Трудові відносини між роботодавцем та працівником можуть виявитися такими напруженими, що завершувати їх доведеться у суді. Які козирі в руках у працівників та що роботодавцеві вчинити з особливо впертими працівниками?
Хворі амбіції
У Вищій школі адвокатури відбулись курси на тему «Розірвання трудових договорів: судова практика» із можливістю перегляду онлайн-трансляції для регіонів. Лектором заходу була адвокат, член комітету з питань медіації НААУ Вікторія Поліщук.
Низка змін у трудовому законодавстві та масштабне
скорочення штату ставлять роботодавців та їхніх юристів у непрості умови.
Деякі статті кодексу про охорону праці залишилися ще із 1970-х років. Так, не було можливості звільнення у зв’язку зі смертю: таке звільнення передбачало низку процедур. Деякі компанії навіть при прийомі на роботу зобов’язували писати заяву, що починалася словами «У разі моєї смерті…».
Працівники ж можуть виявитися напрочуд винахідливими. Таку категорію працівників В.Поліщук називає «креативними».
Коли відбувається скорочення штату, часто працівники в останній робочий день відкривають лікарняний, а оскільки звільнити в останній робочий день не можна, то скорочення штату відкладається.
Цікаво, що лікарняні стали дуже зручним способом «втриматися» на роботі. Так, роботодавець має право звільнити працівника лише після того, як він чотири місяці поспіль без жодного відпрацьованого робочого дня перебував на лікарняному. Але зазвичай, щойно такому працівникові повідомляють про звільнення,
він виходить на роботу і для звільнення роботодавцю не вистачає одного дня лікарняного.
Варто також знати: якщо підставою для відкриття лікарняного є хронічні хвороби, які були набуті особою не на підприємстві, наприклад проблеми із серцем, вони не є вагомою причиною для тривалого перебування на лікарняному та не є перешкодою для звільнення працівника.
Як правило, часті лікарняні з невеликими перервами на роботу — це така форма набуття стажу з мінімальними витратами енергії. У практиці В.Поліщук був випадок, коли працівник тривалий час перебував на лікарняному. Коли йому повідомили, що через тиждень роботодавець матиме підстави для його звільнення, він наступного дня вийшов на роботу, відмітився в електронній системі і через кілька годин з робочого місця викликав собі швидку.
Хитрість — спонсор працевлаштування
Згідно із чинним законодавством у сфері охорони праці не можна звільняти людину, яка не має інших засобів до існування. Але, наприклад, мами, що
перебувають у відпустці по догляду за дитиною, можуть виявитися ФОП, і у такому разі працедавець має право звільнити особу, що належить до соціально вразливих верств населення.
Не можна звільняти працівника за три роки до виходу на пенсію, але вихід є: якщо працівник напише заяву про те, що готовий звільнитись і на нього не чинять тиску.
Додають проблем і дружні стосунки працівників між собою, зокрема представників відділу кадрів з іншими. Адже про скорочення штату, до прикладу, вони дізнаються за місяць до нього і можуть «підготувати» весь арсенал підстав, що заборонять роботодавцеві вдатися до звільнення.
Доцільно було б ввести якісь санкції у разі виявлення зловживання працівником своїми правами. Адже сьогодні виявлення такого зловживання обмежується підставою для звільнення. Але, якщо лікарняний «липовий», а у діях працівника простежується мотив використання роботодавця та робочого місця на свою користь, мабуть, варто говорити про необхідність застосування санкцій до такої категорії осіб. Зокрема,
про незарахування певного періоду до трудового стажу чи виплату компенсації роботодавцеві — цілком дієві механізми для уникнення таких тенденцій.
Звільнення передбачає видачу наказу для ознайомлення профспілками. Вони вирішують, чи можна звільняти цього працівника. Втім, їхню незгоду суди не братимуть до уваги. Судді пояснюють це тим, що будь-яка незгода профспілки на звільнення працівника з посади має бути аргументованою.
Часто інформацію про звільнення працівник сприймає як особисту образу, тому і роботодавцю, і його юристам потрібно бути готовими до спротиву. Як показує практика, тривалі судові процеси позитивної ролі для власника компанії не відіграють, тому, перш ніж іти до суду, варто спробувати знайти компроміс із працівником. Як правило, виплати у розмірі 6—7 заробітних плат як компенсації за звільнення влаштовують працівника і зберігають нерви, сили та репутацію роботодавця.
Джерело @ zib.com.ua