Для того щоб Закарпаття перетворилось з економічного аутсайдера в лідери важливу роль в ініційованому нещодавно Закарпатському економічному експерименті повинна відіграти логістика (логістична складова). Про перспективи розвитку та роль інфраструктури в процесі поступального розвитку закарпатської економіки в інтерв’ю Бізнес Закарпаття розповів громадський діяч, співголова Асоціації європейської спілки транспортників України, засновник «Закарпатінтерпорт» Федір Харута.

- Ваша спеціалізація – логістика. Чому дана сфера є важливою для економічного розвитку Закарпаття?

- Сьогодні такий етап в нашій історії коли економіка завмерла. Тобто на цьому етапі ми можемо запустити передпроектні та проектні механізми (дії) в напрямку розвитку інфраструктури. Це, по суті – створення умов завтрашнього дня. Для вдалої реалізації Закарпатського економічного експерименту ці умови є особливо важливими адже без розвиненої інфраструктури, будь-яке економічне середовище приречене на занепад. Тож, без сумніву в цьому напрямку потрібно активно працювати.

-  Що мається на увазі під розвитком інфраструктури? Чи є якісь конкретні завдання та плани?

- По-перше, мається на увазі будівництво всіх ключових доріг – міжобласних, державних і навіть вагомих лісових доріг. По-друге, слід враховувати той факт, що ми (Закарпаття – прим.) розташовані в центрі Європи, а Карпати – це, як відомо, легені Європи. Тому наш обов’язок перед європейцями  - зберегти флору, фауну, ліс, бо це і є той природній фільтр, який підтримує відповідний статус наших Карпат.

Це можливо зробити через ті ж інфраструктурні проекти: будівництво вузькоколійки шириною 735 мм. – це один момент; друге – це канатні витяги. Реалізувавши дані проекти, в цьому плані ми станемо на крок ближче до європейської моделі інфраструктурно-лісового розвитку. Адже сьогодні в Європі неможливим є зрив лісового грунту колісно-гусеничною технікою, квадроциклами та іншими засобами що пошкоджують дорогоцінний грунт. А що відбувається в нас, ми самі прекрасно бачимо. Все це – результат вкрай слаборозвиненої  логістичної системи.

Крім того в наших подальших планах  - будівництво унікальної гірської залізниці…

- Яка економічна рентабельність таких проектів?

- Якщо говорити про гірську залізницю - це дуже масштабний, а головне вигідний проект. Тому що це не тільки створення робочих місць, це джерело економічного розвитку держави.Він дозволить і державі нарешті вигідно вкладати.  Тому що до цього 25 років наша держава тільки вкладає: в протипаводкові заходи – мільярди, протизсувні заходи – мільярди, в ямкові ремонти доріг і так далі. Зараз ми пропонуємо гроші акумулювати і вкладати їх в завтрашній день, зберігаючи флору та фауну і піднімаючи рівень життя населення гірських територій, створивши нові робочі місця.

- Нещодавно ви в якості спікера взяли участь у ініційованому Об'єднанням організацій роботодавців та обласною владою Форумі ініціатив, де окреслили інфраструктурну складову майбутнього Закарпатського економічного експерименту. Тож чи допоміг Форум у просуванні ваших ініціатив?

- Перш за все хочу сказати, що я, як громадський діяч, завжди повністю підтримував і  підтримую ініціативи Об’єднання організацій роботодавців. Можу констатувати, що одразу після того, як було проведено Форум ініціатив, до нас звернувся Дніпропетровський університет залізничного транспорту, який буквально через тиждень підготував листа до нашої обласної влади, в якому пропонує сформувати спільні програми по створенню мережі гірських залізниць на Закарпатті. Фахівцями університету уже розроблено та надіслано губернатору проекти вагонів для вузькоколійки (вантажні, пасажирські, купейні, плацкартні) з детальним описом варіантів розвитку інфраструктури вузькоколійних залізниць на Закарпатті. Всі пропозиції надіслані до Закарпатської ОДА для того, щоб їх опрацювали профільні департаменти. Таким чином ми показали регіональній владі що громадськість знає як це робиться. Наразі чекаємо відповіді.

- А якщо відповідь буде позитивною, на який подальший результат ви розраховуєте?

- Ми надіємось, що звернення буде максимально оперативно розглянуто. Далі якщо відповідь все ж буде позитивною мають бути підготовлені відповідні доручення та розпорядження департаментів. Після цього даний проект має бути винесений на затвердження сесії обласної ради. Сподіваємось так і буде.

- Ви сказали, що певне пожвавлення в просуванні даних ініціатив з’явилось після Форуму. Невже до цього ситуація залишалась інертною?

- Абсолютно. До Форуму ніхто й не думав, що в цьому «застої» можливі якісь зміни. Форум спричинив неабияке піднесення у колі ініціативного середовища Закарпаття. І не тільки Закарпаття, що  бачимо на прикладі Дніпропетровського університету.  Суспільство готове працювати для зміни актуальної ситуації. Форум став певним каталізатором активізації громадськості. Тому роль даного заходу,без сумніву, величезна.

- На Форумі ініціатив ви згадували про новий масштабний інфраструктурний  проект, що може бути реалізований спільно Україною, Словаччиною та Угорщиною? Що це за проект і в чому його особливість?

- Так, мова йшла про новий транспортний пул трьох держав(Братіслава-Будапешт-Київ). На сьогодні Закарпаття може стати ініціатором створення такого пулу. Справа в тому, що і Угорщина і Словаччина також сьогодні програли «північному транспортному коридору» через Брест, ініційованого Литвою, Польщею, Німеччиною та Росією. Як наслідок сьогодні весь транзитний потік з півдня Європи (з Італії і далі) йде «шляхом через Брест». Це по-перше довше,а по-друге ми випадаємо з даної транзитної мережі (як і Словаччина з Угорщиною). В такій ситуації нашим дипломатам потрібно працювати день і ніч щоб спільно з нашими сусідами відпрацювати концепцію тарифного утворення. Якщо ми хоча б зробимо спільні тарифи і спробуємо побудувати свій «шовковий шлях» на схід – це вже буде великим успіхом.

- А які конкретні «дивіденти» від  створення «транспортного пулу»  отримає Закарпаття?

- Перш за все, створення транспортного пулу дозволить реанімувати робочі місця,які ми на сьогоднішній день втратили. Це робочі місця на та при залізниці: приймання і відправка вантажу, його пакування, сортування, зберігання, переробка, зрештою – продаж вантажу – все це потребує обслуговування. Якщо сьогодні ми створимо логістичні центри, митно-ліцензійні склади, товарні біржі – це дозволить створити в Закарпатті близько 40 тис. нових робочих місць. І ця цифра - абсолютно обгрунтована. При наявності необхідних умов, все це можна реалізувати за півроку – до року максимум. Але знову ж таки, це можливо при наявності необхідних умов, створення яких, я впевнений, ми доб’ємось спільними зусиллями.