Щоб продовжувати бізнес в будь-яких умовах, роботодавці переводять працівників на віддалені форми роботи: дистанційну або надомну. Різницю між цими формами пояснили у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Дистанційні працівники працюють у будь-якому місці за власним вибором. Водночас мають бути на зв'язку з роботодавцем за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Надомний працівник працює за місцем проживання або в інших визначених ним місцях поза приміщеннями роботодавця. Для такої роботи характерна закріплена робоча зона або технічні засоби, наприклад інструменти, приладдя для виробництва продукції, надання послуг або іншої роботи. Надомний працівник «прив'язаний» до вказаної в трудовому договорі адреси й може змінити її лише з дозволу роботодавця.

Ще однією відмінністю є режим роботи. Надомний працівник, як правило, додержується загального режиму роботи підприємства. Тоді як на дистанційного правила внутрішнього трудового розпорядку не поширюються. Він планує робочий час на власний розсуд - може працювати хоч рано вранці, хоч пізно ввечері.

За обох форм віддаленої праці діють норми тривалості робочого часу:

• нормальна тривалість - до 40 годин на тиждень;

• скорочена (для певних категорій працівників) - до 24 або 36 годин на тиждень.

Джерело @ Ліга:Закон