“Згідно із новою редакцією закону про географічні зазначення такі продукти як коньяк, шампанське, а також захищені географічними зазначеннями сири рокфор, пармезан та фета мають право іменуватися лише там, звідки вони походять: із провінцій Коньяк, Шампань тощо. В інших місцевостях такий плагіат буде каратись солідними штрафами. При цьому під санкції потраплять як виробники, так і продавці”, - зазначив Гайванович.

За його словами, для переходу на нові назви визначено перехідний період. Для окремих спиртних напоїв – коньяка, шампанського він триватиме до кінця 2025 року, для трьох сирів – рокфор, пармезан і фета – до кінця 2022-го.

Після закінчення цих термінів українські виробники не зможуть давати своїм продуктам такі назви. Не можна буде також їх імітувати: наприклад, замість шампанського вказувати, що вино "створене методом шампанізації" або що сир "зі смаком пармезану".

Гайванович підкреслив, що географічне зазначення є об’єктом колективної інтелектуальної власності, і відрізняється від торгової марки, яка має конкретного власника. За словами експерта, географічне зазначення вказує на те, що продукт походить з певної місцевості, що його характеристики зумовлені місцем походження, і він цілковито або частково виготовлений у певній місцевості. Також він має якість, гарантовану суворою системою контролю.

В Україні таким продуктом визнано гуцульську бриндзю. Саме бриндзю, а не звичну для нас бринзу, яка продається у магазинах і навіть віддалено не подібна ні за смаком, ні за консистенцією до справжньої бриндзі, яку із 15-століття виробляють на карпатських полонинах. Право називати свій продукт терміном “Гуцульська овеча бриндзя” та “Гуцульська коров`яча бриндзя” мають лише виробники з Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей.