Уряду слід розробляти стратегію з повернення кадрів з-за кордону вже зараз.

З початком повномасштабного вторгнення рф мільйони українців втратили буквально все: домівки, бізнес, роботу і навіть можливість залишатися в рідних містах. Після завершення війни українським біженцям, які зараз проживають в країнах ЄС, доведеться приймати рішення — повертатися на Батьківщину і починати життя з чистого аркушу чи продовжувати обживатися на чужині. Одним з ключових аспектів у цьому питанні стане наявність добре оплачуваної роботи.

Вакансій буде вдосталь, але не для всіх

Повоєнне відновлення країни зажадає великої кількості робочої сили, проте сам факт наявності роботи не гарантує ані працевлаштування усім категоріям громадян, ані зарплат, які могли б конкурувати з європейськими.

За словами HR-спеціаліста Оксани Підгорної, по завершенні бойових дій українські міста потребуватимуть відбудови, що забезпечить робочими місцями архітекторів, дизайнерів ландшафтного дизайну, прорабів, будівельників, монтажників, малярів і столярів. Також фахівець з підбору кадрів прогнозує збереження великого попиту на спеціалістів у сфері IT.

"Цифровізація держави, яка розпочалася ще до війни, набиратиме обертів, тому буде потреба у айтівцях, які впроваджуватимуть нові технології та обслуговуватимуть цю сферу. Проблема може виникнути з тим, що наші кадри прагнуть реалізовуватися за кордоном, де на них теж є попит, адже порівняно з місцевими спеціалістами, вони претендують на нижчу зарплатню, а кваліфікацією не поступаються. Проте навіть "низькі" оклади там є відчутно вищими за пропозиції на українському ринку. Такий взаємовигідний обмін майже не залишає нам шансів утримати ці кадри в країні. Навіть, якщо вони залишаються тут, то працюють у дистанційному режимі на іноземні компанії", – пояснює Оксана Підгорна в коментарі "Телеграфу".

Також не слід забувати про "соціальне відновлення", каже HR. За її словами, після завершення війни в Україні з'явиться гостра потреба у висококваліфікованих реабілітологах та психологах.

Щойно "оживе" ринок нерухомості, затребуваними стануть ріелтори — вимушені переселенці почнуть повертатися до міст, де їм потрібно буде заново шукати й винаймати житло або реалізувати відтерміновані через війну плани з придбання власної домівки.

"Вакансій в деяких сферах дійсно буде вдосталь, проте решта бізнесу потребуватиме більше часу для відновлення довоєнних показників, перш ніж почне розширюватися, набирати працівників та підвищувати зарплати", – зазначає експерт.

Інвестори є, а рівності з Європою – нема

Неабиякі надії у питанні повоєнного відновлення держави український уряд покладає на іноземних інвесторів. Передбачається, що вихід європейських компаній на український ринок зробить чималий внесок у відродження економіки та створить нові робочі місця.

Безумовно, після завершення війни Україна стане більш привабливою для розвитку бізнесу, каже заслужений економіст України Олексій Плотніков. Повсюдна відбудова житла, інфраструктури, підприємств та заводів зробить нашу країну перспективною для відкриття філіалів міжнародних компаній.

"Пожвавлення на ринку праці дійсно почнеться і його перспективи цілком позитивні. Водночас, навряд чи ці робочі місця та умови праці будуть більш привабливими, аніж у країнах Центральної та Східної Європи. Зростання заробітної плати найближчим часом очікувати не варто, адже торік інфляція становила 30%, а цього року складе 25%, що виключає можливість покращення показників", – зазначає економіст в коментарі "Телеграфу".

Українці, котрі виїхали за кордон під час війни і знайшли роботу Польщі, Чехії, Угорщині, у більшості своїй не повертатимуться на Батьківщину, мотивуючись виключно патріотичними почуттями, вважає Олексій Плотніков. Роботодавцям, зацікавленим у висококваліфікованих кадрах, слід зрозуміти, що пожвавлення ринку праці має проявлятися не лише у кількості вакансій, а й в гідних умовах роботи. За словами економіста, розбірливість українців може стати свого роду запобіжником від демпінгу зарплатні.

Без системного підходу відбудовувати Україну буде нікому

Важливу роль у відновленні ринку праці зіграє участь держави. Стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу шляхом пільгового кредитування, впровадження квот на інклюзивні робочі місця, податкові канікули для підприємців на період повоєнного відновлення – все це могло б вдихнути життя у понівечений війною ринок праці та закласти фундамент для відродження економіки загалом.

Попри те, що в уряді активно просувають тези про стрімке повоєнне відновлення та декларують наміри повернути з-за кордону більше українських працівників, аніж виїхало за час війни, реальних дій у цьому напрямі не видно, зазначає екс-міністр праці та соціальної політики України Павло Розенко.

Ба більше, посадовці декларують наміри оголосити втікачів від війни злочинцями заднім числом і покарати після їхнього повернення на Батьківщину, а ініціативи у трудовому законодавстві стають дедалі більш дискримінаційними для працівників, надаючи при цьому надможливості роботодавцям, каже експерт.

"За моїми даними, близько 50% працездатних громадян, які проживають зараз в Україні, мають намір виїхати за кордон по завершення війни. Їх зупиняють лише закриті кордони, розумієте? Щойно їх відкриють, ми отримаємо шалений відтік громадян, які не будуть чекати, поки влада щось вигадає. Тому напрацьовувати майбутній підхід до запуску ринку праці потрібно вже зараз. Це повинна бути система, яка забезпечить гідною роботою усі верстви населення, в тому числі — вразливі категорії громадян. Поки уряд не почне системно працювати над цим, казати про повернення трудових ресурсів з Європи просто безглуздо. Тут би хоч втримати тих, хто ще не виїхав", — каже екс-посадовець в коментарі "Телеграфу".

Він додав, що забезпечити повоєнне відновлення держави, економічне зростання та прорив у соціальному напрямі неможливо, якщо працювати буде нікому, адже дефіцит висококваліфікованих кадрів спостерігається вже зараз.

Джерело @ Телеграф