Законодавець виключив із закону про ЄСВ норми про можливість його списання.
Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 465-IX. Свого часу він наробив галасу, ще коли був законопроектом, відомим під № 1209-1. На підставі цього закону підприємці вже почали отримувати «листи щастя» від податкової.
Закон № 465-IX вносить зміни до податкового законодавства, а також у Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI. Внесені зміни посилюють умови та порядок нарахування і сплати ЄСВ.
Тепер банки, під час відкриття рахунків, зобов’язані отримувати відомості про платників єдиного внеску з ЄДРПОУ для підтвердження їхнього взяття на облік у податковому органі як платників єдиного внеску.
Якщо виявляється, що відомості про таких платників до ЄДРПОУ не включені, банки зобов’язані вимагати від таких осіб документи, що підтверджують їхнє взяття на облік у податковому органі як платників єдиного внеску.
Банки приймають від платників єдиного внеску платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які, відповідно до цього закону, нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум.
Податковий орган надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску, який отримав вимогу, зобов'язаний протягом десяти календарних днів із дня її надходження сплатити:
- суми недоїмки;
- суми штрафів;
- нараховану пеню.
У разі якщо платник ЄСВ протягом десяти календарних днів із дня отримання вимоги не сплатив зазначені у ній суми, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки, податковий орган надсилає вимогу до підрозділу державної виконавчої служби в електронній формі.
Більше того, змінами до Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів – банками та іншими фінансовими установами.
За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їхнього виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
На суму недоїмки нараховується пеня із розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:
1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;
3) за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;
5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, податковим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Сума недоїмки не підлягає списанню.
Сплата ЄСВ переселенцями
До 13 лютого 2020 року, згідно з п. 9-4 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, що перебувають на обліку у податкових органах, розташованих на непідконтрольних Україні територіях, звільнялися від сплати ЄСВ. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції до таких осіб не застосовувалися, а недоїмка, що виникла, повинна була визнаватися безнадійним податковим боргом та підлягала списанню.
Проте Законом «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» від 14 січня 2020 року № 440-IX (набрав чинності 13.02.2020) зазначена норма була виключена.
«Пільгу» залишили лише для платників внеску, які були незаконно позбавлені волі на території проведення антитерористичної операції (п. 9-8 Закону № 2464-VI), та для платників із місцезнаходженням (місцем проживання) в Автономній Республіці Крим, на тимчасово окупованій території України (стаття 9-3 Закону № 2464-VI).
