“Зміна купівельної спроможності національної валюти – неминучий наслідок змін в економіці будь-якої країни, яка проходить через періоди і економічного зростання, і криз. Макроекономічні зміни в Україні впродовж років, що минули з часів грошової реформи в 1996 році, не могли не позначитися на кількості споживчих товарів, які можна купити за однакову кількість гривень”, – йдеться в повідомленні.

За даними регулятора, найбільше падіння купівельної спроможності гривні припало на кризові періоди, які супроводжувалися сплесками девальвації і інфляції. Саме в 1996, 1998-2000, 2004 і 2008 роках гривня втратила більшу частину своєї первісної купівельної спроможності.

Там також додали, що перехід до нового монетарного режиму вже дозволив знизити інфляцію – як в порівнянні з кризовими показниками 2014-2015 років, так і з середніми показниками 1996-2013 років. Надалі метою монетарної політики НБУ є зниження інфляції до середньострокової мети в 5% і утримання її на цьому рівні.

При цьому зростання рівня цін супроводжувалося і змінами в номінальних і реальних доходах населення, кажуть в НБУ.

“Зокрема, середньоденна заробітна плата в порівнянні з 1996 роком зросла більш ніж в 50 разів. Крім того, істотно зросла роль безготівкових розрахунків і змінилися моделі поведінки споживачів”, – пояснив регулятор.

Всі ці фактори спонукали Нацбанк до оптимізації номінального ряду гривні. Зараз він перевантажений – містить 17 номіналів.

“Після оптимізації номінального ряду, в тому числі за рахунок виведення з обігу дрібних монет (1, 2, 5, 25 копійок) і введення в оборот металевих монет номіналом 1, 2, 5, 10 гривень, номінальний ряд гривні буде налічувати 11 номіналів” , – повідомили в Нацбанку.