І радять волонтерам без управлінського досвіду уникати поширених факапів.
Під час війни кожен українець намагається бути корисним на своєму місці. Волонтерять геть усі. Але щоб відбудувати ефективну волонтерську модель потрібні соціальний капітал, фінанси та управлінські навички. Співвласник компанії «Мій Двір» Ігор Лічнов і заступник генерального директора «Юнігран» Віталій Крячек у мирні часи ділили ринок тротуарної бруківки, але тепер разом залучають до допомоги ВСУ світових постачальників обладнання та власних клієнтів. Управлінці розповіли Mind, яких факапів змогли уникнути у волонтерський діяльності завдяки бізнес-досвіду.
Бізнес завжди вирішував наступні питання: як виявити реальні потреби цільової аудиторії, як знайти фінансування, надійних постачальників, організувати логістику та отримати зворотній зв'язок. Міняємо «клієнтів» на «військовослужбовців» – і все. Бути «самураями», яких цікавить у волонтерстві тільки шлях, не на часі. Потрібні результати.
Складська логістика
Виробництво піску, щебеню та бруківки «Юнігран» знаходяться у Київський та Житомирський областях. В березні по Малину пройшла лінія розмежування.
Авіабомбами російські агресори розбили дамбу, частково був затоплений кар’єр. Але підприємства зупинили ще до того – в перші дні війни. Наприкінці лютого ми зустрілися у Львові, вотчині «Мій Двір», та разом стали розмірковувати, де і як ми можемо бути корисними.
Перші два-три тижні ми, як і багато інших людей на заході країни, допомагали руками на гуманітарному складі: сортували їжу, одяг, гігієну, ліки. Коли робиш щось руками, бачиш плюси і мінуси. Ми, як виробничники, на все дивимося з точки зору ефективності.
На жаль, іноді гуманітарна допомога стає мертвим вантажем, вона тижнями лежить на складах. Але ж задача як раз у тому і полягає, щоб запаси не накопичувалися. Кожен метр на гуманітарному складі повинен «працювати», як і на складах комерційних підприємств.
Ми зрозуміли, що потрібно будувати систему. В нас є велика дошка – все як у офісі. Виокремлюємо основні процеси: прийом допомоги, сортування, складування, формування замовлень та відвантаження. Склад розподіляється на зони. Обліком багато хто нехтує, але він потрібен обов’язково.
Важливим фактором є кадри. Волонтер працює на добровільних засадах, але він має бути ефективним. Людей потрібно навчати, закріпляти на певних процесах та контролювати. Рухи не рахуються, тільки відправки. У воєнні часи допомога має вилітати як з автомата. Тому одним з напрямків нашої діяльності стала допомога іншим волонтерським командам в організації процесів на гуманітарних складах Львівщини.
Робота з замовленнями
Самі ми сфокусувалися на закупівлі тактичних речей та приборів для армії – шоломів, бронежилетів, тепловізорів, тощо.
Але перед тим, як щось замовляти, потрібно розуміти реальні потреби військовослужбовців. Волонтери, що беруть на себе закупівлі, повинні мати експертизу.
Деякі знання в нас були ще з 2014 року.
Коли ти везеш бронежилет бійцю, маєш розуміти що в ньому плита того виробника, який є серійним. І це не виробник, що з’явився в Україні два тижні тому. Бо хай він і зробив пластину, яку не пробиває пуля, але вона дає таку віддачу, що від внутрішніх органів нічого не лишається.
Кожен запит від військовослужбовця потрібно опрацювати відразу. Гуманітарний склад це не магазин, підібрати колір потім не вийде. Треба уточнювати, які саме бойові задачі буде виконувати військовослужбовець.
Наприклад, шоломи для механізованих підрозділів та Сил Спеціальних Операцій відрізняються за конструкцією, наповненням, навіть за кольором в залежності від місцевості.
