Вчора на Ужгородщині стартував перший у регіоні економічний форум «Релокація на Закарпаття: європейський вимір», участь в якому брали представники бізнесу, неурядових організацій, влади і міжнародні партнери, котрі з перших днів повномасштабної війни надають прихисток евакуйованим українцям, передають гуманітарну допомогу та підтримують бізнес у цей непростий час.

Виклики, які постають перед регіоном, майбутнє економіки після війни, основні кластери економіки – ключові теми виступу голови Федерації роботодавців Закарпаття Володимира Панова.

 Основні тези виступу:

• Ключові питання на які потрібно дати відповідь:

1) Як реагувати на релокацію під час війти? Програма дій.  

2) Якою буде економіка Закарпаття після війни? 

• Розділимо учасників релокації  на 3 групи:

1) Група перша – необтяжені високими технологіями. Такі підприємства, є сподівання, отриманий прибуток інвестуватимуть в подальшому в свій розвиток.  

2) Група друга – підприємства на кілька років – акцент на браунфілд, зокрема  на ті об’єкти, які залишають в державній та комунальній власності, та є неефективними з точки зору їх використання.   

3) Група третя – підприємства назавжди, які планують змінити свою стратегію та стати бізнес-резидентами регіону і в майбутній перспективі. 

• Відпрацюємо принципи релокування підприємств:

 Принцип 1. Підприємства повинні відповідати структурі економіки регіону, зокрема, вбачаю розвиток в таких основних вертикальних кластерах:

1. автопром/машинобудування;
2. електроніка;
3. туризм;
4. ІТ-технології;
5. деревообробка;
6.  транспорт і логістика;
7.  легка промисловість;
8.  агрокластер;
9.  будівельний кластер. 

Принцип 2. Інноваційність, високі технології.  

Принцип 3. Екологічність.

Принцип 4. Високий ступінь переробки продукції і доданої вартості.

Принцип 5. У жодній мірі релоковані підприємства не повинні заважати розвитку туризму та рекреації в регіоні. 

• Релоковані підприємства – це не тільки технології та споруди, це і переїзд працівників та їх сімей. В цьому контексті головне  питання: скільки людей може прийняти Закарпаття, без шкод, загроз для регіону та для забезпечення належних умов переселенців? Адже серед непрорахованих наслідків:  негативний вплив на екологію, перевантаження інфраструктури (дороги, енергетика, газопостачання, громадський транспорт, вода, каналізація, митниця тощо), критичне навантаження на школи, дитячі садки, лікарні, ВУЗи. 

• За умови дотримання всіх принципів, на Закарпатті повинно бути створене середовище для релокованих підприємств та людей:

- умови людські – гуманітарні;

- умови ведення бізнесу. Звичайно кращі за ті, які нині успішно впроваджені у сусідніх країнах. Коли умови було створено 2001-2004 рр., Закарпаття зробило економічний прорив. Відчуваю, що такі можливості є й сьогодні, зокрема через такі точки зростання, як індустріальні парки. 

 «Ми всі вчимося працювати в нових реаліях, враховуючи, що Закарпаття – лідер в Україні по релокації підприємств. Можемо сказати, що ми на вірному шляху і з викликами справимося», - зауважив на завершення виступу Володимир Панов.