“Гострі кути” можуть ускладнити процес екомодернізації української промисловості.
Європейської бізнес асоціації (ЄБА) закликала доопрацювати 3 принципові моменти в законопроєкті №6004-д “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля”.
Це необхідно для успішного проведення реформи у сфері промислового забруднення, повідомляє ЄБА.
“Бізнес-спільнота вітає зусилля влади, яка прагне йти назустріч бізнесу у питаннях екомодернізації, і сподівається, що запропоновані умови стануть ключем до втілення цієї важливої реформи”, – зазначили автори.
В матеріалі підкреслили, що законопроєкт №6004-д найбільш збалансовано враховує інтереси бізнесу, держави та громадськості. Хоча Комітет з питань екологічної політики та природокористування рекомендував Верховній Раді прийняти цей документ, “гострі кути” можуть ускладнити процес екомодернізації вітчизняної промисловості відповідно до європейських стандартів.
На думку фахівців ЄБА доопрацювання потребують наступні положення:
Перехід на нову дозвільну систему
Зазначається, що нова дозвільна система має замінить три дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на спецводокористування (а також скидання в системи централізованого водовідведення) та управління відходами. Вже з 2028 року діяльність бізнесу у певних сферах, наприклад енергетики, металургії, хімічної галузі, управління відходами, буде можливою лише у разі наявності нового дозволу.
Проте процес збору документів досить складний та тривалий та не враховує реалії війни. Адже інформація, подана підприємством, може стати неактуальною за дуже короткий проміжок часу і за незалежних від підприємства обставин.
“Доцільно перенести перехід на нові дозвільні документи на післявоєнний період і забезпечити можливість їх отримання протягом чотирьох років після припинення воєнного стану”, – запропонували автори.
Збереження чинних технологічних нормативів при видачі нових інтегрованих дозволів
В матеріалі підкреслили, що до запровадження обов’язкової екомодернізації для промисловості на основі європейських найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ), у законопроєкті №6004-д є можливість отримати інтегрований дозвіл. Він буде заснований на поточних нормативах викидів для тих установок, які економічно недоцільно або неможливо модернізувати, та які мають обмежений строк експлуатації. Серед них – енергетичні потужності, умови роботи яких регулюються Національним планом скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ).
Зазначається, що для решти галузей, зокрема металургії та скляної промисловості, чинні нормативи викидів можуть змінитись вже у 2024 році. Це фактично призведе до необхідності капітальних інвестицій, хоча в деяких випадках ці установки все одно доведеться закривати, адже НДТМ для них не існує.
“Пропонуємо дозволити бізнесу отримувати нові інтегровані дозволи на підставі поточних технологічних нормативів викидів, передбачених чинними дозвільними документами”, – наголосили в ЄБА.
Перегляд вимог до встановлення автоматизованих систем моніторингу викидів (АСМ)
Автори наголосили, що законопроєкт №6004-д визначає вимоги АСМ на стаціонарні джерела викидів на основі НДТМ, що цілком відповідає європейському підходу. Втім, цей процес є досить капіталоємним та тривалим проєктом будівництва та реконструкції.
Вони зазначили, що економічно недоцільно встановлювати законодавчу вимогу для облаштування АСМ на об’єктах та установках, які підлягають виведенню з експлуатації у короткостроковій перспективі після проведення реформи.
В матеріалі пропонують виключити з-під обов’язку встановлення АСМ установки, які протягом короткого періоду часу (2 – 3 роки) після введення в дію закону плануються до повного виведення з промислової експлуатації.
“Запровадження НДТМ – найсильніший виклик для української промисловості та енергетики. І ми зможемо впоратись з ним виключно за суттєвої фінансової підтримки європейських колег. Але реалізувати ці амбітні плани з точки зору технологій модернізації можна не раніше ніж за 10 років після закінчення військових дій”, – сказав голова Комітету промислової екології та сталого розвитку Асоціації Станіслав Зінченко.
Джерело @ Екополітика
