Про це заступник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря заявив під час онлайн конференції «Фінансування та інвестиції у громадах», організованій Програмою «U-LEAD з Європою» разом з Міністерством розвитку громад і територій України, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Наша стратегічна ціль — за три роки відновити основні об'єкти у сфері соціальної інфраструктури, виходячи зі спроможності мереж. Тобто, відновити школи, які є опорними, забезпечити місця у садочках там, де це критично необхідно, де є черги, відновити первинну медицину, опорні заклади охорони здоров'я», - сказав Лукеря, зазначивши, що йдеться саме про ті об'єкти, які дозволять поліпшити життя людей на місцях та забезпечити їх якісними послугами.
Звісно, додав заступник міністра, зробити все це хотілося б якомога швидше, але ж тут є прив'язка до державного бюджету, а отже є певні фінансові обмеження: «Звичайно, ми б хотіли максимально інвестувати у соціальну інфраструктуру, у конкретні об'єкти, але не все так швидко».
Зі свого боку перший заступник міністра фінансів України Денис Улютін наголосив на тому, що загалом за період бюджетної децентралізації місцеві бюджети зросли удвічі. Нині йдеться про 485 млрд грн. Більш того, додав він, доходи на одного мешканця зросли у 2,9 раза.
«Але питання в тому, що часом певні громади розвиваються, а якісь - ні. Тут велика проблема — у нас понад 1400 громад, з яких понад 1 тисяча громад фінансово неспроможна. Близько 900 громад не вистачає коштів навіть покрити свої поточні видатки. І тут на центральному рівні необхідно ухвалити рішення про те, яким чином ці громади розвивати далі», - сказав він.
Представник Мінфіну підкреслив: у відомстві вважають, що ресурс концентрується не на рівних умовах.
«Це 50 млрд грн, які фінансуються на капітальні видатки центрального бюджету місцевим бюджетам і близько 80 млрд грн — це капітальні видатки саме місцевих бюджетів. Це ресурс у 130 млрд грн - колосальний ресурс у масштабах України, який може бути спрямований саме на надання якісних соціальних послуг та підвищення якості життя громадян у цих територіальних громадах, але ресурси сконцентровані у великих громадах. Якщо брати ресурс 87 млрд грн капітальних видатків місцевих бюджетів, це майже 17 млрд грн — місто Київ, 5 млрд — Дніпро, Львів — більше 3 млрд грн. Водночас, маленькі громади, де живуть люди, не мають доступу до такого ресурсу», - сказав Улютін.
Тому, переконаний чиновник, треба сформувати загальнодержавну програму регіонального розвитку, яка має бути розширена, але фінансувати з центрального бюджету треба ці малоспроможні чи фінансово неспроможні територіальні громади.
Як зазначили учасники конференції, щоби втілити у життя плани розвитку громад, варто попрацювати над зміцненням їхнього інституційного потенціалу, над удосконаленням операційних процесів та процедур Державного фонду регіонального розвитку – головної платформи державної фінансової підтримки громад. Треба також шукати нові можливості та перспективи фінансування проєктів громад з різних джерел, насамперед з державного бюджету України, а також за рахунок залучення іноземних інвестицій.
«Коли є обмежений бюджет, треба визначити те, що буде найважливішим і що буде відображене протягом першого або кількох наступних років, а також визначити те, що може й не треба фінансувати із державного бюджету", - порадив експерт Програми «U-LEAD з Європою» Янез Шуштершіч.
При цьому, на його переконання, не варто відкидати такі види партнерства, які дозволять зменшити фінансове навантаження: концесійні угоди або енергосервісні угоди. Треба розробити програми соціально-економічного розвитку, стратегію на місцевому рівні. Також можна визначити та зробити власне дослідження бюджету, аби побачити, які джерела є для наповнення його, а потім використати їх.
«Не варто розглядати тільки ті програми бюджету, які створені спеціально для громад, варто дивитися і на ті, які загалом мають намір підтримки. Наприклад, є фонди для стартапів. Не менш важливою є й співпраця із сусідами, яка може давати свої результати, партнерство з приватним сектором, а також міжнародними фінансовими установами», - додав Шуштершіч.
Експерт Програми «U-LEAD з Європою» Александрс Антоновс запропонував забезпечити системне планування, а не працювати лише на рівні проєктів. За його словами, варто спробувати створити програми чи стратегії, які вже позначатимуть стратегію подальшого розвитку, те, чого хочеться досягти. «Ми маємо так само вимагати цього системного планування та системної політики проєкту. Це означає, що ми працюємо не індивідуально з якимись класними проєктами, а ми маємо працювати системно», - сказав він.
Антоновс додав: якщо Україна хоче досягти результату, то різноманітні структури та підрозділи влади у ній на кожному рівні мають стати партнерами для подальшої співпраці, на регіональному, на національному та навіть міжнародному рівні.
«Намагайтеся розвивати себе, щоб ви були цікавими та корисними партнерами для того, хто працює разом із вами. І тоді вам зателефонують першими, коли з'явиться якась цікава можливість, тоді ви першими почуєте про цю можливість, у вас буде найкраща позиція», - радить він.
Експерт також звернув увагу на важливу роль людського ресурсу. «Інвестуйте у людей, намагайтеся створювати таку ситуацію і таке середовище, щоб вони були зацікавлені залишатися з вами якомога довше і прагнули працювати з вами надалі. Щодо лідера, то треба інвестувати у своїх лідерів, допомагати їм мати найсвіжішу інформацію, бути обізнаними у трендах європейської політики, міжнародної політики, національної політики. Але також інформувати їх і про потреби муніципалітету, громади чи регіону, який вони представляють», - підкреслив він.
Антоновс пропонує громадам застосовувати пілотний підхід, навчатися запроваджувати пілотні проєкти, і в такий спосіб набиратися практичних навичок. «І навіть якщо люди йтимуть від вас, залишайте їхні знання у ваших процедурах, якихось внутрішніх документах чи розпорядженнях», - додав експерт.
За його словами, прозорість вимог та результатів також є важливою умовою як для міжнародних донорів, так і для мешканців на місцях: «Люди мають знати, якої мети ми досягаємо, що буде, аби вони так само були зацікавлені брати участь у цьому процесі».
Важливою є і тісна співпраця міністерств, муніципалітетів та громад, регіонів. «Але муніципалітети та громади повинні мати можливість проявити ініціативу , проявляти якісь свої проєкти, висловлювати свою позицію . Вони так само мають створювати хороші та якісні проєкти», - сказав Антоновс.
Організатори заходу, присвяченого муніципальному інвестиційному потенціалу України, мають на меті створити спільний простір для обміну інформацією та дискусій представників уряду, громад, асоціацій органів місцевого самоврядування, міжнародних фінансових установ та експертів.
Як повідомлялося, Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами - членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає потребам громадян та розширює можливості громад.
