Роботодавців не будуть штрафувати за дрібні порушення під час першої перевірки. Покарання застосують, якщо інспектори Держпраці виявлять подібне знову.
З вересня почала діяти відповідна постанова Кабміну.
3 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до Кодексу законів про працю. Пропонують зменшити розмір штрафів за неоформлених працівників та виплату зарплат у "конвертах". Зараз за подібні порушення треба сплатити штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат — понад 125 тис. грн. Депутати хочуть зменшити суму до чотирьох "мінімалок" — 16,7 тис. грн.
— Однозначно штрафи для роботодавців потрібно зменшувати. Це позитивний сигнал для бізнесу, — говорить фінансовий експерт Олексій Кущ, 43 роки. — Штрафи добре працюють виключно в економіках із чіткими правилами гри між державою та платниками податків. А там, де стосунки держави і бізнесу знаходяться в стадії становлення, вони не дають потрібного ефекту. Це безпосередньо стосується України. Щоправда, вивести зарплати "із тіні" таким чином не вдасться. Штрафи не були причиною появи тіньового ринку праці. Треба скорочувати податок на прибуток, відміняти військовий збір, знижувати єдиний соціальний внесок.
В Україні надходження єдиного соціального внеску щорічно збільшується на 20–30 відсотків. В основному кошти отримуємо за рахунок зростання доходів у легальному секторі економіки. Однак досі маємо неофіційно працевлаштованих працівників. Також багато роботодавців переважно виплачують "мінімалку". Решту грошей дають "у конверті". За різними оцінками, ринок тіньових зарплат та нелегального працевлаштування становить до 500 мільярдів гривень.
Підприємцям треба дати чіткі гарантії, що законодавство не змінюватимуть щонайменше протягом найближчих п'яти років. Сьогодні ж маємо абсолютно неефективну систему підприємництва в країні. Бізнес не знає, чого чекати через рік-два.
— Кодекс законів про працю треба переглядати і не тільки щодо розміру штрафів. Більшість норм там застарілі. Вони і бізнесу не дають працювати, і не захищають працівників, — каже 46-річний Олексій Дорошенко, голова Національної ради економічного розвитку.
— Наприклад, багато людей не можуть оскаржити рішення про своє звільнення. Водночас чиновники, прокурори, правоохоронці через суд успішно поновлюються на посадах. Крім того, маємо в Україні забагато святкових днів. Відпочиваємо більше, ніж жителі заможних європейських країн. Економіка може зростати мінімум на один відсоток більше, якщо у році стане на три святкові дні менше.
Тільки сім відсотків українців розраховують, що зможуть жити на державну пенсію. Тобто вони готові сьогодні отримувати білу зарплату зі сплатою всіх податків. Більшість українців шукає інші способи, щоб забезпечити себе в старості. Наприклад, відкладають гроші за рахунок здачі в оренду житла чи неофіційних заробітків. Завдяки зменшенню штрафів вивести ринок з тіні не вдасться. Треба робити менше податкове навантаження на фонд заробітної плати. Також переходити на накопичувальну пенсійну систему.
Джерело @ gazeta.ua
