Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висловив позицію щодо невідповідності намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні.
Відповідну постанову Верховного Суду у справі № 640/9995/20 (адміністративне провадження № К/990/26901/22) прийнято 19 січня 2023 року, інформує пресслужба ВС.
Обставини справи
Обслуговуючий кооператив «Ексон Прем'єр Шулявська» оскаржив до суду рішення Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта будівництва багатофункціонального комплексу з благоустроєм і озелененням скверу на просп. Перемоги, 50-А в Шевченківському районі м. Києва.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні позову. Суд виходив з того, що рішення відповідача про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта будівництва є правомірним і відповідає вимогам, визначеним ст. 2 КАС України, оскільки відповідач довів, що заявлені позивачем наміри будівництва об'єкта не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Києва та Детальному плану території.
Позиція ВС
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін з огляду на таке.
На підставі аналізу положень статей 16, 17, 19 та 29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» колегія суддів дійшла висновку, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема й детальний план території. Отже, відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні під час ухвалення рішення про надання або відмову в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки уповноважений орган визначає з урахуванням містобудівної документації на місцевому рівні - генерального плану та детального плану території, якщо такий розроблено.
Невідповідність намірів забудови земельної ділянки є підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень. Це означає, що запланований для будівництва об'єкт не відповідає затвердженим текстовим і графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.
Крім того, здійснення забудови, наміри якої суперечать вимогам містобудівної документації, нівелює мету планування та забезпечення сталого розвитку населеного пункту, а отже порушує суспільні інтереси, які виражаються в забезпеченні дотримання правил благоустрою населеного пункту, спрямованих на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини; містобудівні умови та обмеження, які не відповідають Генеральному плану населеного пункту й іншій містобудівній документації на місцевому рівні, не можуть вважатися такими, що враховують громадські та приватні інтереси при плануванні й забудові територій.
Суди встановили, що замовник запланував проєктування та будівництво висотної будівлі, питому вагу площ якої становлять офісні приміщення.
Водночас Детальним планом території визначено, що спірна земельна ділянка розміщена у сквері «Слава танкістам», являє собою газон і віднесена до території підприємств торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування населення.
Колегія суддів також врахувала, що поняття «багатофункціональний комплекс» має широке тлумачення і охоплює поєднання декількох функцій, однак Детальним планом території визначено конкретну функцію - територія підприємств торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування населення. Натомість розміщення багатофункціональної будівлі, переважне призначення якої - офісні приміщення, суперечить містобудівній документації на місцевому рівні та не обумовлене містобудівними вимогами.
Джерело @ Ліга:Закон
