У 2023-2024 роках в Україні можуть запровадити накопичувальну пенсійну систему.
А з 2026 року громадяни зможуть самі обирати пенсійні фонди. Про це говорили учасники круглого столу «Пенсійна реформа в Україні: бути чи не бути», організованому Growford Institute та Інститут Горшеніна.
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, з року в рік демографічна ситуація в Україні погіршується, відтак кількість молоді й дітей та працездатних скорочується, а частка осіб старше 65 років сягнула 25% населення. При цьому він вказав, що зараз в Україні 11 млн пенсіонерів, а осіб, які сплачують соціальні внески – близько 9 млн осіб. Саме це мотивує державні органи вводити накопичувальну систему.
При цьому Марченко акцентував у промові на боротьбі з тіньовими робітниками. За його словами, лише 14 млн українців отримують офіційні доходи, відповідно, решта перебуває в тіні. Міністр вказав, що, якщо відкинути 2 млн безробітних і 3 млн заробітчан, вийде 10 млн осіб, які не сплачують податки.
Міністр соціальної політики Марина Лазебна заявила, що 2004 року було запроваджено страхову систему, в основі якої було закладено систему, що чим більшу зарплату та стаж має особа, тим більша пенсія. Міністр підкреслила, що перші 5 років система працювала нормально, і пенсії складали 57-60% від заробітку, а пізніше через демографічні зміни розмір пенсії знизився до 30% заробітку особи.
«В перспективі через демографію матимемо 20%. І охоплення страховою пенсійною системою знижується», - зазначила Марина Лазебна.
Під час обговорення підняли питання пенсійного забезпечення осіб, які працюють за кордоном. Марина Лазебна повідомила, що якщо заробітчани легально працюють в країні, з якою у України є договір про пенсійне забезпечення, то відбувається зарахування стажу. Якщо ж з такою країною угода не підписана, то, за словами Лазебної, варіантом може бути докупити необхідний стаж або ж накопичення.
У свою чергу міністр фінансів України Сергій Марченко зазначив, що пенсійна реформа не передбачає скасування солідарної пенсійної системи. За його словами, солідарна повинна бути основною, а накопичувальна – допоміжною. При цьому можливе її запровадження у 2023-2024 роки. Спершу величезну роль у цьому відіграватиме держава, а з 2026-2027 року громадяни зможуть самостійно обирати пенсійні фонди.
При цьому міністр нагадав, що у 2015 році у два рази знизили Єдиний соціальний внесок (ЄСВ), але повернути його збільшення не можна, бо «громадяни і бізнес не зрозуміють». Підтримала Марченка і Лазебна, пославшись на негативний досвід реформи пенсійної системи країн, де відмовилися від солідарної і запровадили виключно накопичувальну систему.
У свою чергу голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов вказав, що на другому рівні пенсійної системи існують проблеми з фінансовими інструментами, де будуть розміщуватись кошти пенсійної системи.
«Сьогодні в Україні вже давно працює третій рівень пенсійного забезпечення. На жаль, ми бачимо, що приблизно 70% коштів фонди вкладають в ОВДП (облігації внутрішніх державних позик, – прим. ред.). З одного боку, дуже добре, адже це надає ресурс для економіки країни, а з іншого — унеможливлює варіативність цих вкладів», – сказав чиновник.
Що стосується ЄСВ, то він відзначив наступне.
«Чому сьогодні наші громадяни ухиляються від сплати ЄСВ? Бо вони не пов’язують цей внесок зі своїми статками в майбутньому. Наше завдання на другому рівні пенсійного забезпечення – показати українцям цифри, які вони накопичили за певний період сплати таких внесків. Тоді кожен зможе зрозуміти та побачити результат від сплати ЄСВ. Бо ж сьогодні більшість вважають ці трати недоречними і будь-яким шляхом намагаються їх уникнути», – висловив думку Магомедов.
У свою чергу Сергій Марченко зазначив, що на початковому етапі реформи має бути Державний фонд і держава має 100% гарантувати збереження коштів. При вкладенні в недержавний пенсійний фонд, заявив Марченко, буде «жорстке регулювання». Якщо ж виникне ситуація банкрутства, за його словами, треба створити щось на зразок Фонду гарантування вкладів.
