НБУ опублікував інфляційні звіт за січень, де можна знайти дані про найбільш важливі макроекономічні показники. Вони можуть відбитися на кожному українцеві.

Інфляція в 2020 році — 5%

В НБУ очікують, що ефект від зміцнення курсу гривні в 2019 році на більш ніж 14% проявиться і на початку 2020 року. Разом з низькими цінами на енергоносії він буде утримувати інфляцію нижче цільового діапазону протягом більшої частини 2020 року. Надалі зростання цін дещо прискориться і буде перебувати біля позначки 5%. (Такий показник і є метою Нацбанку). У 2019 споживча інфляція сповільнилася до 4,1% (З 9.8% у 2018 році) — найнижчого рівня за останні шість років.

Економічне зростання в 2020 році прискориться

Банківський регулятор зазначає, що в 2020 році економічне зростання прискориться до 3,5% і близько 4% в наступні роки в результаті пом'якшення монетарної політики, структурних реформ і поліпшення інвестиційного клімату. «Підписання нової програми з МВФ в найближчі місяці очікується після схвалення Верховною Радою України необхідних законопроектів (закон про гарантію неповернення банків до колишнім власникам і ринок землі — Ред.). Завдяки новій програмі з МВФ, залученням офіційного фінансування і сталого інтересу нерезидентів до ОВДП триватиме щорічне зростання міжнародних резервів України, незважаючи на період пікових виплат за зовнішнім державним боргом. У 2020 році вони перевищать $29 млрд і продовжить збільшуватися в 2021-2022 роках», — йдеться в звіті.

У звіті наголошується, що в цілому в 2019 році ціни на товари, що переважають в українському експорті були нижче, ніж рік тому і будуть залишатися близькими до поточного рівня і на прогнозному горизонті.

Ревальвація гривні має короткострокові негативні наслідки для економіки

У НБУ стверджують, ревальвація має як плюси, так і мінуси. Однак негативні наслідки зміцнення нацвалюти при послідовній макроекономічній політиці бувають переважно короткостроковими, про це свідчить досвід країн, які таргетують інфляцію. У той же час переваги є довгостроковими і сприятливими для сталого економічного зростання.

«Гривня зміцнювалась через переважання пропозиції іноземної валюти над попитом на неї завдяки надходженням від традиційно експортно-орієнтованих галузей (АПК, металургія, гірничо-видобувна промисловість) за одночасних порівняно стриманих платежів за імпорт, а також значного припливу боргового капіталу (в ОВДП — Ред.), як державного, так і приватного. Це зберігало умови для подальшого поповнення міжнародних резервів НБУ і поступової лібералізації валютного ринку», — пояснюють в НБУ.

З одного боку, від ревальвації гривні певною мірою втратили експортери і держбюджет. Але в той же час, сповільнилася споживча інфляція, скоротилися витрати на обслуговування зовнішнього боргу, знижується співвідношення держборгу до ВВП (що позитивно сприймається інвесторами), для бізнесу дешевше став інвестиційний імпорт (обладнання та інше), зарплати в Україні виросли в доларовому еквіваленті, що стримує міграцію за кордон.

«Більш низькі обсяги імпорту і сильніший, ніж передбачався, курс гривні позначилися на надходженнях від податків на міжнародну торгівлю та ПДВ з ввезених товарів. Втім, за оцінками НБУ, міцним обмінним курсом гривні пояснювалося близько половини загального обсягу недовиконання плану податкових надходжень. Крім того, падіння світових цін на енергоносії, насамперед газ, призвело до зниження і внутрішніх цін на природний газ, що разом зі зниженням обсягів видобутку газу зумовило виконання рентних платежів на більш низькому рівні, ніж очікувалося», — відзначили в НБУ.

До кінця року облікова ставка НБУ складе 7%, а не 8%

Нацбанк змінив оцінку середньостроковій номінальної нейтральної процентної ставки в Україні з 8% до 7% річних. Такий результат став можливим після переоцінки рівноважного реального обмінного курсу гривні. «Сьогодні структурні характеристики економіки України більше узгоджуються з міцним рівноважним курсом, ніж очікувалося раніше», — стверджують в НБУ.

У зв'язку з новими оцінками, НБУ може знизити облікову ставку істотніше, ніж передбачалося раніше — до 7%. Такий рівень процентної ставки буде рівноважним для української економіки, коли інфляція буде перебувати на рівні мети, а ВВП і зайнятість — на потенційному рівні.

Коронавірус матиме короткостроковий вплив на ринки

У НБУ відзначають, що з урахуванням швидкості впровадження заходів проти поширення коронавірусу, очікується, що спалах захворюваності матиме короткостроковий ефект як на світові ринки, так і на глобальну економіку. «Це слабо позначиться на економіці України і привабливості активів країн, що розвиваються, зокремі українських, для міжнародних інвесторів», — впевнені там.

Найбільший негативний вплив очікувано припаде на економіку Китаю, перш за все в I кварталі поточного року. «Зниження внутрішнього споживання і попиту з боку Китаю позначиться і на світовій економіці, перш за все секторах послуг (туризмі, торгівлі, секторі розваг). Однак відновлення економічної активності в наступні квартали, підтримане стимулювальними заходами уряду і центрального банку Китаю, які вже вжили ряд заходів з метою стимулювання внутрішнього попиту і мінімізації тимчасового обмеження зовнішньої торгівлі, дозволить нівелювати попередні ефекти. При такому розвитку подій все це слабо позначиться на економіці України», — йдеться в звіті.

Чорні лебеді в судах. Ключові ризики для економіки України

Найнебезпечнішим для української економіки ризиком є відстрочка укладення нової програми співпраці з МВФ.

Також, зберігаються ризики для макрофінансової стабільності насамперед внаслідок рішень українських судів щодо відповідальності та зобов'язань екс-власників неплатоспроможних банків перед державою. Зокрема, мова йде про ПриватБанк.

На думку НБУ, актуальні також інші ризики:

— подальше охолодження світової економіки і погіршення умов торгівлі, зокрема через поширення коронавірусу;

— ескалація воєнного конфлікту на сході країни і нові торгові обмеження з боку РФ;

— зниження врожаю зернових і плодоовочевих культур в Україні в результаті несприятливих погодних умов;

— збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату;

— зменшення обсягів припливу іноземного капіталу.

«Реалізація цих ризиків (як внутрішнього, так і зовнішнього походження) може погіршити курсові та інфляційні очікування і ускладнити доступ до міжнародних ринків капіталу в умовах необхідності здійснення пікових боргових виплат. В результаті зниження ключової ставки до 7% буде відбуватися повільніше, ніж це передбачено базовим сценарієм. Зате в разі прискореної реалізації реформ і істотного припливу інвестицій облікова ставка може знижуватися прискореним темпом», — очікують в НБУ.

Джерело @ НВ