Ревізорів викликали? Або чому перевірок не стає менше

Контролюючі органи перевірятимуть бізнес у 2020 році частіше, ніж у 2019-му. Згідно з планом-графіком, який затвердила Державна регуляторна служба, кількість комплексних перевірок цього  року перевищить 32 200. Це майже на 2000 перевірок більше, ніж було заплановано на 2019 рік.

При цьому законодавство не забороняє перевіряючим з цих самих структур прийти до підприємців з окремою перевіркою – як плановою, так і позаплановою.

Кого перевірятимуть. В Україні вже близько двох років діє ризик-орієнтований підхід при проведенні перевірок. Його принцип полягає в наступному: ті підприємства, що потенційно можуть порушувати законодавство і в діяльності яких присутні підвищені ризики (зокрема, негативного впливу на екологію, на здоров'я людей і т. д.), перевіряють частіше. Сумлінних бізнесменів перевіряльники, навпаки, майже не чіпають.

Усі суб'єкти господарювання (за винятком деяких видів діяльності) поділяться на п'ять груп. Від групи залежить і частота перевірок. Підприємства з дуже високим ступенем ризику контролери можуть перевіряти до чотирьох разів на рік, з високим – до трьох разів, із середнім – не більше двох разів, з низьким ступенем ризику – раз на рік і з незначним – максимум раз на два роки.

У 2020 році перевірки також проводитимуться відповідно до цієї градації. Виходячи з цього, нескладно припустити, на кого контролюючі органи звернуть увагу в першу чергу.

Це сільгосппідприємства і виробники харчових продуктів; компанії, які займаються будівництвом великих об'єктів, як житлових, так і нежитлових; суб'єкти господарювання, чия діяльність може завдати шкоди навколишньому середовищу (металургійні та  хімічні виробництва, підприємства, які генерують небезпечні відходи); підприємства енергетичної сфери.

Кожна держструктура оцінює ступінь ризику по-своєму. Податкова, наприклад, звертає увагу на те, наскільки рівень сплати податків у компанії нижче за рівень у середньому по галузі; на наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в стані ліквідації, банкрутства; на ознаки «фіктивності» операцій; на взаємини з суб'єктами господарювання, які зареєстровані в офшорних зонах.

Втім, ризик-орієнтований підхід поширюється тільки на планові перевірки. Позапланових візитів ревізора він не стосується. А приводів для позапланових перевірок – безліч. Причому в кожного контролюючого органу є свої підстави для візиту.

Хто перевірятиме. Контролюючі органи затверджують власні плани перевірок. Найбільше перевірок проведуть: Держслужба з надзвичайних ситуацій (44 100 ревізій), Держспоживслужба (22 400 перевірок), Держслужба з питань праці (16 600 перевірок), Державна екологічна інспекція (11 300 інспекційних заходів).

У цілому свої плани затвердили майже 30 держструктур. Серед них і Державна податкова служба. Щоправда, на тлі інших відомств ДПС злегка тьмяніє. Вона здійснить у 2020 році трохи більше 6100 перевірок. Це, до речі, на 1000 перевірок менше, ніж було передбачено в плані на 2019 рік.

Інспектори Держпраці можуть прийти, якщо на підприємця надійде скарга або ж є інформація від ДПС або Пенсійного фонду про те, що суб'єкт господарювання використовує незадекларовану працю.

Державна архітектурно-будівельна інспекція може провести перевірку, навіть якщо просто захоче упевнитися в тому, що будівництво ведеться у відповідності з усіма нормами і правилами, а параметри об'єкта збігаються з даними в документації забудовника.

Державна податкова служба має право навідатися до платника податків, якщо він не подав вчасно звітність, якщо в поданих деклараціях виявлено недостовірні дані або ж якщо податковий орган має інформацію про те, що платник податків міг порушити законодавство.

Що важливо, кількість позапланових перевірок протягом року не обмежена. Тому перевіряльники можуть навідуватися до підприємця хоч щотижня, якщо вони знайдуть для цього підстави.

Зміни у перевірках. Бізнесу необхідно врахувати, що підходи до проведення деяких видів перевірок з 2020 року зміняться. Перш за все це стосується візитів представників Держслужби праці. Для цього відомства Кабмін скасував невиїзні перевірки.

Тобто все ревізії проводитимуться за місцем знаходження компанії. Крім того, інспектори праці мають право за наявності службового посвідчення в будь-який час доби вимагати надати доступ у будь-які виробничі, службові, адміністративні приміщення, де використовується наймана праця; знайомитися з будь-якими документами, ведення яких передбачено законодавством про працю; ставити керівнику та/або працівникам підприємства питання щодо трудового законодавства.

У сфері ринкового нагляду, навпаки, відбудуться деякі послаблення. Вони почнуть діяти 26 березня 2020 року. Уточнимо, що до органів ринкового нагляду належать Держслужба з надзвичайних ситуацій, Держпраці, ДАБІ, Укртрансбезпека, Держлікслужба, Держпотребслужба, Державна митна служба.

Основне нововведення – у тому, що тепер замість документальних перевірок проводитиметься «перевірка документів». Предметом перевірок органами ринкового нагляду є характеристики продукції певного виду (типу), категорії і/або групи.

Крім цього, виведені з-під ринкового нагляду об'єкти будівництва, які визначені законом «Про регулювання містобудівної діяльності»; дорогоцінні метали, дорогоцінне й напівкоштовне каміння, вироби з нього.

Перелік документів, що підлягають перевірці, також зазнав змін. Зокрема, інспектор має право вимагати загальний опис продукції (без схеми конструкції виробу) і документи, що дозволяють відстежити походження відповідної продукції, її подальший обіг (договір, товарно-супровідна документація).

Тобто перевіряльник може затребувати документи тільки в тому обсязі, який необхідний для визначення ланцюга поставки продукції.

З 1 січня збільшиться розмір штрафів. Наприклад, виробник або особа, яка ввела в обіг продукцію, що являє серйозний ризик, заплатить 102 000 грн. А виробник або особа, які ввели в обіг продукцію, що не відповідає встановленим вимогам, заплатить 51 000 грн штрафу.

До 22 січня 2020 року ДПС повинна завершити масові перевірки продавців підакцизних товарів. У першу чергу йдеться про тих, хто торгує паливом, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Таке доручення фіскалам дав ще в грудні 2019 року профільний парламентський комітет з податків у межах боротьби з незаконною діяльністю, яку здійснюють деякі компанії.

Податкові ревізії – по-новому. Наприкінці 2019 року Мінфін оприлюднив проєкт нового порядку, що регулюватиме формування плану-графіка документальних планових перевірок платників податків.

У ДПС пояснюють, що розроблений документ удосконалює підхід до визначення платників для включення до плану-графіка; оновить критерії ризиковості господарської діяльності з урахуванням галузевої та регіональної специфіки, результатів попередніх аудитів, судової практики і даних, які можуть бути отримані від державних органів.

При складанні плану і визначенні платників податків ДПС враховуватиме заборону на проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетом, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, ПДФО та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Джерело @ mind.ua