Закарпатські роботодавці та Закарпатська обласна рада провели Форум ініціатив, який заклав фундамент переходу економіки на кластерну модель розвитку. Ініціаторами форуму виступили голова обласного об'єднання організацій роботодавців Володимир Панов та голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс.
Формат зустрічі в складі представників бізнесу, влади, освіти та науки було обрано не випадково ― цей трикутник взаємодії є неодмінною умовою кластерної співпраці та слугує основою для переходу на інноваційних шлях розвитку закарпатської економіки.
Учасниками зустрічі стали представники влади – голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс, голова Обласного об’єднання організацій роботодавців «Закарпаття» Володимир Панов, керівники провідних підприємств краю: гендиректор ТОВ "Ядзакі" Мілош Босак, гендиректор ПрАТ "Єврокар" Ігор Царенко, гендиректор ТОВ "Форшнер Україна" Антонін Беньовскі, генеральний директор ТОВ "Гроклін Карпати" Ганна Калніболоцька, автор наукових розробок та винахідник Микола Железняк, глова правління ПрАТ "Комінвестбанк" Мирослав Гісем, начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга, ректори та проректори вищих навчальних закладів: ректор Мукачівського державного університету Тетяна Щербан, проректор з наукової роботи УжНУ професор Ігор Студеняк, ректор Закарпатської академії мистецтв Іван Небесник, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин УжНУ професор Володимир Приходько, проректор Закарпатського угорського інституту Дюло Фодор, голова ради директорів ПТУ Закарпаття Віктор Кощак, а також представники громадськості та депутатського корпусу обласної ради.
Як зазначив Михайло Рівіс, голова Закарпатської обласної ради, в ході самої підготовки заходу сторони визначили і сформулювали декілька цілей:
1. Об’єднати бізнес, науку і освіту та владу, і спільно створювати нову ефективну економіку Закарпаття.
2. Дати поштовх до створення на Закарпатті кластерної економіки, що відповідатиме тим стандартам, за якими розвивається сьогодні світ.
Обговорення в форматі круглого столу розпочали власне з ідентифікації проблем, формулювання цілей та ознайомлення з провідним апробованим світовим досвідом реалізації успішних компонентів соціально-економічної стратегії регіонального розвитку.
Короткий аналіз та висновки щодо актуальних тенденцій розвитку економіки країни сторони розглянули у форматі статистиного фільму «Україна 2015», підготовленого Київським міжнародним економічним форумом, основним висновком якого саме і стало твердження ― зміни потрібні тут і сьогодні, зміни починаються в регіонах, Закарпаття повинно стати лідером таких перетворень.
У переході до розгляду можливих шляхів змін, точками такого зростання було запропоновано прийняти кластерну модель розвитку регіональної економіки. Pros та contras застосування такого форсайту для розвитку регіональної економіки було продемонстровано в рамках презентаційного матеріалу «Основа кластерної співпраці на Закарпатті», з якою виступила Сюзанна Сані, член правління Обласного об'єднанням організацій роботодавців «Закарпаття». Основними висновками озвученої презентації без сумніву стали: весь розвинений світ активно застосовує кластерну модель розвитку економіки, провідні високотехнологічні розвинуті країни апробували та демонструють ефективність такого шляху розвитку, Україна на сьогодні аутсайдер таких сучасних та результативних світових процесів інтеграції та кооперації. Натомість, саме в Закарпатті наявні всі передумови розвитку кластерів (провідні світові бренди та ТНК), разом з тим саме кластерна стратегія є найнижча за затратністю стратегія регіонального розвитку (окільки основна увага приділяється на поєднання усіх існуючих факторів та переваг, а не на створення нових). Отже, поєднання цих двох основних умов формулює основну місію ― Закарпатська економіка повинна зайняти лідируючі позиції за темпами трансформацій, провідником України для реальної інтеграції в світогосподарські процеси та міжнародну кооперацію, стати першим регіоном, що зареєструє відразу 7 кластерних структур в Європейській кластерній платформі.
Саме зустріч «Кластерна ініціатива Закарпаття» у форматі: влада, бізнес, освіта і наука ― це ініціативна платформа економічного лідерства регіону, перший крок у реалізації кластерної стратегії краю.
