До війни закарпатський завод «Єврокар» випускав сучасні автомобілі Skoda, Volkswagen, Seat, Audi. Але вторгнення Росії в Україну перевернуло все з ніг на голову. З перших днів війни завод перепрофілювали в гуманітарний логістичний хаб, який приймає гуманітарну допомогу з європейських країн і далі відправляє в «гарячі точки» країни.

«Туди, де ця допомога життєво потрібна», — каже один із менеджерів «Єврокара» Олена Чепіжко. Компанія задіяла свою мережу контактів іноземних партнерів та вже отримала десятки запитів із пропозиціями допомогти.

Про те, чому на місці заводу з'явився логістичний хаб, навіщо будувати плани на майбутнє і за скільки часу можна відновити виробництво автомобілів, розповів голова наглядової ради групи компаній «Єврокар» Олег Боярин.

Де ви знаходитесь? Чим займаєтеся? Як трансформували бізнес?

Я на Закарпатті. Ми не трансформували бізнес. Ми віддали всі наші можливості, у тому числі персонал та завод, під гуманітарну місію. Ми займаємось лише цим. Нині ми бізнесом не займаємося. Наразі завод «Єврокар» працює як логістичний хаб. Працюємо з великою кількістю іноземних та українських партнерів, місцевою владою. Тут ми приймаємо та сортуємо гуманітарні вантажі з ЄС. Далі вони перерозподіляються в області, які цього потребують найбільше.

Наш плюс у тому, що ми маємо приміщення на кордоні зі Словаччиною та Угорщиною, а також хороші логістичні ресурси. Це дозволяє швидко приймати вантаж з-за кордону та швидко перенаправляти його територією України – без пробок та черг на кордоні.

Скільки ви продовжували займатися бізнесом? Як довго виготовляли автомобілі?

Буквально одразу після початку війни ми зупинили виробництво автомобілів. Упродовж дня звільнили наше виробництво під гуманітарні потреби. Ми пристосували завод під потреби біженців та волонтерів, створивши там логістичний центр.

На заводі залишаються автомобілі, які ми випустили нашим клієнтам. Після того як закінчиться війна, ми повинні будемо їх відвантажити покупцям, які на них чекають. Ми були завантажені замовленнями на виробництво автомобілів до середини 2023 року.

Чому вирішили припинити виробництво автомобілів та налагодити логістичний комплекс? Адже на Закарпатті не ведуться бойові дії.

Тому що ми маємо забезпечити тил, забезпечити людей найнеобхіднішим. Окрім військової, незабаром розпочнеться гуманітарна катастрофа, адже всі логістичні ланцюжки зруйновані. А людей треба якось годувати. Ми пристосовуємо наші потужності для того, щоб допомогти максимальній кількості біженців. Багато українців евакуювали свої сім'ї до безпечніших регіонів – у тому числі на Закарпатті. Три області Західної України — Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська — вже дали притулок понад 100 тисячам біженців. І ця кількість швидко збільшується. А багато людей не можуть евакуюватись. Вони залишаються заблокованими у своїх містах та селах без їжі, води та необхідних медикаментів. Їм також треба допомогти гуманітарною допомогою. Ми перебуваємо в хаосі.

Тому зараз нам треба перешикуватися на військові рейки. Ми допомагаємо державі системно перебудувати логістику, оскільки ми маємо компетенцію як це має працювати, щоб навіть у воєнний час було менше хаосу. Ми намагаємось вибудувати логістику, щоб вона працювала як годинник. Є безліч потребуючих. Є велика кількість людей, які готові допомогти. Нам треба побудувати прозору систему перевезення та розподілу цієї допомоги. Ми будуємо нову систему, думаємо на майбутнє.

Що із співробітниками «Єврокара»? Ви когось звільняли? Чи виплачуєте зарплату вчасно?

Ми нікого не звільняли. Багато співробітників та їхні сім'ї з інших областей були змушені залишити свої будинки та шукати притулок. На базі заводу ми зробили для них центр тимчасового проживання – є приміщення, що опалюються, спальні місця, їжа, теплий одяг. Поки що платимо всім зарплату. Усі, хто хоче працювати як волонтери, можуть допомагати людям. Частина працівників працюють віддалено.

Будуєте плани на найближче майбутнє?

Звичайно. Ми будуємо плани. Ми маємо бути готові будь-якої миті відбудовувати економіку, країну, тому що людям потрібні робочі місця. Їм потрібні доходи, вести, щоб вони могли годувати свої сім'ї. Ті люди, які захищають країну, перебувають на передовій, мають бути впевнені, що їхні діти ходять до школи, садків, а цивільні працюють на підприємствах. Ми ж не можемо постійно жити на гуманітарній допомозі. Нам треба відбудовувати економіку. Ми повинні ставати сильнішими для того, щоб утримувати сильну професійну армію. Ми маємо стати свого роду Ізраїлем, тобто бути готовими будь-якої миті дати відповідь нашим сусідам. Але при цьому бути технологічно та економічно дуже сильними.

Після перемоги над Росією скільки часу знадобиться на відновлення виробництва автомобілів?

Один день.