2021 рік приніс українцям неприємний сюрприз у вигляді постійного зростання цінників на продукти харчування. Чим він викликаний та коли завершиться?

Переживши кризовий 2020 рік, на початку нового року Україна зіткнулася з першими наслідками друку грошей і неврожаєм по всьому світі. Мова йде про зростання цін.

Від початку 2021 року інфляція в Україні вийшла з-під контролю. Ціни, особливо на деякі продукти харчування, щомісяця зростають на 6-7%.

Економісти попереджають, що така тенденція продовжуватиметься щонайменше ще декілька наступних місяців.

Хто стимулює попит на продукти, як реагують ціни на антикризові заходи та коли вони перестануть шокувати українців?

Імпорт інфляції

Не дивлячись на коронакризу і спричинене нею падіння економіки, 2020 рік, все ж можна назвати успішним. Принаймні з точки зору цінової стабільності. За підсумками минулого року інфляція склала рівно 5% – саме стільки, скільки і ставив за мету Національний банк.

Ціни у 2020 році, якщо і зростали, то лише на не продовольчі групи товарів, внаслідок різкого підвищення попиту з боку населення і на короткому відрізку часу. З очевидних прикладів – це маски та антисептики, але не продукти харчування.

Про те, що у 2021 році виконати план по утриманню інфляції на рівні 6% навряд чи вдасться, стало зрозуміло вже на початку року. Вже в січні ціни зросли на 6%, у порівнянні з аналогічним місяцем 2020 року.

В лютому виявиться, що це лише початок – інфляція пришвидшилась до 7,5%. І це ще не межа, попереджають економісти.

Найбільше на кінцевий показник інфляції в Україні впливає динаміка цін на продукти харчування. Їх частка у споживчому кошику, на підставі якого Державна служба статистики і розраховує рівень інфляції (загалом до нього входять 328 товарів та послуг, ЕП), становить 42%.

І саме продукти харчування останнім часом демонструють неабияке зростання.

Лише за один місяць – лютий – соняшникова олія здорощала на 7,6%, овочі – на 6,3%, цукор – на 5,5%, свідчать дані Держстату. Незважаючи на зафіксоване в лютому зменшення цін на курячі яйця на 0,2%, їх вартість в річному вимірі (лютий 2020 року до лютого 2021 року) зросла на 84,5%.

Підвищення вартості продукції її виробники та продавці пояснюють переважно низькими минулорічними показниками врожайності. Наприклад, виробництво цукру в Україні у 2020 році скоротилося майже на чверть (22,3%) через поганий врожай цукрових буряків та їх нижчу ніж зазвичай цукристість.

"Цукрові заводи почали роботу на три тижні пізніше, якщо порівнювати з минулим роком. Причиною цього стала посуха в більшості регіонів України, що ускладнювала процес збирання врожаю", – пояснює аналітик асоціації "Укрцукор" Назар Михайловин.

Ціни на олію в Україні в свою чергу реагують на зростання вартості цього продукту у світі на тлі поганих врожаїв соєвих бобів у Латинській Америці, страйків в Аргентині та підвищеного попиту Китаю та Індії.

Ситуація зі зростанням цін на сільськогосподарську продукцію не унікальна для України.

Інфляційні процеси почали розгортатися у багатьох куточках планети. Наприклад, у Туреччині вони стали причиною скандалу: президент країни Таїп Ердоган звільнив голову Центрального банку за те, що той надто сильно підвищив облікову ставку, аби стримати знецінення турецької ліри.

Зростання інфляції у світі відбувається ще й на тлі прогнозів про початок нового сировинного суперциклу. Все тому, що одним з драйверів інфляції є зростання цін на сировинні товари: зернові, нафту та метали.

Ріст цін на сільськогосподарські товари, зокрема зернові – це добра новина для України, яка входить до переліку найбільших експортерів агропромислової продукції. Однак не для пересічних українців.

Навіть попри те, що агропродукції наша країна виробляє більш ніж достатньо для внутрішніх потреб, зростання цін на зовнішніх ринках миттєво відображається на вартості товару для українців. Спроби якось обмежити вплив зовнішнього ринку на внутрішні ціни призведуть лише до погіршення ситуації.

Якщо влада піде на штучне обмеження цін, то виробники більшість продукції відправлять її на експорт і українцям доведеться споживати імпортні продукти за ще вищими цінами. Якщо ж обмежити експорт, то ціни на вітчизняні продукти від цього, можливо, й знизяться, однак зростуть на всі імпортні товари. Через скорочення експорту зменшаться валютні надходження, а відповідно і зростатиме курс доллара відносно гривні.

