З 1 липня цього року Держпраці у взаємодії з Державною податковою службою розпочали інспектування з питань виявлення незадекларованих працівників. Перевірки відбуваються згідно з Національним планом спільних дій щодо зниження рівня незадекларованої праці на поточний рік, узгодженим Національною тристоронньою соціально-економічною радою.

Як зазначає «Урядовому кур’єру» Валерія Гудій, радник, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери», Держпраці виявляє порушення, а ДПС може виявити їхні ознаки та/або надати інформацію першому з цих державних органів. Адже один з головних принципів державного нагляду (контролю) — неприпустимість дублювання повноважень.

Підприємці переймаються, чи все нині за законом. Виявлення неоформлених трудових відносин належить до компетенції саме Держпраці, уповноваженого органу на здійснення контролю за дотриманням законодавства про працю, і її територіальних органів. Ідеться про Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019. 

Нормативно-правове узгодження

Відповідно до п. 29 порядку контролю №823, інспектор праці Держпраці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця, щоб поінформувати його та працівників про найефективніші способи додержання законодавства з питань оформлення трудових відносин, моніторингу стану його додержання.

Справді, за наявності службового посвідчення інспектор праці Держпраці безперешкодно має право без попереднього повідомлення о будь-якій годині з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, який використовує найману працю за наявності підстав, визначених пунктом 5 порядку контролю №823», — зазначає Валерія Гудій.

Які можуть бути причини?

Такими підставами можуть бути рішення керівника органу контролю, повідомлення посадових осіб правоохоронних органів після виявлення ними порушень, інформація ДПС та її терорганів про невідповідність кількості працівників обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг), інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів щодо збільшення кількості працівників більше ніж на 20 осіб, інформація про порушення трудового законодавства від профспілкових органів.

З огляду на зміст підстав для інспекційного відвідування право інспектора прийти без попередження, по суті, необмежене. Достатньо простого посилання керівника органу контролю на інформацію медіа як на підставу інспекційного відвідування, й інспектор праці вже потрапляє на відповідне підприємство.

«Питання, чи проводять інспекційні відвідування в межах законодавства, спірне. З одного боку, є порядок контролю №823, затверджений Кабміном, на який посилається інспектор праці, а з другого, — є закон, який має вищу юридичну силу. Стаття 3 закону про основні засади державного нагляду і контролю закріплює, що державний нагляд (контроль) здійснюють лише за наявності підстав і в порядку, визначених законом», — зауважує юристка.

За її словами, закон не визначає, що підстави здійснення державного нагляду з питань дотримання законодавства про працю може визначати Кабінет Міністрів, тож це юридично правильно.
Позитиви та негативи таких заходів

Корисні чи шкідливі такі перевірки?

Більшість юристів вважає: розуміння того, що завтра твою компанію можуть перевірити і виявити порушення, за яке буде виписано штраф, стимулює бізнесменів контролювати роботу працівників.

«Тому будь-яка перевірка корисна, але, на мій погляд, краще влаштовувати власну перевірку — попереджувальну. Для запобігання порушенням трудового законодавства рекомендую проводити періодичний юридичний аудит усіх документів, пов’язаних з регулюванням трудових відносин. До цього варто залучати сторонніх незаангажованих фахівців, оскільки їхні рекомендації завжди об’єктивні», — вважає пані Гудій.

Як зазначає «Урядовому кур’єру» голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников, теоретично така активізація діяльності контролюючих органів підсилить боротьбу з тіньовою зайнятістю і матиме істотну перевагу — наповнення державного бюджету мільярдами надходжень.

«На практиці це мало що дасть. Бізнес і так зазнав величезних втрат у зв’язку з карантинними обмеженнями. І платити штрафи йому нічим. У період карантину потрібно підтримувати підприємства й компанії, а не навпаки, ускладнювати їхнє життя.

Євросоюз теж веде боротьбу з тіньовою зайнятістю. Однак у країнах ЄС інші методи. Там існує тенденція до застосування профілактичних, виправних заходів і зобов’язань», — наголошує він.

За словами експерта, у Швейцарії більшість ініціатив складається з інформаційно-просвітницьких заходів для інформування працівників і роботодавців про ризики і втрати, пов’язані з незадекларованою працею, переваги офіційного працевлаштування щодо соціального забезпечення тощо.

Чи в підсумку не призведуть такі перевірки до значного офіційного скорочення працівників, адже роботодавці будуть вимушені оформляти всіх за законодавством?

Чимало юристів справедливо вважають, що роботодавці зобов’язані оформляти на роботу всіх працівників. Робота без офіційного оформлення не тільки свідчить про порушення вимог трудового законодавства, а й грубо порушує право людини на працю і впливає на розмір майбутньої пенсії. Вона ж, як відомо, залежить від страхового стажу і заробітку, з якого фактично сплачують страхові внески до Пенсійного фонду.

Оптимізація господарської діяльності можлива без скорочення працівників та приховування неофіційних. Головне — зважений грамотний юридичний підхід без порушення закону.

На сьогодні за допуск працівника без оформлення трудового договору роботодавець, який не дотримується вимог закону, має заплатити штраф 60 000 гривень за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати). Однак до юридичних та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю і є платниками єдиного податку І—ІІІ груп, застосовують попередження.

Лише у разі повторного порушення протягом двох років з дня виявлення попереднього штраф становитиме 180 000 гривень за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Упродовж перших двох тижнів інспекційної кампанії з виявлення неформальних трудових відносин було розпочато 762 інспекційних відвідувань та виявлено 2097 працівників, допущених до роботи без трудових договорів. Під час проведення перевірок із 537 працівниками було укладено трудові договори. Тепер ці люди офіційно працевлаштовані та мають змогу скористатися своїми соціально-трудовими правами, зокрема на лікарняні, відпустку та безпечні умови праці.