Верховна Рада у другому читанні ухвалила закони №1053-1 та 1073. Зараз ці законодавчі ініціативи направлено президенту на підпис. У першому законі йде мова про застосування РРО – реєстраторів розрахункових операцій, або ж касових апаратів.

А у другому йдеться про детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг. Обидва законопроєкти були ухвалені завдяки голосам фракції «Слуга народу» і набрали 237 голосів «за». Депутати від інших фракцій за проєкти переважно не голосували.

З моменту ухвалення вищевказаних законів країну стало суттєво лихоманити, особливо людей, які дотичні до бізнесу. Мова йде про те, що держава почала наступ на малий бізнес, якому доведеться витрачати значні кошти на придбання та обслуговування касового апарата. Обговорювали і захмарні штрафи, котрі можуть чекати на порушників, і навіть про те, що бабусі, які продаватимуть власну городину на ринку, також повинні носити у кишені касовий апарат. Чи правда це та які зміни чекають український бізнес, спробували розібратися наші журналісти.

Реакція бізнес-середовища

Неоднозначно сприйняли ухвалення згаданих законопроєктів і в експертному та бізнес-середовищі.

Один із співвласників «Нової пошти» Володимир Поперешнюк виступив категорично проти законів, що, за його словами, ускладнюють роботу підприємців. Він вважає, що нова влада лукавить і називає детінізацією повернення податкової міліції і тотальну фіскалізацію бізнесу.

Власник компанії «Rozetka» Владислав Чечоткін також виступає проти і в разі його ухвалення зупинить бізнес. За його словами, будь-який споживач тепер зможе заявити у податкову про «неправильний» чек. Якщо буде доведено, що чек неправильний, споживач отримає товар, куплений за цим чеком, безкоштовно.

Тим часом в Українській раді бізнесу вважають, що відповідні законодавчі зміни відкривають нові можливості для боротьби з нелегальним і схемним бізнесом, які будуються на використанні ФОПів крупними торговельними підприємствами та мережами.

– Ухвалення документів дозволить спростити і здешевити для бізнесу використання РРО шляхом переходу до РРО третього покоління, поетапно, але значною мірою вивести з тіні ринки товарів; вирівняти конкурентні умови ведення бізнесу; вийти у легальне поле дистанційній торгівлі та обігу готівкових коштів загалом, – йдеться в офіційній заяві Української ради бізнесу. Там вважають, що імплементація ухвалених Верховною Радою змін не зашкодить законослухняному «білому» підприємництву, яке прозоро веде облік та розрахунки і сплачує всі податки. Легальний бізнес швидко адаптується до нововведень, адже вони не потребуватимуть суттєвих витрат.

У якійсь мірі із Владиславом Чечоткіним можна погодитися, адже завжди знайдуться ті, хто спробує маніпулювати чеками, та навряд чи це явище буде масовим і податківці запобігатимуть таким зловживанням. Водночас заяви крупних підприємців про ймовірність припинення їхньої роботи експерти вважають безпідставними. Більше того, такі заяви швидше схожі на шантаж. Насправді мало хто вірить у те, що «Нова пошта» чи «Rozetka» і подібні платформи припинять свою роботу, а якщо і зроблять це, то нішу швидко займуть інші, адже рентабельність такого бізнесу, незважаючи на нововведення, залишиться досить високою.

Кого це стосується і що зміниться?

Згідно з нововведеннями, касові апарати зобов’язані мати підприємці, що сплачують єдиний податок та отримують дохід понад 1 млн. грн. на рік, і так звана «група ризику»,  яка незалежно від доходів є платником єдиного податку: продає товари чи послуги в інтернеті або надає послуги доставки (кур’єрські послуги); продає складну техніку, що підлягає гарантійному ремонту; пункти обміну валют; торгує лікарськими засобами та виробами медичного призначення, надає послуги у сфері охорони здоров’я; торгує ювелірними виробами; торгує уживаними товарами (лише у магазинах, не на базарі); працює у сфері громадського харчування; надає туристичні послуги або послуги з бронювання; надає готельні послуги; торгує запчастинами до авто.

Застосування касових апаратів не стосується ФОПів першої групи, підприємців, що розраховуються у безготівковій формі, виробників.

У підприємців буде рік, аби підготуватися до зміни правил

Зміни до законів передбачають, що замість РРО підприємці можуть використовувати ПРРО (програмні реєстратори розрахункових операцій) – власне це програма, яку можна встановити на звичайний смартфон і використовувати як альтернативу класичному касовому апарату. До того ж передбачається, що сама процедура реєстрації РРО буде спрощена – через Електронний кабінет без подання реєстраційних документів, і, як очікують автори законопроєктів, стане дешевшою за рахунок виключення необхідності отримання еквайрингових послуг, послуг ЦСО (Центру сервісного обслуговування). Строк для запровадження цієї системи у порівнянні з першим читанням подовжено до 1 жовтня 2020 року – для «групи ризику», а до 1 січня 2021-го, і для решти ФОПів на єдиному податку. Також «ліміт» обороту ФОПів другої групи збільшили з 1,5 млн. грн. до 2,5 млн. грн. Частина підприємців, які зараз працюють на 3 групі, перейдуть до 2. А це означає зменшення податку. Бо «спрощенці» 2 групи сплачують до 20% зарплатної мінімалки (зараз це 834,60 грн.), а платники єдиного податку 3 групи – 3% від обороту плюс ПДВ або 5% від обороту. Як вбачається, у підприємців буде достатньо часу, аби ознайомитися з новими правилами, вибрати зручний спосіб застосування РРО і протестувати його.

