Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» доповнено статтю 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Зазначеним доповненням запроваджується новий вид відпустки без збереження заробітної плати, терміном не більше 90 календарних днів, що надається працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи у період дії воєнного стану.

Для отримання такої відпустки працівник, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, звертається до роботодавця з відповідною заявою, а роботодавець в обов'язковому порядку надає працівнику відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.

Працівник може реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів. Проте загальна тривалість відпусток (частин), яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми, не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.

Водночас за домовленістю сторін відпустка без збереження заробітної плати працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, може надаватись на більший термін (згідно з частиною 3 статті 12 Закону № 2136), який не може перевищувати періоду дії воєнного стану.

Також ця відпустка не належить до відпусток без збереження заробітної плати, які надаються працівникові відповідно до статей 25, 26 Закону № 504/96-ВР «Про відпустки».

Відповідне роз'яснення надали фахівці Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Джерело @ Ліга:Закон