Розглядаємо закони, які ухвалили депутати в червні, та які проблеми залишили поза увагою.

З міркувань безпеки, мало хто знає, коли народні депутати зберуться на чергове пленарне засідання. Проте, після кожного засідання новини з «під куполу» ллються дощем. В перший місяць літа, депутати продовжують ухвалювати закони переважно економічного блоку. Також народні обранці стверджують, що всі їх законодавчі ініціативи націлені на спрощення ведення бізнесу в умовах воєнного стану.

Мита до Британії скасовані.

Імпортні повернули «Зелене світло» безмитній торгівлі з Великобританією увімкнув ухвалений законопроєкт № 0155. «За» проголосував 301 народний обранець. Скасовані ввізні мита та тарифні квоти двостороньої торгівлі діятимуть щонайменше протягом наступних 12 місяців. На меті збільшення експорту української агропродукції, які традиційно поставляються до Великобританії. У першу чергу мова йде про борошно, молочну продукцію, м’ясо птиці та напівфабрикати, томатну пасту, соки, цукор тощо.

Верховна Рада ухвалила урядовий законопроєкт № 7418, який передбачає повернення мита та ПДВ на імпортні товари. Законопроєкт підтримали 234 голосів нардепів одразу в двох читаннях.

Документом пропонується відновити оподаткування, яке було скасовано:

- для товарів, що ввозяться платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи;

- для підприємств, що не сплачують ввізне мито;

- для транспортних засобів, що ввозяться громадянами.

Водночас пропонується звільнити від сплати збору до Пенсійного фонду легкові автомобілі, оснащені виключно електричними двигунами (одним чи декількома).
А ось законопроєктом № 7328 депутати відтермінували електронізацію скарг в публічних закупівлях. Спрощена процедура оскарження торгів мала вступити 25 червня. За новими правилами, це відбудеться після 6 місяців з припинення дії воєнного стану.

Боротьба з корупцією та приватизація майна

Верховна Рада ухвалила закон № 4135 про антикорупційну стратегію до 2025 року. Зокрема документом запроваджуються звіти та моніторинг щодо антикорупційної діяльності. «Дорожня карта» подолання корупції передбачає створення цілодобового веб-сайту, на якому відображатимуться:

- результати моніторингу та оцінки ефективності реалізації антикорупційних стратегій;

- виконання заходів державних антикорупційних програм;

- національні доповіді щодо ефективності реалізації державної антикорупційної політики;

- інформацію про результати виконання позапланових заходів щодо запобігання та протидії корупції, у тому числі в рамках міжнародного співробітництва.

В першому читані Верховна Рада ухвалила законопроект № 7451 «Про внесення змін до Закону України „Про приватизацію державного і комунального майна“ та інших законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації під час воєнного стану та економічного відновлення держави». Документом створюються полегшені умови для перевезення підприємств із зони бойових дій. Також нововведення спрощують та пришвидшують процедури приватизації.

Зміни, передбачені законопроєктом:

- Оплата відбувається до укладання договору купівлі-продажу — додаткова гарантія виконання зобов’язань покупцем.

- Строки підготовки об'єктів до аукціонів та їх проведення суттєво скорочено.

- Аукціони великої приватизації (вартість активу понад 250 млн грн) відбуватимуться виключно на електронному майданчику.

- Збереження всіх дозволів та ліцензій для нових власників ЄМК — раніше потрібно було переоформлювати всі дозвільні документи ще раз.

Але забороняється проведення аукціонів з продажу об'єктів великої приватизації та викупу об'єктів великої приватизації в період дії воєнного стану. Також забороняється приватизація об'єктів, які розташованих у зоні бойових дій.

Відходи та індустріальні парки

Дано старт реформі управління відходами. Відповідний законопроєкт ухвалено за номером 2207−1-д. Законопрєкт рамковий, він встановлює лише сучасні правила формування системи управління відходами. Але в Міністерстві захисту довкілля кажуть, що закон дає можливість:

- запровадити європейську ієрархію поводження із відходами,

- розробляти системи управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях,

- закрити старі сміттєзвалища, а ті, що залишаться, привести до європейських норм,

- створити умови для побудови в Україні сучасної сміттєпереробної інфраструктури за європейськими правилами і відкрити кордони для інвесторів,

- встановити принцип «забруднювач платить» впровадити розширену відповідальність виробника, коли виробник продукції буде зобов’язаний забезпечити повну утилізацію упаковки, яку випустив на ринок разом із товарами.

