Україна у 2018 році посіла перше місце серед 153 країн в категорії "Наука та технології" у рейтингу The Good Country Index, обігнавши навіть США.

Усе — через кількість іноземних студентів, міжнародних та наукових публікацій, лауреатів Нобелівської премії та заявок на міжнародні патенти.

Це означає, що образ країни третього світу поступово змінюється, і ми бачимо технологічну та сильну Україну з потенціалом посісти своє місце серед країн-лідерів.

Які саме технології розвиваються і чому? Чи допомагає Україні місце в рейтингу "Наука та технології" покращувати свій економічний стан?

Україна позиціонує себе як одного з найбільших глобальних експортерів IT-послуг, виручка від яких становить близько 5 млрд дол на рік.

У галузі працюють 185 тис спеціалістів і цей показник збільшиться до 220 тис у 2020 році.

За останні два роки кількість технічних спеціалістів у 50 найбільших IT-компаніях країни виросла більш ніж на третину: із 43 тис до 58 тис.

В Україні працює понад 4 тис технологічних компаній, з них 1,6 тис — з розробки програмного забезпечення. 100 компаній із списку Fortune 500 є клієнтами української IT-галузі. Нові офіси по всьому світу відкрили 13 українських компаній із списку.

Мова йде про здебільшого сервісні компанії, які надають послуги з розробки програмного забезпечення закордонним замовникам. Однак швидкий ріст та позитивна динаміка сервісної ІТ-галузі не означає, що Україна досягла суттєвих результатів у розвитку технологій.

Юрій Лазебніков, керівний партнер холдингу TECHIIA:

"Швидше ми, українці, розробляємо технології для світу і при цьому мало що з розробленого впроваджуємо в себе.

Можна навести приклад автомобіля "Мерседес", навігацію у якому розробили українці і за кермом якого може бути українець.

Але ще більше буде прикладів, коли наші співвітчизники розробляють рішення, застосування яких ще не скоро прийде в Україну".

Аутсорсинг ІТ-послуг, розробка ІТ-продуктів і, як наслідок, ринок стартапів: ось напрямки, які в Україні прийнято вважати "високими технологіями".

Щодо першого добре висловився CEO Global Logic Шашанк Самант: "Україні не варто намагатися обігнати Індію, де сервісна IT-галузь приносить 150 млрд дол на рік".

Дослідження BusinessViews за 2016 рік показали, що в рейтингу інноваційних економік Bloomberg Україна посіла 41 місце, а Індія — 45 місце.

Зараз Україна посідає 33 місце, а Індії у списку нема взагалі.

Разом з тим, весь український експорт становить 46 млрд дол, а експорт тільки IT Індії — 108 млрд дол. ІТ-спеціалістів в Україні 185 тис, в Індії — майже в 40 разів більше, при цьому індійський розробник ПЗ заробляє утричі менше за українського. Тож чи варто українцям боятися натиску Індії?

Керівний директор асоціації "ІТ України" Костянтин Васюк:

"Іноземні замовники послуг з розробки ПЗ високо оцінюють рівень підготовки українських спеціалістів, тому пошук рішень для складних завдань — це особливість української ІТ-галузі, яка знаходить своє підтвердження в реалізованих проєктах для компаній із списку Fortune-500.

Зростання української індустрії на 20% щороку — красномовна демонстрація невпинного попиту іноземних замовників, компаній та R&D-центрів на українські таланти".

Саме тому в Україні відкривають свої R&D-офіси відомі міжнародні фірми, а технологічні гіганти купують українські компанії.

Дмитро Овчаренко, СЕО BPO-компанії Alcor:

"Такі компанії як Wix вже звернули увагу на Україну, а Google відкрила R&D-центр у Києві. Наша країна має великий потенціал.

У Польщі працює понад 1 тис міжнародних R&D-центрів, ринок там перегрітий.

Усе більше компаній приходять в Україну. У нас і розробники високого класу, і достатня кількість офісних центрів, і оптимальне оподаткування.

Щоб збільшити кількість R&D і представництв іноземних технологічних компаній в Україні, нам слід попрацювати над стабілізацією політичної ситуації і захистом прав інвесторів".

Бум технологічних стартапів відбувся на фоні бурхливого розвитку сервісної ІТ-індустрії в останні п'ять-сім років. Тільки за 2018 рік стартап-галузь залучила близько 350 млн дол інвестицій.

Серед найвідоміших — GitLab, Grammarly, Petcube, Genesis, bpm online, Jooble, Readdle, Poptop, Myhelix, Technovator, Luciding, SolarGaps, Cardiomo, Clickkly, Preply, Kwambio і TripMyDream.

Успішними вважаються ті, що стали "єдинорогами" або розвивалися та залучали кошти протягом тривалого часу.

Тезу про те, що ці 350 млн дол інвестицій пройшли повз Україну, можна ігнорувати, адже тут йдеться передусім про формування іміджу країни і привернення уваги іноземних інвесторів до локальних проєктів.

Ця схема працює просто: чим більше інвесторів прийшло, тим більше інвесторів прийде після них.

