Комісія Ради Європи "За демократію через право" (Венеціанська комісія) офіційно опублікувала рекомендації Україні щодо закону про освіту в частині навчання мовами національних меншин. Про це йдеться у висновках Венеціанської комісії №902 / 2017, розміщених на сайті організації.
Експерти комісії проаналізували 7 статтю Закону щодо мов нацменшин і 3 статтю параграфу 18 прикінцевих та перехідних положень закону про часові рамки реалізації положень закону.
У своїх висновках ВК підкреслює, що "це законна і похвальна мета, щоб держави сприяли зміцненню державної мови" і щоб здійснювали кроки з метою вивчення державної мови всіма громадянами. Згідно з документом це буде служити "засобом для усунення існуючої нерівності і сприяння більш ефективної інтеграції осіб, що належать до національних меншин, в суспільство".
Відзначається, що багато занепокоєнь можуть бути негайно врегульовані за допомогою прийняття інших законодавчих актів при втіленні 7 статті і, зокрема, за допомогою прийняття закону про повну загальну середню освіту.
У зв'язку з цим комісія рекомендує, приймаючи законодавчі акти з метою впровадження мовних положень закону про освіту, повністю використати наявні можливості, які передбачені в 4 пункті 7 статті освітнього закону що стосуються забезпечення достатнього рівня викладання на офіційних мовах Європейського Союзу для зацікавлених національних меншин. Також комісія рекомендує продовжувати забезпечувати достатній рівень співвідношення навчання мовами меншин в початковій і середній школі в додаток до викладання державною мовою.
Крім того, Венеціанська комісія рекомендує поліпшити якість викладання предметів державною мовою. У рекомендаціях йдеться про необхідність внесення змін до відповідних перехідних положень закону про освіту з метою забезпечення більш тривалих тимчасових рамок для поступового впровадження реформи. Рекомендується звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції про захист національних меншин.
Крім того, у своїх висновках ВК рекомендує в рамках реалізації закону про освіту почати новий діалог з представниками національних меншин і всіма зацікавленими сторонами щодо мови в освітній сфері. Також необхідно забезпечити такі умови, щоб впровадження закону не ставило під загрозу збереження культурної спадщини меншин і безперервність освіти мовами меншин в традиційних школах.
У той же час зазначається, що 4 пункт 7 статті не забезпечує вирішення проблеми мов, які не є офіційними для Євросоюзу і, зокрема, російської мови, яка є найпоширенішою мовою спілкування. Відзначається, що менш сприятливе ставлення до російської мови складно виправдати і з цієї причини виникає проблема дискримінації.
"Керуючись вищевикладеним, справедливим рішенням буде обов'язкове внесення змін до статті 7 і заміна її більш збалансованими і дещо чіткіше сформульованими положеннями", - йдеться в рекомендаціях.
Зазначимо, що на думку експертів, лейтмотивом рекомендацій Венеційської комісії були саме висновки щодо російської мови.
Нагадаємо, Верховна Рада України ухвалила новий освітній закон 6 вересня. Окремі положення Закону (а саме стаття 7) викликали протестну реакцію держав-сусідів. Так Угорщина, назвала положення нового закону щодо обовязковості викладання державною мовою для нацменшин дискримінаційними. Офіційний Будапешт поскаржився на Україну в ООН та ОБСЄ, а також пообіцяв блокувати всі рішення щодо України в ЄС та НАТО.
До слова, слідом за Угорщиною, зміни до українського закону про освіту розкритикували Румунія, Молдова, Болгарія та Росія.
Джерело @ За матеріалами Страна.ua
