1. 30.03.2021 ВРУ прийнято за основу Проект Закону України (№5155) "про внесення зміни до статті 16 Закону України "Про валюту і валютні операції" у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету".

Метою законопроекту є унормування питань у сфері валютного регулювання, необхідних для забезпечення проведення в Україні одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами своїх активів.

Законопроектом передбачається не поширювати на фізичних осіб, які подали одноразову (спеціальну) добровільну декларацію відповідно до підрозділу 9-4 "Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб" розділу XX Податкового кодексу України), норму Закону України "Про валюту і валютні операції", за якою до осіб, які до дня введення в дію цього Закону порушили вимоги Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Указу Президента України від 27 червня 1999 року № 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" та (або) нормативно-правових актів Національного банку України з питань валютного регулювання та контролю, застосовується відповідальність, передбачена законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень.

2. 19.03.2021 ВРУ прийнято за основу проект Закону України (№4399) «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб)».

Законопроектом пропонується удосконалити деякі питання оподаткування податками на прибуток підприємств, доходи фізичних осіб операцій, пов'язаних із прощенням боргу (кредиту) фізичним особам, реалізації майна за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий фізичній особі в іноземній валюті.

Відповідні зміни пропонується внести до Податкового кодексу України.

Важливе:

1. З 05.04.2021 року набрав чинності Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5.

Порядок розроблено на заміну Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, що втратив чинність.

Прийняття Порядку забезпечує врегулювання всього спектру бізнес-процесів, пов'язаних із веденням оперативного обліку платежів, з урахуванням встановлених термінів виконання передбачених етапів контролю за своєчасністю і повнотою перенесення інформації з первинних документів платників до їх інтегрованих карток. Автоматизація процесів здійснюватиметься у рамках «Програми підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM)».

2. Податкова система в рамках спеціального правового режиму Дія City зменшить податкове навантаження у 5 разів, якщо оплачувати податки «у білу», порівняно з чинним оподаткуванням.

Відповідну заяву зробив віце-прем'єр-міністр-Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров на прес-конференції, присвяченій презентації доопрацьованого основного законопроекту про Дія City №4303.

Дія City - це спеціальний правовий режим для ІТ-галузі, який передбачає комплекс стимулів для розвитку України як високотехнологічної цифрової держави.

Заступник Міністр цифрової трансформації Олександр Борняков зі свого боку додав, що Мінцифри не буде регулятором Дія City. Законодавством будуть визначені чіткі критерії вступу у спецрежим, які не допускатимуть дискреції. Він також підкреслив, що резидентство у Дія City буде абсолютно добровільним.

Судова практика:

1. 09.03.2021 року ВС у складі колегії суддів КАС у справі №300/2353/19 нагадав підстави і порядок списання безнадійного податкового боргу.

Верховний Суд зазначив, що списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податкі, затвердженого Наказом №577 від 10.10.2013 року Міндоходів і зборів України

В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

2. 01.04.2021 року ВС у складі колегії суддів КАС у справі № 810/3355/17 зазначив, що помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання.

Верховний Суд нагадав, що з пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Тому, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК.

Таким чином Суд вказав, що правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскільки всі суми грошового зобов`язання з податку зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.

Підготовано АО «MARSHALLER GROUP»