Європейський Союз скасував мита для українських товарів на один рік. Більше про те, як розвиватиметься торгівля в ефірі Українського радіо розповів викладач макроекономіки Бізнес-школи МІМ Михайло Кухар.

Про попередні умови торгівлі з Європейським Союзом 

Україна має зону вільної торгівлі з ЄС, яка підписана разом з Угодою про асоціацію. У попередні 5-7 років лунало багато критики щодо того, що наша зона вільної торгівлі не є до кінця повноцінною. Мова йшла про те, що до укладення Угоди про вільну торгівлю Україна постачала в Європу більше 5 млн зернових, а з цією угодою була встановлена квота 1,2 млн тонн. Вона щороку розширювалася, але це було в ручному режимі і не до кінця цю угоду можна було назвати угодою про вільну торгівлю. 

Крім того, всі країни Європи є членами Всесвітньої торгової організації. Вони мали середньозважений справедливий рівень експортних мит по відношенню один до одного. І зараз, коли вони зовсім зняті і дорівнюють нулю, а середньозважене мито становило понад 7%, то це величезна конкурентна перевага для наших виробників. 

Про скасування мита 

Зараз у нас важкий стан в економіці у зв'язку з тим, що йде війна. Але не можна не відзначити, що скасування мита відбувається не просто так. Це величезна праця багатьох людей в Міністерстві закордонних справ та Міністерстві економіки, які день за днем наближали цю перемогу. Тому це, дійсно, економічна перемога. 

Про проблеми українських експортерів 

Однак, у нас існують внутрішні бар'єри чи самосанкції, коли експортери перестали отримувати компенсацію ПДВ.  Це сталося, коли голова податкового комітету Данило Гетманцев запропонував проект про 2% з обороту. Але разом з тим мало хто з українських підприємств-експортерів усвідомив те, що переходячи на цю систему, вони втрачають компенсацію ПДВ, що фактично для них означає 20% податок з обороту. 

Окрім того, особливий валютний режим, який є виправданим під час війни, а саме — фіксований курс, потребує певних коригувань, тому що за три місяці війни курс долара до євро змінився вже на 9%. Оскільки ми прив'язані до долара, то наш експорт в ЄС нібито подорожчав на 9%. І до політики Національного банку це потрібно зараз вже коригувати. І невідкладно. Тому що це зайві витрати, які несуть експортери, зокрема некомпенсація ПДВ та втрата 9% на курсовій політиці. Це внутрішні Збитки наших експортерів, які легко можна було б владнати на рівні податкового комітету Верховної Ради, але, як бачимо, зараз ще не вирішена проблема. Тому не сильно радісно від того, що нам відкрилися ці ринки. 

Зараз бізнес-асоціації зібрали вже 14 тисяч підписів, і це безпрецедентно в новітній економічній історії України, щодо відставки голови податкового комітету. І не лише через неналежне реагування на ринкові виклики, а через системну політику, яка звужує свободи українських експортерів та підприємців. 

Про кількісні мита 

Таке квотування, на жаль, не знімається. Тому що Європейський Союз як кожна суверенна країна має право встановлювати такі кількісні обмеження на експорт. Проте не варто недооцінювати щирість та відкритість наших європейських партнерів. П’ять західних українських областей, де і раніше було відкрито понад 400 нових підприємств за останні 6 років,  які орієнтовані щодо експорту нашої продукції, зокрема машинобудування, на європейський ринок, вони, звичайно, зараз мають переваги через релокацію виробництв східних областей у західні. Однак питання внутрішньої податкової політики, яка є "гирями на ногах" під час нашого відновлення, це питання, яке у першу чергу треба вирішувати. 

Про рішення Великої Британії, Канади і Сполучених Штатів Америки щодо скасування ввізних мит і тарифних квот у двосторонній торгівлі 

Щодо Сполучених Штатів Америки, крім мит, були ще обмеження з процесами, які тягнулися багато років у судах в межах антидемпінгових розслідувань щодо української металургії. Вони тепер також всі тотально зняті. І це найкраща простягнута рука, яку тільки можна уявити з боку США. 