Chief Innovations Officer "TECHIIA холдинг" та СЕО VRTX Lab Олександр Давиденко:

"Ми у венчурній студії шукаємо нові ідеї, розробляємо концепції і тестуємо їх життєздатність. Ми бачимо майбутнє в проєктах, де конкуренцію виграє людський інтелект, який може управляти складними алгоритмами. Наприклад, це проєкти алгоритмічного трейдингу.

Якщо говорити про високі технології, то ми розглядаємо проєкти в малій авіації та енергетиці".

Технологічні стартапи з прицілом на високі технології стають надбанням корпорацій.

Google купила українську компанію Viewidle, що займалася технологіями розпізнавання облич. Snapchat купила Looksery — модифікатор облич на фото у смартфонах в реальному часі. AI Factory придбала компанію, що розробляє функції додавання фото у відео.

Oracle купила Maxymiser — "хмарне" рішення з тестування та оптимізації роботи для брендів. Недавно співзасновники TemplateMonster — лідера із створення шаблонів — продали компанію за 100 млн дол.

"Високі технології — це не тільки розробка програмного забезпечення, — говорить Лазебніков. — Це також розробка рішень для промисловості. Наразі Україна не може похвалитися досягненнями в цьому напрямку, хоча в неї є великий потенціал.

Запровадження високих технологій може відбуватися переважно в реальному секторі економіки, а загальна забюрократизованість процесів і ресурсні обмеження гальмують розвиток".

Високі технології здатні зробити цілі галузі більш енергоефективними, а бізнес — прибутковішим.

"Карго-культ з використання інновацій — це те, як не повинен робити бізнес. Перед запровадженням "модного" ІТ-рішення спершу потрібно задуматися, як це допоможе бізнесу бути більш прибутковим, — радить Лазебніков. — У світі вистачає рішень, але це означає лише одне: потрібно бути дуже вибірковими".

За даними Держстату, основні галузі, які "годують" країну, — металургія, агро, продукти харчування та ІТ. Можна ще додати деревообробну та хімічну галузі, частка яких у державній скарбниці теж велика.

В останні роки ці галузі почали все більше використовувати високі технології через необхідність конкурувати на світовому ринку з більш розвинутими компаніями.

При цьому на рівні держави відсутні програми із запровадження високих технологій в реальному секторі економіки.

Новостворене Міністерство цифрової трансформації дає певну надію, але говорити про результати ще зарано.

Наразі підприємства самостійно інвестують у розвиток внутрішніх інновацій.

Надихнути можуть приклади українських компаній. "Прогрестех Україна", що працює в авіаційній галузі (проєктування), інвестує в підтримку інженерних спеціальностей у вузах та промислового інкубатора Sikorsky Challenge.

Миколаївська компанія MDEM (Marine Design Energy Mykolaiv), що проєктує морські судна для голландської DAMEN, вдосконалила виробництво, щоб відповідати міжнародним стандартам. Це допомагає створювати продукти найвищої якості у найкоротші терміни, працювати з перевіреним дизайном і мати високу ціну навіть при перепродажі суден.

Компанія має високі показники через гнучкий підхід до роботи, адже при дотриманні високої стандартизації виробляє продукцію на індивідуальне замовлення клієнтів.

Потенціал України виглядає ще потужнішим, якщо враховувати відносно низьку вартість електроенергії. Якщо перефразувати Лазебнікова, що "високі технології — це не тільки розробка програмного забезпечення", то Україні слід підходити до проблеми більш комплексно.

Сильна базова освіта, достатня кількість ІТ-спеціалістів, оптимальне оподаткування — ці позитивні передумови мали б сильно впливати на розвиток галузі. Наразі на 20% зростає тільки сервісний сегмент галузі — переважно завдяки зусиллям ентузіастів від бізнесу та акселераторам.

У тому ж рейтингу The Good Country Index Україна посідає перше місце за показником "Наука та технології", випередивши США, Норвегію, Данію та Чехію, але сильно відстає від них за показниками "Безпека", 131 місце з 153 місць, і "Здоров'я та благополуччя", 103 місце.

Разом з тим, рейтинг чітко показав, що українці сильно недооцінюють можливості своєї країни. Маючи настільки потужну технологічну силу, Україна може не тільки експортувати послуги, а й розробляти рішення для внутрішнього використання.

"Українська ІТ-галузь готова вирішувати складні завдання, та цього замало, якщо ми говоримо про глобальні зміни. На рівні держави необхідно розробити карту дій із застосування іновацій, запровадити мотиваційні важелі впливу для бізнесу.

Бізнес повинен аналізувати свої бізнес-процеси, тенденції на світовому ринку і запроваджувати технології, які підвищать його ефективність.

Крім того, ми повинні активніше рекламувати можливості нашої країни на глобальному ринку. Цього року в Українському домі в Даосі (Світовий економічний форум) ми з цією метою проводимо панельну дискусію "Чи змінять технології світ". Таких подій мусить бути більше, і наш голос повинен бути сильнішим", — говорить Костянтин Васюк.

Джерело @ epravda.com