В уряді знову вирішили взятися за перевірки бізнесу і розробили нову концепцію, згідно з якою різним підприємствам, які продають товари або послуги споживачам, присвоюватимуть бали – за цими балами після визначать рівень ризику і частоту перевірок. Але, як це часто відбувається, на папері ініціатива виглядає набагато краще, ніж в житті.

Як нараховуватимуть бали

Наприкінці 2018 року Кабінет міністрів затвердив критерії для оцінювання ступеня ризику від провадження господарської діяльності для санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, а також періодичність заходів контролю.

Тепер, під час перевірок різних підприємств Держспоживслужба присвоюватиме бали за тими чи іншими критеріями. Деяким підприємствам бали будуть присвоєні автоматично за їх сферу діяльності.

До слова, чим вище бали – тим більший ступінь ризику, тому "підприємства-рекордсмени" перевірятимуться частіше за інших. Наприклад, якщо підприємство займається поставками питної води для більш ніж 100 тис. Осіб, воно відразу ж отримає 41 бал; якщо його діяльність поширюється на кількість осіб від 20 тис. до 100 тис., то підприємству припишуть 21 бал; якщо ж компанія обслуговує до 20 тис. осіб, вона отримає автоматично тільки 10 балів.

Діяльність, пов'язана з вихованням і навчанням дітей в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, також отримає 41 бал. Цікаво відзначити, що високі бали автоматично отримують за:

• здійснення діяльності, пов'язаної з оздоровленням дітей, – 41 бал;
• здійснення діяльності, пов'язаної з відпочинком дітей та оздоровленням дорослих, – 21 бал;
• надання медичної допомоги населенню в стаціонарних умовах – 36 балів;
• надання медичної допомоги населенню в амбулаторних умовах – 16 балів;
• організацію харчування – 10 балів;
• якщо за останні два роки до перевірки підприємства (магазин, ресторан, кафе і т.д.) було виявлено харчове отруєння та кишкові інфекції, додається ще 20 балів.
• якщо підприємство порушило вимоги санітарного законодавства за останні три роки – плюс 15 балів;
• якщо було виявлено виробництво неякісної та небезпечної продукції – 15 балів;
• якщо за попередній плановий період пошукові роботи не були виконані постанови, розпорядження і розпорядження – 25 балів.

Які є ступені ризиків

На підставі того, скільки балів буде присвоєно підприємству, його віднесуть до високого, середнього або незначного ступеня ризику:

• від 41 до 100 балів – високий ступінь ризику, планові перевірки повинні проводитися не частіше одного разу на два роки;
• від 21 до 40 балів – середній ступінь ризику, перевірки не частіше одного разу на три роки;
• від 0 до 20 балів – незначна ступінь ризику, перевірки не частіше одного разу на п'ять років.

Щоправда, стосується це тільки планових перевірок, а ось заявлятися з позаплановою перевіркою Держспоживслужба може частіше.

Крім того, є і певний бонус для підприємств, які зменшують свої бали. Якщо підприємство було віднесено до середнього ступеня ризику, але за останні шість років (для підприємств з незначним ступенем ризику цей період збільшується до 10 років) там не було виявлено порушень, то термін, через який пройде наступна перевірка, збільшується в 1,5 рази.

Як все це працюватиме

Нзважаючи на те, що ініціатива з першого погляду абсолютно правильна, є багато нюансів. Експерти не впевнені, що нова система перевірок буде ефективною, хоча і відзначають, що в теорії зміни хороші.

"З точки зору теорії, все це вірно. Тому що є чесний бізнес, який працює в рамках закону, припустимо, міжнародні компанії. Вони потребують більше в моніторингових перевірок, адже у них серйозні стандарти, які вони дотримуються. Але є ціла низка представників бізнесу, яких більшість, яким взагалі ніякі стандарти не потрібні, жодних санітарних норм вони не дотримуються. Насправді, це дрібний бізнес, який розрісся і який ніхто не контролює. Він начебто генерує якийсь прибуток, але він дуже сильно ризикує здоров'ям своїх покупців", – пояснює Максим Несміянов, виконавчий директор Союзу споживачів України.

У свою чергу, Олексій Дорошенко, директор Української асоціації постачальників торговельних мереж додає, що Держспоживслужба особливими успіхами за час своєї роботи похвалитися не може, а вся її діяльність закінчується на папері.

"Все, що прозоро, все добре. Тут все дуже прозоро, все залежить від категорії, ти відразу можеш зрозуміти, належиш ти до категорії найризиковіших підприємств, або найменш ризикованих. Так можна зрозуміти і прорахувати періодичність перевірок. Це правильно, але писати папірці можна скільки завгодно. Якби за ці три роки, що вони відновили свою роботу як Держспоживслужба, вони б хоч щось зробили, було б добре", – говорить в коментарі сайту "Сегодня" Олексій Дорошенко.

Раніше у Держспоживслужби взагалі було небагато прав, і боротися з неякісними товарами не дуже вийшло, адже, згідно із законодавством, вони повинні були попереджати суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 днів до перевірки, в результаті чого товари, які не відповідали вимогам, просто знімалися продавцями з реалізації на час перевірок. Однак у квітні 2018 року набув чинності новий закон, завдяки якому з'явилася можливість перевіряти представників бізнесу без повідомлення власників за 10 днів до перевірки.

Щоправда, особливих змін це не принесло, адже зараз на сайті Держспоживслужби є список підприємств, які перевірятимуться 2019 року з точною датою і терміном перевірки. Головна проблема в тому, що цього органу просто не вистачає людей і ресурсів, щоб якісно контролювати український ринок.

У чому головні проблеми

Максим Несміянов зазначає, що однією з головних проблем залишається корупційна складова, тому що перевірки бізнесу проводяться постійно, але ситуація не поліпшується, а кількість підприємців, які порушують права споживачів, тільки збільшується.

"У нас завжди залишаються магазини, які працюють під чиїмось лобі. І скарга споживача нічого не зробить, прийде стандартна перевірка і напишуть, що нічого не виявили. Досі виникають питання саме по корупційної складової", – пояснює експерт.

Він також додає, що Держспоживслужбі потрібно збільшувати штати інспекторів, піднімати їх кваліфікацію, збільшувати зарплати, тому що якщо людина, яка приходить на перевірку, ніяк не мотивована, навряд чи нова система працюватиме.

Олексій Дорошенко каже, що є і зауваження до нової системи, згідно з якою за скарги споживачів підприємству нараховуватимуться лише 5 балів.

 "Можна пред'явити зауваження до системи. Тому що за тією системою, яку вони написали, навіть якщо на тебе скаржитимуться десятки людей, більше 5 балів за всі скарги не буде. А у когось, наприклад, жодної скарги не буде, але при цьому всьому він автоматично потрапляє до категорії найризикованіших, тому що він працює у великому місті, в ризикованій сфері і т.д.", – пояснює експерт.

Ще одна проблема – низька кваліфікація або її відсутність, у тих, хто займається харчовим бізнесом. Максим Несміянов каже, що сьогодні ті, хто виробляють продукти харчування, часто не контролюються, їх ніхто не ліцензує і не перевіряє їх кваліфікацію.

"Це цілий клубок проблем: кажуть, що когось контролюватимуть, виникає питання, кого? У цих людей часто немає навіть профільної освіти, ні торгової, жодної. Вони не розуміють, що є якісь стандарти. В Європі чи Америці щоб почати, наприклад, користуватися землею, потрібно підтвердження своєї кваліфікації, потрібно довести, що ти вмієш це робити. У нас же, щоб годувати людей, потрібно, щоб людина або працювала в харчовій промисловості, або здала якийсь іспит, або знає хоч якийсь мінімум в цій сфері. Сьогодні величезна кількість людей, може, і хотіла би дотримуватися всіх норм, але вони про них просто не знають", – коментує експерт.

Джерело @ ukr.segodnya.ua