На основі презентації розпочалась майже півторагодинна дискусія учасників, що свідчить про підвищений інтерес та сприйняття запропонованих методів трансформації закарпатської економіки. Сторони активно обговорювали та формулювали фундаментальні та ключові бачення трансформацій, які необхідно включити в подальший план завдань кластерної платформи.
Сторонами було висловлено ряд важливих, значущих та особливо цінних думок та пропозицій. Зокрема, необхідність розробки в межах даної ініціативної платформи підрозділу що стосуватиметься стратегії розвитку і вирішення кадрового питання регіону (гостра необхідність висококваліфікованх кадрів на діючих підприємствах краю, відтік кадрового потенціалу).
«Така співпраця дуже цікава і перспективна, — висловлює свою позицію Мілош Босак. — Тільки спільними зусиллями з владою, бізнесом та навчальними закладами ми зможемо зацікавити людей залишатися здобувати освіту та працювати у Закарпатті.»
На зустрічі зацікавленість у створенні та розвитку кластерної моделі висловили кілька вишів регіону, якими було озвучено актуальні освітні та наукові програми та проекти, втілювані на базі навчальних закладів. Було запропоновано дієві інструменти системного вирішення зазначених кадрових та фахових проблем бізнесу, як от пропозиція ректора Мукачівського державного університету Тетяни Щербан щодо необхідності розробки кваліфікаційних рамок – документу що міститиме реальні потреби та вимоги бізнес-структур Закарпаття щодо потенційних фахових кадрів. Ці кваліфікаційні рамки учбові заклади готові застосувати та влити в програми підготовки фахівців та працівників. На додачу, реальні практичні заняття на підприємствах, постійний тісний контакт роботодавців та освітніх закладів для «тримання руки на пульсі» щодо якісних та кількісних вимог з підготовки необхідних спеціалістів, розробка системи мотивації працевлаштування на місці дадуть саме ті результати, які створять міцний кадровий, освітній, професійний, а вподальшому і інноваційний потенціал економіки Закарпаття.
Йшлося в ході розмови і про ідею створення науково-дослідних лабораторій як на базі вишів, так і на базі підприємств, про створення бази даних кадрових потреб закарпатських підприємств, про адаптування фахових напрямків підготовки до ринкових пріоритетів та провідних галузей економіки Закарпаття, про формат подальшої роботи кластерної ініціативи (серед перших завдань: «картографування» економіки Закарпаття, визначення потенційних стейкхолдерів майбутніх кластерів, розробка стратегії взаємодії з європейськими структурами, створення інформаційних баз даних щодо ринку праці, кваліфікаційних рамок з підготовки кадрів) тощо.
Підсумки роботи зустрічі озвучив Володимир Панов, голова обласного об'єднання організацій роботодавців «Закарпаття». Ключовими моментами Закарпатської кластерної ініціативи сторони визнали:
- Започатковуємо створення кластерної економіки;
- Визначаємо базис кластерного розвитку: основні кластери та галузі
- Інтегруємо освіту і науку у процес побудови інноваційної економіки
- Влада, роботодавці, освіта та наука ― партнери у створенні нової економіки регіону
- Закарпатські бізнес - ініціативи ― лідери економічних перетворень
- Відкритість влади та бізнесу для освіти і науки
Зобов'язнання партнерів Закарпатської кластерної ініціативи:
- Створення центру ідей
- Створення науково-дослідницького центру інновацій
- Відкриття “дверей” підприємств регіону для ефективних програм навчання та впровадження інтелектуальних продуктів ВУЗів у практиці бізнес-структур
- Адаптація освітніх та наукових програм під потреби кластерної регіональної економіки
- Створення центру фінансування
- Створення 7 регіональних кластерів та реєстрація їх для приєднання до світової мережі кластерних ініціатив
Результати такого обговорення було закріплено у підписаному сторонами Меморандумі про співпрацю щодо створення кластерної моделі економіки між Закарпатською обласною радою, Обласним об’єднанням організацій роботодавців «Закарпаття» та вищими навчальними закладами Закарпаття.
