролюючих органів», – каже Ігор Ясько, керуючий партнер юридичної компанії Winner.
До них входять Державна податкова служба, Держслужба з питань праці, Державна екологічна інспекція, Державна служба з надзвичайних ситуацій тощо.
«Але не все так погано. Перевірки можуть призначатися лише «на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, які забезпечують формування державної політики у відповідних сферах». Скажімо, позапланову податкову перевірку має право призначити лише ДПС України – вищий податковий орган», – наводить приклад Євген Ріяко, керуючий партнер юридичної компанії Riyako&Partners.
По-друге, в урядовому документі немає чіткого формулювання та переліку підстав для проведення перевірок. Тобто за бажання будь-який ревізор може знайти причину для візиту до підприємця, який нібито порушує права своїх клієнтів чи будь-яких третіх осіб.
«Це може бути будь-що: неправильно встановлений генератор з порушенням протипожежних норм, невиплата зарплати, порушення умов праці, небезпечні умови на виробництві, невидання певних коштів на шкідливому виробництві та інше», – розповідає Ігор Ясько.
Які повноваження мають перевіряльники? Ще одна погана новина для підприємців полягає в тому, що інспектори з однієї держструктури можуть приходити з перевіркою з різних причин. Іншими словами, той самий інспектор може контролювати питання, які на перший погляд не входять до сфери його відповідальності.
«Наприклад, право на проведення інспекційного відвідування з пошуку непрацевлаштованих може отримати Держслужба праці. Вона має для цього одразу дві підстави: порушення прав працівників та порушення Хартії Співтовариства про основні соціальні права працівників (ця Хартія прийнята у Страсбурзі 9 грудня 1989 року. – Mind)», – пояснює Євген Ріяко.
Податкові інспектори під час своїх перевірок відштовхуються від того, що платники податків-ухилянти завдають шкоди державному бюджету. Втім за потреби фіскали можуть виправдовувати свої дії тим, що вони, зокрема, діють на користь державної безпеки.
Як відбувається перевірка? Алгоритм самої перевірки може бути наступним (конкретні дії перевіряльників залежать від окремо взятої ситуації та сфери державного контролю):
1. Якийсь державний орган отримує скаргу від фізичної особи. Нехай це буде покупець, який придбав у одному із супермаркетів зіпсоване молоко. Магазин відмовився повернути гроші за некондиційний товар, тому скривджений покупець поскаржився до Держслужби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
«Зазначений у новій редакції постанови пункт (про підстави проведення перевірок. – Mind) дублює абзац 5 частини 1 статті 6 закону № 877-V, де зазначається, що позапланові перевірки проводяться за зверненням фізичних осіб, які вважають, що ці пункти були порушені та надали докази (за наявності)», – пояснює Ігор Ясько.
2. Керівництво Держпродспоживслужби розглядає цю скаргу та виписує інспекторам направлення на проведення контрольно-ревізійного заходу.
3. Перевіряльники відправляються до супермаркету, з'ясовують усі обставини інциденту, що стався, виходячи з того, що зазначено у скарзі, знаходять порушення та застосовують санкції (виносять попередження, накладають штраф).
Це спрощено-побутовий сценарій, який обійдеться компанії у відносно невеликий штраф і куди більш витратні витрачені людиногодини персоналу на спілкування з інспекторами.
У разі більш масштабних порушень або уявної чи реальної загрози національній безпеці наслідки для бізнесу будуть дорожчими і серйознішими – аж до зупинення діяльності.
Як перевіряльники карають за порушення? Незважаючи на військовий стан, бізнес, який допускає порушення, не звільняється від наслідків, хоча інспектори можуть брати до уваги деякі пом'якшувальні обставини. Наприклад, швидше за все, неупереджені інспектори будуть поблажливими до підприємства, яке внаслідок бойових дій втратило свої активи і не могло своєчасно сплачувати податки або сплачувати зарплату працівникам. Але кожен такий факт перевіряльники вивчатимуть індивідуально і на власний розсуд вирішуватимуть, штрафувати підприємця чи ні, що саме собою створює корупційний ризик.
Адмінштраф, незважаючи на це, все одно заплатити доведеться. За фактичний допуск працівника до трудової діяльності без оформлення договору штраф становитиме від 8500 до 17 000 грн, а за інші порушення трудового законодавства – від 510 до 1700 грн.
Із податковими порушеннями схожа ситуація. Якщо платник податків через форс-мажор не може вчасно сплатити податки або подати звітність, він звільняється від санкцій. Але тільки за умови, що він звітуватиме перед податковою не пізніше ніж протягом 6 місяців після скасування військового стану. Якщо підприємець самостійно усуне порушення, пов'язані із заниженням сум податкового зобов'язання, його також звільняють від сплати штрафу. Інакше при донарахуванні податкового зобов'язання доведеться сплатити штраф у розмірі 10–50% несплаченої суми.
Що робити, якщо дії перевіряльників викликають питання? Підприємець або компанія, які незгодні з результатами позапланової перевірки, завжди можуть оскаржити її результати в адміністративному порядку (тобто звернутися до керівництва того держоргану, який надсилав інспекторів) або ж в суді.
Варто зважати на те, що судові процеси в нинішній ситуації можуть затягтися на місяці. Крім того, позивачу, який вирішить оскаржити дії перевіряльників, доведеться довести, що допущені ним порушення – це не злий намір, а об'єктивні обставини, пов'язані з війною.
Джерело @ mind.ua