Варто додати, що голова парламентського комітету з питань податкової політики Данило Гетманцев під час розгляду законопроєкту підкреслив, що зміни не поширюватимуться на тих, хто працює на базарі.

 «Кешбеку» бути, але невідомо коли

Ще одне важливе нововведення, яке чекає українців, – це так званий «кешбек».

Якщо підприємцем було порушено встановлений порядок проведення розрахункових операцій і вартість придбаних товарів перевищує 850 гривень, покупець може поскаржитись. Умовно кажучи, ви купили товар та отримали чек. Далі зможете перевірити справжність отриманого чека через електронний кабінет. Якщо чек – підробка, ви пишете відповідну заяву, і коли порушення підтвердиться, винагородою буде повне відшкодування вартості товару чи послуги. А виплачуватися все це буде, як так званий «кешбек» – за рахунок штрафних фінансових санкцій, що застосовуватимуться до ФОП. Щоправда, для цього покупець має надати низку відомостей про себе: – свої паспортні дані, ідентифікаційний номер, реквізити банківського рахунку, а також відскановані копії усіх документів, які він отримав від продавця. Однак впровадження «кешбеку» – справа неблизького майбутнього, адже, за словами голови парламентського комітету з питань податкової політики Данила Гетманцева,  ми дійсно передбачили процедуру «кешбеку», тобто премії покупцеві, який повідомив фіскальні органи про фіктивний чек. Але її запровадження – довгий процес, як і сама процедура. Усі перевірки, судові процеси та нарахування виплат триватимуть рік-півтора від моменту подання покупцем заяви. Зрештою, якщо уважно перечитати закон, чітко прописаного механізму такого відшкодування ми не знайдемо.

Штрафи «драконівські»?

Законодавчі зміни також передбачають збільшення штрафів за порушення розрахункових операцій, хоча одним із перших указів президент Зеленський скасував штрафи за порушення касової дисципліни. Утім вони зростуть не так різко, як передбачав законопроєкт після першого читання.

За порушення, вчинене вперше, у перехідний період – до 1 жовтня – штраф становитиме 10% від вартості товару, проданого із порушеннями. Зараз цей штраф становить лише 1 гривню. За кожне наступне порушення штраф – 50% вартості товару. Після завершення перехідного періоду штраф за перше порушення становитиме 100% вартості товару, а за друге – 150%. Відкрито ніхто не зазначає, що ухвалення цих законів – це додатковий спосіб наповнити державний бюджет, але аналізуючи суму штрафів, можна зробити припущення, що влада намагається це зробити.

Закони – «сирі»?

Найбільше, що обурює бізнесменів, це необхідність купувати касові апарати та витрачати значні кошти на їхнє обслуговування. Та чи так це насправді?

Ще у 2018 році уряд на чолі з Володимиром Гройсманом та ДФС анонсували запуск для тестування системи e-receipt. Це інформаційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, що передбачала оnline-реєстрацію пристроїв без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребувала абонентської плати за користування нею. Ухвалені закони не забороняють використовувати замість традиційних касових апаратів спеціальні програми. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі й на смартфон. Програми будуть безкоштовними – це прописано у законі. Також

контролюючий орган зобов’язаний надавати програмне забезпечення та підтримувати його актуальність. Воно схоже на інтернет-банкінг. Система видаватиме електронні чеки, які покупець зможе отримати, наприклад, через e-mail або месенджер. І ніби система електронного контролю – це хороший крок, але як надіслати звітність до Державної податкової служби за відсутності інтернету? Як бути, якщо покриття стабільно відсутнє, приміром у селах? Вже очевидно, що практика використання потребуватиме законодавчого удосконалення, в іншому випадку застосування новітніх РРО може викликати незручності для підприємців.

Вікторія Ушакова

 

КОМЕНТАР

Олена Степанова, юрист:

– Зміни, які покликані викорінити детінізацію та створити рівні правила для всіх учасників ринку, – це хороша ідея. Але ухвалені закони не враховують реалій українського життя. Зараз можна прогнозувати монополізацію ринку РРО. Також можливі перебої з електрикою або зв’язком. У свою чергу це призведе до того, що покупка може бути зірваною не з вини підприємця, а штраф у випадку скарги  доведеться платити.

Зрештою, зміни будуть особливо відчутні для гравців у великому бізнесі, який уже роками видає себе за малий. У той же час наявність альтернативного касового апарата у смартфоні може позбавити певну соціальну групу споживачів права захистити свої права, адже не всі можуть дозволити собі користуватися смартфоном, особливо пенсіонери та незахищені верстви населення. Нововведення відіб’ються на вартості товарів і послуг, адже збільшаться витрати на СПД, придбання та технічне обслуговування РРО.

Джерело @ gazeta1.com