Також відразу двома законопроктами № 5688 та № 5689 врегулювані питання щодо роботи індустріальних парків. Автори законопроєкту вказують на те, що створення правового механізму для роботи індустріальних парків залучатиме інвестиції в Українську економіку.
Зокрема, прибуток учасника індустріального парку звільняється від оподаткування податком на прибуток протягом десяти років, а сума вивільнених від оподаткування коштів повинна спрямовуватися на розвиток діяльності учасника індустріального парку. Сільським, селищним, міським ради надано право встановлювати пільги з податку, що сплачується в індустріальному парку.

«Загалом в світі активно діє понад 15 000 індустріальних парків, які є осередками економічного зростання десятків високорозвинених країн та країн, що динамічно розвиваються», — кажуть автори законопроєкту.

Робота бізнеса в окупації та блокування податкових накладних

Українське законодавство не дає чіткої відповіді на те, чи є керівник працюючого господарства на окупованій території зрадником. Сьогодні в окупації залишаються багато сільськогосподарських підприємств. Всі вони можуть потрапити під статтю за колабораціонізм, бо так чи інакше співпрацюють із окупаційною владою. І це при тому, що на початку весняної посівної президент Володимир Зеленський закликав аграріїв сіяти по всій Україні, в тому числі і на окупованих територіях.

«Держава потрібна вирішити на законодавчому рівні, як бути з тими підприємствами, які залишились на окупованих територіях. Встановити чіткі правила: у якому випадку вони будуть колаборантами, в якому ні. В цьому питані немає простої відповіді, але залишати це напризволяще не можна. Інакше після деокупації наші правоохоронці будуть шантажувати бізнес кримінальними справами, які вони можуть відкрити за власним бажанням», — каже радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади Дмитро Кохан.
На його думку, є 4 варіанти вирішення проблеми.

1. Заборонити будь-яку підприємницьку діяльність. Тоді фермер має знищити господарство і виходити на вільні території. Але є ризик, що не всі з цим погодяться і будуть співпрацювати на повну з окупантами.

2. Все дозволити. Але тоді український бізнес буде наповнювати окупаційний бюджети.

3. Детально прописати, які дії підпадуть під поняття колабораціонізм.

4. Залишити все як є. Що не вирішує проблему, а дає правоохоронцям ще одну можливість отримати хабар від аграріїв за невідкриту справу щодо зради.

Також з 1 червня відновили відшкодування ПДВ, але і почались блокування податкових накладних. При цьому блокують досить активно, каже Дмитро Кохан. Наприклад, тільки у Хмельницькій області 37% членів ВАР заявили про блокування податкових накладних.

«Напевно серед них є частка таких, хто хотів оптимізувати податки та помилився, але точно не така велика кількість. Цю проблему можна вирішити на рівні Кабміну, спростивши умови, за якими блокуються податкові накладні. Бо контролюючі органи намагаються „щось зловити“, а по факту — борються з легальним бізнесом. На законодавчому рівні можна взагалі скасувати інструмент блокування накладних і перейти до контролю переміщення товарів через електроні товарно-транспортні накладні», — розповів радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади Дмитро Кохан.

Лібералізація ринку пального та трудові відносини

Також законотворцям слід звернути увагу на лібералізацію обігу та умов зберігання пального. На сьогодні все, що стосується ринку пального, потрібно лібералізувати. В цьому питанні українське законодавство максимально зарегулюване через боротьбу з тінню. Але зараз постало питання боротьби з його дефіцитом. Наприклад, аграрії повинні мати можливість купляти пальне напряму. При умові дотримання правил безпеки, повинні отримати полегшені дозволи на будівництво ємностей для зберігання пального у себе в господарстві. Бо зберігати пальне на нафтобазах в умовах постійних обстрілах — вже не актуально.

Також фахівці ВАР пропонують спростити трудове законодавство шляхом ухвалення законопроекту № 5371, яким пропонується:

- запровадження особливого (спрощеного) договірного режиму регулювання трудових відносин для суб'єктів малого або середнього підприємництва з кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше як 250 осіб при збереженні основних загальновизнаних трудових прав та гарантій найманих працівників;

- реалізація принципу свободи праці та свободи трудового договору;

- зменшення адміністративного навантаження (значні обсяги фінансових, часових і людських витрат) на суб'єктів господарювання — роботодавців в частині формування та ведення кадрової документації.

Джерело @ Agravery.com