18.04.2022 09:00
Аналітики порталу robota.ua проаналізували ринок праці після 50 днів війни: що з вакансіями та кандидатами, як поводяться пошукачі та роботодавці.
Активність роботодавців
Попит на фахівців прогнозовано різко знизився з початку бойових дій та продовжував падати аж до початку квітня. Активність роботодавців та кандидатів, можна виділити три основні фази.
- Фаза 1 (довоєнний період, 01.02 — 23.02): у цей період на ринку видно впевненість гравців ринку. Кількість вакансій та резюме на них знаходяться у здоровому балансі. Ринок рухається вперед, за трендом.
- Фаза 2 (криза та невизначеність, 24.02 — 05.04) — показує паніку, невизначеність, зниження попиту на товари та послуги, проблеми з логістикою та безпосередню реакцію на бойові дії. Тут експерти відмічають відповідь бізнесу на ситуацію. У цей період не було розуміння, як поводитися і що робити далі. Бізнес увімкнув режим максимальної економії та завмер. Логічно, що пріоритет видатків на пошук персоналу у когось змістився на «останні» рядки бюджету, а у когось і повністю був виключений з порядку денного.
- Фаза 3 (адаптація, 05.04 — теперішній час) — бізнес приходить до тями і пристосовується до нових реалій. Починає частково чи повноцінно відновлюватися робота на територіях, де немає бойових дій, відбувається релокація підприємств у західні області країни, держава запускає програми підтримки.
Найкраща ситуація щодо вакансій від довоєнного рівня — в Закарпатській області. Бізнес-ритм там постраждав найменше (наскільки це можливо): станом на 1 лютого на Закарпатті було близько 700-800 вакансій. Станом на 14 квітня вакансій близько 200.
Якщо говорити про загальну кількість вакансій, то лідерами є Київ та Київська область, а також Львів.
Київ та область спочатку були ядром бізнес-активності в країні, а після звільнення регіону поступово відновлюється і його активність.
Львів був весь час у перших позиціях щодо кількості вакансій, а враховуючи, що значну частину внутрішньої міграції це місто взяло на себе, імпульсом зростання тут стали вакансії зі сфери обслуговування, роздрібної торгівлі, маркетингу. Також, будучи зараз по суті гуманітарним хабом, у Львові та Львівській області є багато вакансій зі сфери складського спрямування та логістики.
Вакансії у розрізі бізнес-напрямків
Зміни торкнулися і структури вакансій. Тут багато змінних, але насамперед це фактична потреба бізнесу у фахівцях.
Роздрібна торгівля залишається на перших рядках рейтингу через критичну важливість напряму. Переважна більшість вакансій у ньому — продуктовий ритейл. Дефіцит фахівців тут відчувався завжди, а з урахуванням того, що в цьому напрямку був задіяний високий відсоток осіб жіночої статі, які мігрували в більш безпечні райони, ситуація з підбором кадрів стає все більш актуальною.
Найпопулярніші професії в секторі роздрібної торгівлі:
- Продавець-консультант;
- Керівник магазину;
- Касир;
- Вантажник;
- Охоронець.
У лідерах — ІТ-галузь. З одного боку, в ній так само, як і в усій країні, пошук нових співробітників поставлений на паузу, і кількість вакансій скоротилася. ІТ-компанії намагаються зберегти людей, оскільки це їхній основний актив, а бюджет найму перенаправляють на підтримку існуючої команди.
Попит за спеціальностями досить різновекторний. Якщо сфокусувалися на субнапрямках, то їх затребуваність у порядку зменшення:
- Веб-розробка;
- Game development;
- QA;
- Project management;
- Технічна підтримка.
Лідером за кількістю вакансій після ІТ є напрямок «транспорт та логістика».
Найпопулярніші професії в секторі транспорту та логістики
- Водій;
- Експедитор;
- Диспетчер;
- Менеджер з вантажних перевезень;
- Менеджер з міжнародних перевезень.
Напрями «дистрибуція» та «виробництво» і до війни були весь час у топі за кількістю вакансій, а зараз просто скоротили свою потребу, заморозивши пошук і найм де це можливо.
Активність кандидатів
Станом на 50 день війни в Україні, активність кандидатів становить близько 60% довоєнного рівня, а в деяких областях України вона вийшла на рівень активності початку лютого, коли не було бойових дій.
Лідерами є західні області України. Особливо виділяються Львівська, Тернопільська, Хмельницька області та Закарпаття.
Чому саме вони? Згідно з офіційними даними ОВА та оцінкою МОМ, саме ці області прийняли найбільшу кількість ВПО (внутрішньо переміщених осіб). Загальна кількість ВПО в Україні становить близько 7 млн осіб. Всі ці люди різною мірою шукають роботу або шукатимуть її в короткостроковій перспективі. Ця ж проблема, але в середньостроковій перспективі, торкнеться і непереміщених осіб.
Відповідно до дослідження, головною потребою більшості ВПО були гроші — так відповіли 56%. Для неВПО основною потребою також є гроші, але відсоток респондентів нижчий і становить 45%.
Де найактивніше шукають роботу:
- 64% — торгівля
- 63% — водії та кур’єри;
- 74% — продажі по телефону та колцентр;
- 107% — маркетинг;
- 112% — ІТ.
Що із заробітними платами на ринку?
Значних змін із заробітними платами не відбулося (в контексті найму спеціалістів). Побажання із заробітної плати у 98% кандидатів залишилися без змін.
Опубліковані вакансії, де зазначена заробітна плата, коливаються від довоєнного рівня в проміжку 5% — 10% (як у більшу, так і в меншу сторону). Суттєві зміни у заробітній платі на початку війни торкнулися лише водіїв. Їм пропонували заробітні плати на 30%-40% вище, ніж середня зарплата від рівня довоєнного ринку.
Джерело @ Finance.ua
Рекомендувати матеріал