Коли замовлення сформоване, постає питання, де купити. Ми закуповуємо тільки оригінальні речі та тільки у виробників, які постачають продукцію в армії США та інших країн НАТО, що приймають участь у реальних воєнних діях.
Можна провести аналогію. Якщо ми хочемо отримати якісну бруківку, то закуповуємо якісні цемент, щебінь, пісок, барвники. Для виробництва якісного щебеню використовуємо передові технології, досвідчених працівників, сучасне обладнання, лабораторію, тоді продукція відповідає вимогам замовника.
Той самий підхід зберігається, коли ми робимо закупівлі для військових. Тільки перевірена амуніція збереже життя нашим захисникам.
Ми домагаємо адресно, кого знаємо. 24 і 80 бригади зі Львову. 25, 93 – з Дніпра, звідки Віталій. Також трішки працюємо з прикордонниками, 81, 53, 110 і 115 бригадами. Телефонують майже кожного дня: хтось вже в зоні бойових дій, хтось туди тільки їде. Але найчастіше відправки їдуть на передок – Покровськ, Просяна, Ізюм. Здебільшого це розвідка та артилерія.
Географія з часом змінюється, так само як і замовлення. Спочатку ми багато займалися ліками. І тоді, і зараз ми отримуємо допомогу з боку наших бізнес-партнерів. Наприклад, Львівська мережа аптек, яка замовляла бруківку «Мій Двір», на своїх складах формувала для нас великі партії ліків.
Ми, як виробники будівельних матеріалів, що використовуються при розбудові наших регіонів, і в мирний час тісно пов’язані з громадами. Ми живемо спільним життям. Тому зараз увесь ланцюжок аж до клієнтів і працює.
Фінансування та логістичні ланцюжки
Щоб ефективно волонтерити, потрібно мати ресурси. Все лягає на плечі організаторів – і фінансування, і логістика з-за кордону. Ми не є державою, та не можемо офіційно укладати контракти, щоб перейматися тільки коштами. Ми з першого дня розраховували на власні гроші. Але партнери самі почали пропонувати допомогу.
У Віталія, який довгий час займався постачанням сучасного обладнання для українських виробництв, є широке коло знайомих в Європі та Америці.
Вчорашні постачальники обладнання на наші виробництва за свій кошт зараз закуповують тепловізори, вартістю $4 тис. кожен. Також вони допомагають зі складуванням шоломів та броніків у США. Без підтримки побудувати логістику неможливо – речі та прибори для армії ми веземо з США до Великобританії та потім вже бусами до Польщі.
Питання логістики виявилося найважчим. Спочатку товари подвійного призначення було важко транспортувати навіть з Польщі. Але ми шукали шляхи. Наприклад, броніки перевозив районний депутат Львівської районної ради, а тепловізори – нардепка. Спрацювали вже зв’язки Ігоря, який також є депутатом Львівської райради.
Волонтерський проєкт зараз може бути ефективним тільки, якщо в нього є підтримка з боку громади та зв’язки з західними партнерами.
Нажаль, ми бачимо й проєкти з поганою організацією, коли волонтерам не достає управлінського досвіду, і окремі шахрайські збори. Пишуть в FB, збираємо кошти на тепловізор. Пропонуємо віддати безкоштовно, але адресно, та людина зникає.
Ці всі речі ми бачили і в бізнесі. Наприклад, на ринку тротуарної бруківки безліч неякісної дешевої продукції. Ринок тільки починав формуватися. Ми не були в бізнес-спарінгу, хоча конкурували на великих об’єктах. У нас є спільні цінності, які ми бачимо як загальногалузеві. Ми інвестували мільйони в технології та якість продукції. Гарна якісна бруківка в українських містах та навіть маленьких селах була нашою перемогою.
У волонтерській діяльності перемога це навіть не відправка амуніції чи приборів до військовослужбовців: тільки фото/відео від військового, що все гуд. Ми обов’язково тримаємо зворотній зв'язок.
Джерело @ mind.ua
