За особливий характер праці працівникам можуть надавати щорічні додаткові відпустки (ч. 1 ст. 76 КЗпП, п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про відпустки").
Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (далі - Список) затверджено постановою КМУ від 17.11.1997 р. № 1290.
В п. 58 розділу XXII "Загальні професії за всіма галузями господарства" Списку для працівників, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, і яким тривалість щорічної відпустки не визначена іншими нормативно-правовими актами, передбачені щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.
Основна умова для такої відпустку - безпосередня зайнятість працівників на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах не менш як половину тривалості робочого дня.
При цьому конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Відпустку надають пропорційно фактично відпрацьованому часу (п. 6 і 7 Порядку застосування Списку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.1998 р. № 16).
У розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховують дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад.
Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, проводить роботодавець.
Тож, оскільки законодавство не визначає, у якій спосіб проводити облік на роботах з особливим характером праці, підприємство самостійно приймає рішення щодо ведення такого обліку.
Джерело @ https://borgexpert.com/
