З початку війни з РФ економіка України зазнала значного удару - зруйнована інфраструктура та ціла низка підприємств, обмеження доступу бізнесу до ресурсів та ринків збуту, інфляція, девальвація, міграція населення. За останніми оцінками Світового банку втрати від війни становлять близько $350 млрд, ВВП країни зменшиться більш ніж на третину. Зрозуміло, що в таких складних умовах бізнесу важко працювати.

Проте бізнес продовжує адаптуватися до воєнних умов, оговтується від шоку та дещо зменшив негативні оцінки перспектив своєї роботи. Підприємства промисловості підвищили оцінки з огляду на поступове налагодження каналів постачання, пристосування до нових умов, та з урахуванням релокації частини підприємств до більш безпечних регіонів. Вперше за останні місяці підприємства почали прогнозувати збільшення обсягів виготовленої продукції, проте оцінки щодо зайнятості залишаються доволі стриманими.

Серед основних проблемних питань, що стримують відновлення та розвиток бізнесу, - невизначеність щодо подальшого розвитку ситуації, обмежені ресурси, проблеми з логістикою, з кваліфікованими кадрами, падіння платоспроможного попиту на внутрішньому ринку.

Релокація в Україні

Основна пропозиція влади - релокація підприємств до безпечних регіонів Заходу України (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Вінницька, Волинська та Рівненська області).

Бізнесу варто звернути увагу, що до програми релокації може долучитися будь-яке підприємство. Можна повністю або частково перевезти свої потужності. Потрібно подати заявку на переміщення, вказавши спеціалізацію підприємства, кількість працівників, можливості виробництва, потреби у виробничому приміщенні, сировині, розміщенні співробітників, а також спосіб транспортування.

Пріоритет надається підприємствам оборонного комплексу та тим, які забезпечують життєдіяльність населення та економіки. Проте жодних підстав у відмові щодо переміщення немає. Після позитивного рішення підприємство отримає пакет державної підтримки, що включає:

• підбір місця розташування для потужностей підприємства;

• допомога з перевезенням на нову локацію;

• сприяння в розселенні працівників та пошуку нових співробітників;

• підтримка у відновленні логістики, закупівлі сировини та пошуку ринків збуту.

До західних областей вже переїхали 725 підприємств, з них 528 вже розпочали працювати на новому місці. Серед них - оптова та роздрібна торгівля, переробна промисловість, телекомунікації, науковці, будівельники. Найбільше підприємств релокувалося до Львівської, Закарпатської, Чернівецької та Тернопільської областей, в яких більш-менш є відповідна інфраструктура. Загалом заявки на переміщення зареєстрували 1816 підприємств, проте понад 600 компаній передумали. Швидше за все, плани змінились у зв'язку з проблемами релокації та частковою деокупацією територій.

Загалом, відносно стримані рішення бізнесу щодо релокації (за півроку лише 725 підприємств) пояснюються складнощами з перевезенням обладнання, коштами на релокацію, логістикою та іншими проблемами. Не в останню чергу, на рішення бізнесу впливає той факт, що регіони, куди перевозять підприємства, не є достатньо індустріально розвинутими порівняно зі східними областями. Промислова інфраструктура на заході країни не влаштовує багатьох підприємців.

Одним із інструментів, який може вирішити питання інфраструктури для релокованих підприємств, є розвиток індустріальних парків. Їх в Україні зареєстровано більше 50, проте більшість існують лише на «папері». До нещодавніх законодавчих змін у парків не було стимулів для розвитку. Тепер для парків запровадили компенсації з приєднання до мереж, за кредитами, інвестиціями, додаткові податкові і митні пільги:

• звільнення від ПДВ та мита на ввезення нового обладнання;

• звільнення з прибутку протягом 10 років;

• надання права органам місцевого самоврядування на встановлення пільгових ставок податку на нерухомість та плати за землю.

Розвиток інфраструктури парків дозволить швидко запустити промислові потужності релокованих підприємств та створити нові робочі місця. Понад 20 індустріальних парків розташовані в дев'яти областях - місцях релокації підприємств.

Зокрема, нещодавно були створені два індустріальні парки в Чернівецькій області. Це - Хотин Invest (текстильна та деревообробна промисловість), «Енергія Буковини» (деревообробна та харчова промисловість), «Марамуреш» у Закарпатській області (деревообробна промисловість і меблеве виробництво), «Л-ТАУН» у Київській області (агропромисловість та машинобудування).

Крім того, рекомендую бізнесу звернути увагу на відновлення процесу приватизації. Це один із можливих інструментів, який може допомогти частково вирішити проблеми пов'язані з релокацією, зокрема вибором локації з відповідною інфраструктурою.

Наразі ВР прийняла закон про продаж державного майна та встановлений порядок проведення електронних аукціонів, які значно спрощують та пришвидшують приватизацію. Рекомендую бізнесу, особливо переробної галузі, звернути увагу, що у рамках "малої приватизації" 19-21 вересня на майданчику "ProZorro.Продажі" пройдуть аукціони із продажу трьох спиртзаводів у Тернопільській області. Стартова ціна 25-50 млн грн. Це зручна можливість інвестувати в сферу, яка може бути максимально перспективною.

Із блокуванням Чорноморського узбережжя є надлишок зерна та сільськогосподарської продукції, які можна переробити у готову продукцію та напівфабрикати. Наприклад, те саме борошно та інші речовини. У цьому випадку саме спиртзаводи - це можливість переробити цю продукцію. Загалом у рамках "малої приватизації" в 2022 році держава планує знайти власників для щонайменше 150 підприємств. Серед найбільш перспективних об'єктів на приватизацію - комбінати хлібопродуктів та спиртові заводи.