Чому зростають світові ціни

Причин цьому декілька. По-перше, погані врожаї. Минулий рік був маловрожайним не лише для українських аграріїв, але й для більшості великих експортерів. Несприятливі погодні умови та порушені ланцюжки постачання товарів у світі через пандемію коронавірусу вдарили по пропозиції зернових.

Обмежувало пропозицію зернових й те, що Росія, аби стримати ріст цін на зерно та муку на внутрішньому ринку почала обмежувати їх експорт. І це при тому, що у минулому році в країні зафіксували рекордний за всю історію врожай зерна.

Ціни на цукор зростають, зокрема, через падіння врожайності цукрових буряків в Європі. Те що цей продукт став привабливим з точки зору його вирощування, не спричинило ажіотажу серед фермерів. Навпаки, європейські фермери планують скорочувати площі для вирощування цукрових буряків.

По-друге, зростання цін на сільськогосподарські товари підштовхує попит зі сторони Китаю.

"Китай бореться з африканським свинячим грипом, який практично знищив свинарство країни. Це спершу суттєво впливало на світовий ринок м’яса. Однак наразі Китай намагається відбудувати своє свинарство дуже швидкими темпами, що призводить до зростання імпорту зернових для відгодовування тварин.

Китай став великим імпортером, наприклад, кукурудзи. Він імпортує її в таких обсягах, які ніхто раніше не міг передбачити", — зазначив старший економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Абдулреза Аббассіан.

По-третє, посткарантинне відновлення світової економіки. Успішний початок вакцинації у розвинених країнах, зокрема у США, дає позитивний сигнал ринкам, що попит невдовзі відновиться. Це стимулює ріст цін на соєві боби та соєву олію, інші рослинні жири, а також зернові.

Крім цього, новини про відновлення економіки, особливо китайської, стимулюють ріст цін на нафту, сталь та інші сировинні товари. А дорожча нафта — це більші витрати на транспортування товарів.

Протягом трьох місяців з початку року вартість бочки нафти марки Brent зростала з 53 дол до 70 дол. На початок квітня ціна опустилась до 62 дол за барель.

Високі ціни на нафту впливають й на українську інфляцію. За даними Держстату, за перші 2 місяці 2021 року паливно-мастильні матеріали подорожчали майже на 10%.

Ще суттєвіше на інфляцію впливає вартість газу. У лютому ціни на блакитне паливо були на 44,6% вищими, ніж рік тому. Хоча тут не варто забувати про ефект низької бази порівняння: на початку 2020 року ціни на газ у Європі були рекордно низькими на тлі аномально теплої зими та високих запасів у сховищах.

Грошова емісія

У 2021 році на ціни у світі тисне не лише відновлення економік та споживчого попиту. Вагому роль відіграли програми кількісного пом’якшення. Простіше кажучи, світ поступово починає відчувати наслідки масштабного друку грошей.

Лише у США протягом останнього року впровадили 3 програми економічних стимулів, загальна вартість яких сягнула 5 трлн дол. Більшість коштів на реалізацію програм уряд США позичав у центрального банку. Тобто відбувалася емісія долара.

Окрім як у межах урядових програм друк долара Федеральна резервна система США здійснювала ще й викуповуючи цінні папери приватних компаній на фондовому ринку.

Перенасиченість ринків грошима при незмінних обсягах виробництва та споживання досить швидко призводить до росту цін.

"Програми економічних стимулів США та інших розвинених країн впливають на інфляцію в Україні непрямо. З одного боку, ці програми стали каталізатором зростання цін на сировинні товари у світі, зокрема, на продовольство, що транслюється в ціни вітчизняної продукції.

З іншого боку, ці програми стимулюють надходження валюти в Україну за торговими і фінансовими каналами, що зумовлює стабільність курсу гривні", — каже голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергій Ніколайчук.

Інвестори розуміють, що рано чи пізно друк грошей вплине на інфляцію. І хоча поки що цього не відбувається, а інфляція в США у лютому складала лише 1,67%, негативні очікування вже призводять до росту дохідності запозичень американського уряду. Наслідком цього може стати відтік інвестицій з країн, що розвиваються, попереджають в МВФ.

Для України це погана новина, бо до сировинних чинників інфляції у такому разі додасться ще й чинник девальвації гривні. Тобто, дорожчатимуть не лише продукти харчування та бензин, але й увесь імпорт.

Наразі інвестиції нерезидентів в облігації українського уряду є одним ключових факторів, що впливають на курс гривні. Від початку 2021 року іноземці вклали у держборг України близько 20 млрд грн, що дозволило національній валюті дещо зміцнитись: з 28,4 грн за долар у січні до 27,7 грн за долар на кінець березня.

З друком грошей граються не лише США. В Україні також активно обговорюють "друкарський верстат" особливо в період гострого дефіциту грошей у бюджеті.