Взагалі торгувати зі Штатами та Канадою важко, тому що транспортне плече зовсім інше. І після ковіду у світі вп'ятеро зросла вартість контейнерних перевезень. Замість 2–2,5 тисяч доларів зараз доставити на 20 тисяч футів контейнер через Атлантику коштує від 11 до 15 тисяч доларів. І це велика проблема для всіх експортерів, в тому числі для українських. 

А європейський ринок — це "чиста дошка". І, незважаючи на війну, фантастичні можливості. Тим більше, я вже чув коментар нашої міністерки економіки Юлії Свириденко, що уряд докладе всіх зусиль, щоб це тривало не рік, а протягом кількох років після нашої перемоги, щоб ми зберігали для себе ці привабливі умови.

Що буде, якщо Україна стане членом Європейського Союзу чи хоча б набуде кандидатського статусу 

Якщо ми станемо членами Європейського Союзу, то цей режим буде збережений вже назавжди. А між Європейським Союзом і Сполученими Штатами, Канадою та Великою Британією вже давно існує зона вільної торгівлі.

Про вимоги щодо якості українською продукції

Ця проблема стояла дуже гостро, коли ми лише увійшли у зону вільної торгівлі з Європою. І сертифікація  коштувала кільканадцять сотень євро на гектар для сільгосппродукції. Але провідні сільгоспвиробники, не кажучи вже про промисловість, яка від початку орієнтувалася на міжнародну сертифікацію, ці проблеми давно пройшли. Тому ти, хто вміють щось експортувати в Європу, вони вже це роблять 

Стосовно цінності української економіки, вона є шаленою. Є заява Великої Британії, яка хоче якнайскоріше розблокувати наші чорноморські порти, щоб у світі не було продуктової кризи через недопостачання українського зерна. Вдвічі дорожче ніж російський газ коштує українська олія — вже 2200 євро за тонну. Це неймовірно було уявити ще півтора року тому, коли вона коштувала 300–400 євро. Світ потребує української продукції, і тому всі ці міри. І я не бачу, чому б їх відміняли навіть через рік.

Про тарифи на перевезення 

Тарифи не піднялися. Міністерство інфраструктури, яке відповідає за перевезення, за страшно стислі кроки проробляють фантастичну роботу. Наприклад, відрізняється колія між Європейським Союзом та Україною — вузька або широка, як у нас. Але у нас виявляється широкої колії лежить залізниця в Констанцу, що в Румунії, і там треба відремонтувати лише 4 км, що зараз робиться. І через цей не заблокований чорноморський порт може досить-таки непогано йти український експорт, зокрема олія та зерно. 

Крім того, є такі ж самі проекти, як терміново завести на 10, 20 чи 30 км вглиб української території вузьку європейську колію, побудувати перевалочні термінали, що все це могло рухатися далі європейським залізнодорожним транспортом. Успіхи тут фантастичні, тому що ці проекти розгортаються за тижні так, як за роки. І це терміново все будується. Я думаю, що до осіннього збору врожаю Україна всіх вразить цифрами, наскільки вона змогла з портової інфраструктури перемістити це на залізнодорожний транспорт. 

Про тарифи приватних перевізників 

Ці тарифи не є і не повинні бути врегульовані міністерством. Давно назріла необхідність збільшення кількості прикордонних переходів, кількості митних терміналів, через які можна було б набагато більш жваво випускати продукцію українського експорту. Тому що іноді 25-кілометрові корки на кордоні з нашими вантажівками, які є в Чернівецькій та Львівській областях, — це не те, що нам потрібно для ідентифікації експорту в Європейський Союз. Треба терміново відкривати в десятки разів більше цих терміналів та переходів, хоч в чистому полі ставити шлагбаум. Треба день в день випускати з нашої території.

Джерело @ ukr.radio