На ХХV-ій Закарпатській обласній міжспілковій звітно-виборній конференції профспілок, що відбулась 9 грудня в Ужгороді, своє бачення перспектив розвитку профспілкового руху висловив голова Обласного об’єднання організацій роботодавців «Закарпаття» Володимир Панов.
У своїй промові В. Панов озвучив чотири основні меседжі, підкресливши головні тенденції розвитку профспілкового руху.
Меседж перший. Люди які обрали своєю професією роботу у профспілках — це люди що виконують благородну місію — допомагати іншим, захищати інтереси працюючих, а відтак і їх сімей. Ці люди, без сумніву, заслуговують величезної поваги та слів вдячності.
Меседж другий. Труднощі, які виникають перед профспілками викликані, в тому числі тим, що сучасні профоб’єднання, не встигають адаптуватись до динамічно змінюваної системи світової економіки На фоні якісно нових умов у сфері світової економіки, кризові явища в профспілковому русі — це загальна світова тенденція.
Сьогодні рецесія профспілкового руху спостерігається у всьому світі. Взяти хоча б США — у країні всього 12 % всіх робітників належать до профспілок. Подібна ситуація спостерігається і у Європі. Наприклад в Німеччині в порівнянні з 90-ми роками кількість членів профспілок на сьогоднішній день скоротилась в 2 рази. Причина такої кризи — в зміні традиційної структури економіки, що викликана динамічним розвитком галузі ІТ та переходом до нової постіндустріальної моделі розвитку. В таких умовах змінюється і статус працюючого персоналу, який вже не є традиційним. Таким чином світова криза в профспілковому русі залишає українську профспілку без яскравих прикладів для наслідування. В таких умовах неможливо взяти за модель кращі приклади європейських профспілок а необхідно створювати наш український прецедент. Потрібно проявити креативність, оцінити реалії сьогоднішнього розвитку економіки України і знаходити найефективніші методи захисту інтересів працюючого персоналу.
Меседж третій. Ми проаналізували стан економіки України. Майже за всіма визначальними рейтингами Україна є класичним аутсайдером і серед країн світу за різними економічними показниками займає від 90-го місця по 143-тє. В таких умовах ми маємо усвідомити, що тільки нова індустріалізація може змінити економіку України і вивести її на передові позиції. Я не відкидаю стрімкого розвитку в Україні інформаційних технологій, хай-теку, а говорю про паралельний поступ і індустріалізації і ІТ. Якщо нам вдасться реалізувати таку стратегію, я впевнений, що це позитивно позначиться і на діяльності сучасних профспілок.
Четвертий меседж. Наша держава б’є рекорди економічної деградації, опускаючись у всіх можливих рейтингах до рівня найбідніших країн Африки. В свою чергу, у цій економічно слабкій державі, Закарпаття за економічними показниками займає одні з найнижчих позицій. Це означає, що ми поступово втрачаємо свою унікальність та економічну привабливість. Ми перестаємо якісно відрізнятись від інших областей України як це традиційно було завжди протягом довгої історії регіону.
Які стимули потрібні Закарпаттю для якісного, швидкого і революційного перетворення регіону з аутсайдера в лідера економічного росту в Україні? На мій погляд, тільки прямі іноземні інвестиції в Закарпаття, можуть внести корінний перелом. Перше - нам необхідно якісно вдосконалити Закон «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття», наповнивши його реальним механізмом економічного стимулювання. Друге — Закон «Про індустріальні парки» наповнити преференціями, які зроблять наш регіон привабливим для іноземних інвесторів. Третє — відродити Закон «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності в Закарпатській області». Якщо почнуть діяти ці три закони, то ми зможемо залучити і великі транснаціональні компанії (великий бізнес) і дати шалений поштовх для розвитку малого і середнього бізнесу.
Тому профспілки, консолідовано з представниками бізнесу повинні застосовувати всі важелі для впливу в першу чергу на владу з метою створення на Закарпатті нового економічного середовища. Тільки за таких умов регіональні профоб’єднання зможуть ефективно виконувати свою насправді благородну місію. Тому я дуже надіюсь, що всі ці питання ми спільно вирішимо і ще станемо в нагоді нашому суспільству.
