Україна готується до розроблення та ухвалення державного бюджету-2023.

Ще наприкінці першої декади серпня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд розпочав роботу над державним бюджетом країни на наступний рік, наголосивши, що це буде документ воєнної економіки, в якому пріоритети — армія та безпека. Керівник уряду дав чітко зрозуміти: державний бюджет-2023 передбачає збереження виплат за всіма соціальними програмами.

«Урядовий кур’єр» вирішив глибше зануритися в цю тему, хоч офіційних напрацювань щодо головного фінансового документа на 2023 рік ще немає. Тож можемо оперувати деякими фактами, заявами чиновників та експертів, прогнозами тощо.

Три варіанти та Фонд оперативного відновлення

Як констатують економічні аналітики, очікується поява трьох варіантів державного бюджету на 2023 рік. Зрозуміло, що всі вони залежатимуть від наших успіхів у воєнних діях з російською навалою.

Отже, перший сценарій — оптимістичний. Згідно з ним, війна закінчиться до кінця 2022 року. Другий — повернення до мирного життя нашої країни та її громадян приблизно до весни-літа 2023 року. І третій — песимістичний — бойові дії триватимуть до кінця наступного року.

Перше, що вже сьогодні можна сказати напевне: уряд планує створити Фонд оперативного відновлення. До нього, наскільки відомо на цей час, заплановано залучати прибутки вітчизняних державних підприємств, а також кошти країн-партнерів, фактично донорів.

«Припускаю, що найбільший внесок і в цей фонд, і зрозуміло, в державний бюджет-2023 зроблять країни-донори. Цього року з початком широкомасштабної війни Україна майже наполовину закривала потреби у бюджетному фінансуванні за рахунок зовнішньої допомоги. Таке ми очікуємо й у 2023 році. Нашій країні також надходитиме макрофінансова допомога від країн-членів ЄС та МВФ», — зазначає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.

А ось на скільки саме грошей може розраховувати Україна, експерт поки що чіткої відповіді дати не може, зазначаючи, що все залежатиме від успішності проведених переговорів.

Незалежний економічний та політичний експерт Олексій Кущ вважає, що у 2023 році Україна може отримати від країн-донорів не менш як 30 мільярдів доларів. Це фактично дорівнюватиме сумі дохідної частини державного бюджету мирного часу. Саме ці кошти мають іти не на оборону України, а на так звані мирні цілі: зарплати, пенсії, стипендії, соціальні виплати. Адже держава зобов’язалася так робити. А ось на воєнні справи Україна залучатиме кошти від справляння податків та акцизів. Пан Кущ вважає, що це буде 140—150 мільярдів гривень щомісяця.

За даними статистичних відомств, у травні — червні 2022 року на оборону з бюджету спрямовували трохи меншу суму — майже по 100 мільярдів гривень щомісяця.

Цікаві з цього приводу аналітичні викладки, які наводить голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики нардеп Данило Гетманцев: видатки бюджету за загальним та спеціальним фондами за січень — липень 2022 року виявилися на 75% вищими, ніж за аналогічний період 2021-го. «У травні — червні прямі витрати на оборону з бюджету становили майже по 100 мільярдів гривень на місяць. 2021-го Україна витратила майже таку саму суму (127,5 мільярда гривень) на оборону за рік. Як наслідок, дефіцит загального фонду за сім місяців дорівнював 411,3 мільярда гривень. Це увосьмеро більше, ніж за аналогічний період торік. Майже половину (48%) потреб у бюджетному фінансуванні з початку року Україна закривала за рахунок зовнішньої допомоги (пільгові кредити та позички). Ще третину — за рахунок монетизації дефіциту Нацбанком», — зазначає нардеп.

Але оборона та суміжні галузі потребують більших коштів.

Нещодавно Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №7644 про зміни до бюджету на суму 270 мільярдів гривень. Ці кошти держава планує передати здебільшого на сектори оборони та безпеки. Приміром, Міноборони отримає додатково 241 мільярд гривень, Головне управління розвідки — 2,2 мільярда, СБУ — 2,4 мільярда гривень тощо.

Тож загальні видатки бюджету зростуть щодо довоєнних планів на 1,3 трильйона — до 2,6 трильйона гривень. А головним джерелом збільшення бюджету будуть внутрішні запозичення.

Простота і можливість корегування податкових пільг

Міністр фінансів України Сергій Марченко констатує, що держбюджет на 2023 рік буде дуже простим: фінансування зарплат держслужбовцям, лікарям, учителям тощо, соцвиплати, виплати внутрішньо переміщеним особам та кошти на військову кампанію й армію. Як буде порізаний держбюджет на 2023 рік за соціальними видатками?

«Друга основна стаття бюджету — це пенсії та соціальні виплати. За логікою цього бюджету, держава має зафіксувати витрати на соціальну сферу на тому самому рівні, на якому вони були цього року. Тобто на соціально незахищених верствах населення економити не планують. Наступна за величиною стаття видатків — зарплати медикам, освітянам, іншим бюджетникам та держслужбовцям. Як відомо, бюджети органів виконавчої влади, зокрема міністерств, планують скоротити на 10%, а це означає зменшення заробітної плати або скорочення апарату державних службовців», — зауважує Вікторія Тютюнникова.

На її думку, статті бюджету, на яких економитимуть, — найімовірніше, інфраструктурні проєкти, культура, спорт, антиковідні заходи тощо, оскільки це не пріоритети в нинішніх умовах. І ми не знаємо, як далі відбуватиметься війна.

Робити точні прогнози, складно, оскільки на розпис бюджету впливає багато чинників, зокрема темпи інфляції наступного року, а також можливий курс гривні.

Якщо війна затягнеться, то чимало експертів припускають: щоб підвищити дохідність бюджету, уряд буде вимушений переглянути та скоригувати податкові пільги, ухвалені в березні. Адже в умовах значного дефіциту бюджету надважливе завдання — швидке пожвавлення економіки, яке збільшить податкові та інші власні надходження до державної скарбниці.

Зокрема, Кабінет Міністрів вже розпочав підготовку законопроєкту про додатковий збір з операцій з обміну валюти для закупівлі будь-яких товарів або послуг за кордоном. Крім того, нині на вустах питання коригування пільгового податкового режиму для ФОПів. Такі заходи мають допомогти країні з наповненням держбюджету, який під час війни втратив левову частку доходів.

Чи буде окрема стаття держбюджету на відновлення зруйнованих осель громадян або виплат від держави? Чи це можливо лише після війни?

Такі кошти, зазначає пані Тютюнникова, буде закладено в держбюджеті 2023 року.

«Однак, на нашу думку, відновлення зруйнованого житла чи виплата компенсації не будуть однією з основних статей видатків, оскільки державний бюджет наступного року буде досить жорстким і спрямованим переважно на оборону, соціальні виплати та зарплати», — резюмує вона.

Слід додати: в умовах значного дефіциту бюджету наша держава сподівається, що відновлення житла громадян більшою мірою фінансуватиметься за рахунок конфіскованих російських активів та допомоги міжнародних донорів.

Джерело @ Урядовий кур'єр