Хоча насправді обсяги грошової емісії в Україні скромні та навряд чи можуть суттєво впливати на інфляцію. Так, за даними НБУ, від початку року обсяг грошової бази збільшився на 21 млрд грн або 3,5%. Для порівняння, за весь 2020 рік грошова база зросла на 132 млрд грн.

"Емісія, яку зробив Нацбанк наприкінці минулого року, була фактично нейтралізована приходом нерезидентів. Ту гривню, яку надрукував НБУ, викупили нерезиденти, інвестуючи у гривневі ОВДП. Тому й ефекту для інфляції від друку гривні як такого не було", — вважає виконавчий директор аналітичної організації CASE-Україна Дмитро Боярчук.

Набагато сильніше на ціни тисне зростання мінімальної зарплати, яке загалом призводить до зростання доходів населення. Від початку 2021 року мінімалка в Україні зросла на 20% або на 1000 грн. Це миттєво позначилося на доходах працівників бюджетної сфери, а також на деяких пенсіях та соціальних виплатах, збільшивши платоспроможний попит.

Додаткові кошти від зростання соціальних стандартів в першу чергу йдуть на купівлю товарів першої необхідності, тож це також підвищує попит на продукти, а відтак і ціни на споживчому ринку.

Наслідки для економіки

Інфляцію називають податком, від якого неможливо ухилитися. Найбільше страждають від неї люди з низьким рівнем доходів, адже, на відміну від багатших, вони витрачають більшість коштів на їжу, тож зростання цін призведе до проблем із забезпеченням громадянами базових потреб.

Хоча помірні та стабільні темпи інфляції є навіть корисними для економіки. Вони стимулюють людей інвестувати свої заощадження, а компанії — шукати способів активніше нарощувати прибутки, удосконалюючи виробництво.

В Україні таким помірним і корисним темпом інфляції визнано 5% +/-1 відсотковий пункт за рік. Досягнення цього темпу зростання цін — ціль Національного банку. Відповідно, коли інфляція переходить ці межі, НБУ реагує підвищенням облікової ставки, тобто збільшує вартість грошей для економіки.

Ріст облікової ставки в свою чергу призводить до зростання вартості депозитів та кредитів.

Цикл зростання облікової ставки в Україні розпочався 4 березня і, швидше за все, продовжуватиметься й надалі. Це хороша новина для українців, адже зростання цін буде потроху гальмуватися, але погана новина для влади.

Зростання облікової ставки впливатиме на вартість державних запозичень, яких цьогоріч мають здійснити на суму близько 700 млрд грн. Та й обіцяні президентом Зеленським доступна іпотека та кредити бізнесу, схоже, знову відкладуться у часі.

Крім цього, зростання ставок за кредитами та зменшення кредитування може негативно вплинути на економічне зростання. Споживчий попит завжди був серед драйверів зростання української економіки, тож його придушення може нашкодити післякарантинному відновленню.

Хоча, за розрахунками аналітиків з ICU вплив підвищення облікової ставки на зростання ВВП цьогоріч буде "у межах статистичної похибки".

Коли ціни заспокояться

Відповідно до останнього прогнозу Нацбанку, інфляція в Україні за підсумками 2021 року має скласти 7%. В окремі місяці року НБУ очікував річну інфляцію на рівні 8,4%.

Однак найімовірніше свої прогнози у регуляторі переглянуть вже у квітні через те, що ціни зростають набагато швидше, ніж очікувалося.

Більшість аналітиків, опитаних ЕП, сходяться на думці, що рівень річної інфляції зростатиме до літа, а в другій половині 2021 року ціни поступово вгамуються. Перш за все це стосується продуктів.

"Ймовірно, у середині року інфляція сягне свого локального піку 8-9% у річному вимірі та надалі поступово знижуватиметься. Зокрема, через надходження на ринки нового врожаю та корегування донизу глобальних цін", — вважає Сергій Ніколайчук.

Окрім надходження нового врожаю, на інфляцію також впливатимуть й коливання курсу валют. Адже високі ціни на аграрну продукцію у світі не лише штовхають догори ціни на продукти в українських супермаркетах, але й збільшують валютну виручку агроекспортерів.

"Ціни на деякі товари нашого експорту зросли на 60-70% відносно показників минулого року. Це означає, що тиск пропозиції валюти зростатиме, а це сприятиме ревальвації гривні. Ми очікуємо, що всередині року курс може зміцнитися до 27 гривень за долар. Звісно, від глибини ревальвації багато у чому залежатиме й інфляція", — вважає директор департаменту ризик-менеджменту "Аккорд банку" Микола Войтків.

Наразі малоймовірно, що ціни вдасться вгамувати вже у 2021 році. Швидше за все, інфляція повернеться до прийнятних для України 4-6% лише наступного року, вважають економісти.

Джерело: Економічна правда