В умовах обмеженості ресурсів бізнесу варто також активніше подаватись на державні програми, наприклад «Доступні кредити 5-7-9%». Програму реалізує Фонд розвитку підприємництва (ФРП). У рамках програми діють тривідсоткові ставки (залежно від дати заснування бізнесу та річного обороту):

• 5% річних - якщо виручка до 25 млн грн і створюються мінімум 2 робочих місця протягом першого кварталу;

• 7% річних - для бізнесу з виручкою до 25 млн грн;

• 9% річних - для бізнесу з виручкою до 50 млн грн.

Перевірити, чи бізнес відповідає всім критеріям, можна на сайті ФРП.

Також варто звернути увагу на грантові програми. На порталі держпослуг «Дія» (вкладка «єРобота») можна податись на декілька грантів, зокрема:

• грант на відкриття або розвиток власної справи. Розмір гранту - від 50 тис. до 250 тис. грн. Кошти можна спрямувати на придбання обладнання, закупівлю сировини, орендну плату (не більше 25% від суми гранту), лізинг обладнання тощо. Подаватись можуть як майбутні підприємці, так і чинні ФОП та юрособи;

• грант на стартап. Податись можуть ФОП або юридичні особи. Для цього потрібно зареєструватись на сайті Фонду розвитку інновацій. Розмір допомоги - від 750 тис. до 8 млн грн. Витратити грант можна на заробітну плату, консультаційні послуги, обладнання, маркетинг тощо.

Під час вибору місця релокації рекомендую бізнесу звертати увагу на програми від місцевої влади з допомоги бізнесу. У Львові зареєстрованим підприємцям-переселенцям розробили три типи ваучерів для підтримки та розвитку бізнесу:

• ваучер на релокацію (до 100 тис. грн) - кошти можна спрямувати на відшкодування оренди, логістичних послуг чи ремонту обладнання;

• ваучер на компенсацію (до 300 тис. грн) - може відшкодувати витрати на комунальні послуги, оплату оренди, відновлення пошкодженого майна;

• інвестиційний ваучер (до 300 тис. грн) - можливість отримати відшкодування на придбання обладнання, оновлення матеріально-технічної бази, придбання чи оренди нерухомого майна.

Релокація до ЄС

В умовах невизначеності, багато власників бізнесів замислюються про те, щоб перемістити свій бізнес за кордон: повністю або частково, тимчасово або на постійній основі. Найбільш схильні переїжджати за кордон компанії галузі IT, сфер професійних послуг (маркетинг, консалтинг, дизайн), охорони здоров'я. Основними країнами релокації стали країни ЄС (Польща, Німеччина, Болгарія, Бельгія, та Естонія), Туреччина, Молдова.

Рішення щодо релокації за кордон повинно включати механізми оцінки ризиків та переваг від переїзду, а також детальний контрольний перелік завдань із релокації. Важливо пам'ятати, що релокація бізнесу включає витрати, які виходять далеко за рамки витрат на фізично переміщення меблів, файлів і обладнання. Витрати на релокацію за кордон починають накопичуватися з дня прийняття рішення і продовжуються після того, як ви перевезете підприємство.

На що треба звернути увагу? Стабільність політичної та економічної ситуації, “не конфліктність” країни на світовій арені, гарантії забезпечення безпеки для бізнесу іноземного інвестора. Треба оцінити ризики у взаємовідносинах між «дружніми/недружніми» регіонами (Євросоюз, Туреччина, Середня Азія) з урахуванням країни виробництва та експорту продукції.

Також треба продумати:

• доступність юрисдикції - сумісність з іншими регіонами у торговельно-економічному аспекті. Можливості торгівлі (сировина та готовий продукт) між регіонами, умови торгівлі, обмеження;

• доступ до банківської системи - легкість відкриття та можливості безперешкодного управління банківськими рахунками;

• логістику - основні канали постачання, наявність розвиненої інфраструктури морських, авто чи залізничних перевезень;

• преференції - наявність промислово-технологічних парків, вільно-економічних зон, діючі інвестиційні програми;

• кредитну політику - пільги для інвесторів та розміри кредитів, ставки;

• податкову політику - прибутковий податок, ПДВ та механізми його відшкодування, місцеві податки, особливості застосування різних додаткових зборів (екологічні податки);

• енергоносії та комунікації - особливості підключення, вартість газу, електрики, води, каналізації;

• робочу силу - рівень кваліфікації, рівень мінімальної заробітної плати, обмеження щодо іноземців.

Все це потрібно враховувати при ухваленні рішення щодо того, куди релокувати бізнес.

Вибір країни без дослідження, “інтуїтивно”, може призвести до серйозного податкового навантаження та непередбачених різних обставин “на місці”. У будь-якому випадку, у разі вибору конкретної країни, потрібно обирати найбільш привабливу систему оподаткування, та детально дослідити її у конкретних випадках (в залежності від виду бізнесу, кількості працівників, рівня доходу тощо).

Таким чином, незважаючи на складнощі викликані війною, українські громадяни та український бізнес поступово пристосовуються, рівень оптимізму зростає незважаючи на невизначеність. Подальша виважена політика уряду щодо спрощення умов ведення бізнесу та успіхи ЗСУ безперечно сприятимуть активнішому відновленню ділової активності.

А. Терещук, радник юридичної фірми "Ілляшев та Партнери"

Джерело @ Ліга:Закон