Які основні податкові зміни відбулися в Україні після повномасштабного вторгнення Росії? Які з них варто зберегти, а які — переглянути?

З початком великої війни Україна опинилася в складній ситуації: податкові надходження скоротилися і водночас виникла потреба в рази збільшити фінансування оборони.

Також зросла кількість людей, яким потрібна підтримка держави. Перш за все, це внутрішньо переміщені особи і безробітні.

При цьому можливості українського уряду залучати кошти на зовнішньому та внутрішньому ринках зменшилися.

Допомога від міжнародних фінансових організацій, Євросоюзу, Сполучених Штатів та інших країн виросла в рази, але вона нерегулярна і недостатня.

Саме тому після суттєвого зниження податків та лібералізації контролю за їх сплатою в березні та квітні 2022 року влітку уряд почав повертати деякі податки.

Швидкі, але не завжди продумані кроки з підтримки бізнесу

Шок бізнесу від початку великої війни народні депутати пом'якшили шляхом запровадження податкових пільг та послаблення вимог до подання звітності.

3 березня Верховна Рада ухвалила два закони, які відтерміновували сплату податків, подання звітності, запроваджували мораторій на всі види податкових перевірок та звільняли від відповідальності тих, хто не зміг вчасно сплатити податки.

Дискусійною зміною стала можливість усім підприємствам з оборотом до 10 млрд грн перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою 2% від обороту замість податку на прибуток (18%) та ПДВ (20%).

ФОПи третьої групи на спрощеній системі отримали можливість сплачувати 2% від доходів замість 5%.

З квітня переходити на цю систему дозволили й компаніям з понад 10 млрд грн річного доходу, за винятком тих, хто працював у галузях азартних ігор, обміну валюти, виробництва й торгівлі підакцизними товарами, видобутку, виробництва й реалізації дорогоцінних металів і каміння, діяльності з управління підприємствами, надання послуг пошти та зв'язку.

У середині квітня парламент дозволив перехід на 2-відсоткову систему особам, які організовують азартні ігри, виробляють та продають ювелірну продукцію, займаються фінансовою діяльністю.

Таке рішення знизило податкові платежі тоді, коли в цьому не було необхідності, адже підприємства, які зазнали збитків, і так не платили б податок на прибуток, а розширювати спрощену систему на всіх у довгостроковій перспективі шкідливо і для бюджету, і для розвитку бізнесу.

Далеко не всі компанії могли перейти на 2-відсоткову систему, оскільки в такому разі вони втратили б податковий кредит.

Відчутнішу перевагу від нової системи отримали імпортери, які припинили платити ПДВ, тоді як вітчизняні виробники продовжували його сплачувати. У результаті ця система погіршила конкурентоспроможність українських компаній.

Протягом квітня-червня надані пільги зі сплати податків на митниці майже вдвічі перевищили суми надходжень від митниці за цей період до загального та спеціального фондів державного бюджету.

Наприклад, сума пільг із ввізного мита, акцизу та ПДВ на ввезення автомобілів за ці три місяці становила 26,1 млрд грн, у 14,8 млрд грн обійшлися пільги на пальне — нульовий акциз та зниження ПДВ до 7%.

При цьому в умовах фіксованого валютного курсу фактичне заохочення імпорту призводило до виснаження валютних резервів. Тому з 1 липня податки на імпорт відновили, одночасно скасувавши обмеження на імпорт товарів.

Наступним кроком має стати скасування дозволу компаніям, які займаються організацією азартних ігор, перебувати на спрощеній системі оподаткування. Відповідний законопроєкт уже зареєстрований.

Рентні платежі на природний газ

Аби підтримати компанії, які видобувають природний газ, із травня парламент дозволив їм платити ренту під час продажу газу, а не при закачуванні його в сховища.

Аналогічно виробникам електричної енергії дозволили сплачувати акциз лише після отримання ними коштів за поставлену енергію.

Наступним кроком з врегулювання ситуації з видобуванням газу в Україні стало ухвалення у вересні закону, який надає можливість прив'язати ренту до внутрішніх цін на газ.

Такий підхід виправданий, коли внутрішня ціна, за якою приватні видобувні компанії продають газ, суттєво нижча за європейську (у країнах ЄС — ЕП), а експорт газу заборонений з березня 2022 року.

Оподаткування та звітність ФОП під час війни

Протягом перших місяців великої війни законодавці значно знизили податкове навантаження на фізосіб-підприємців.

З 1 квітня 2022 року і до завершення дії воєнного стану підприємці першої та другої груп можуть не сплачувати єдиний податок і не заповнювати декларацію платника єдиного податку.

Крім того, їм дозволено не сплачувати ЄСВ за себе і за мобілізованих до Збройних сил України працівників.

Зміна строків зі сплати податків

На початку березня Верховна Рада зупинила перебіг строків для платників податків та контрольних органів і призупинила податкові перевірки.

Також зупинялася робота Системи електронного адміністрування (СЕА) ПДВ, що не дозволяло платникам податків реєструвати податкові накладні.

Проте в травні парламент зобов'язав платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати зобов'язання, дотримуватися термінів сплати податків, подання звітності та реєстрації податкових накладних.

Роботу СЕА ПДВ поновили й зобов’язали суб’єкти господарювання до 15 липня зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування, термін реєстрації яких сплив між 24 лютого та 27 травня, у Єдиному реєстрі податкових накладних.

До кінця липня потрібно було сплатити податки та збори, “прострочені” в березні-травні 2022 року. Також частково поновили терміни, які стосуються податкових перевірок.

Мораторій на проведення податкових перевірок

На початку березня парламент зупинив розпочаті податкові перевірки та заборонив починати нові.

Мораторій не стосувався камеральних перевірок декларацій або уточнених розрахунків (у разі їх подання) та камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи.

У травні податківці отримали змогу почати чи продовжити камеральні, фактичні та документальні позапланові перевірки, що проводяться на звернення платника податків.

Підставами для цього є реорганізація, ліквідація, зняття з обліку, заява на бюджетне відшкодування ПДВ, декларація з від'ємним значенням ПДВ понад 100 тис грн, наявність інформації про порушення валютного законодавства в частині граничних термінів повернення валютної виручки або надходження товарів за зовнішньоекономічними операціями.

Для решти випадків мораторій на перевірки залишається до закінчення воєнного стану.

Пільгове оподаткування пального

Через війну та спроби уряду обмежити ціни Україні загрожував дефіцит пального. Певний час його продавали лише за талонами, які могли придбати підприємства.

Згодом уряд дозволив включати до ціни пального витрати на доставку, а 15 березня парламент знизив ПДВ на пальне з 20% до 7%, акциз — до нуля.

Крім того, Кабмін дозволив обіг пального стандартів “Євро 3” та “Євро 4” (до цього дозволялася реалізація пального не нижче “Євро 5”), що дало змогу залучити додатковий ресурс для потреб ЗСУ.

Зниження податків на пальне дозволило уникнути значного підвищення цін на нього, але від цього бюджет втратив частину доходів.

Певний час тривали дискусії про необхідність повернення цих податків.

Мінекономіки наголошувало, що повернення акцизу важливе для наповнення Дорожнього фонду, кошти якого використовуються для відновлення дорожньої інфраструктури.

Депутати ухвалили компромісне рішення: ПДВ на пальне залишили на рівні 7%, акцизи повернули частково. Унаслідок цього ціна на пальне виросте приблизно на 1 грн за літр.

Дискусійним було й питання скасування запровадженої в березні норми про спрямування коштів Дорожнього фонду передусім на погашення державних боргів та потреби оборони.

Депутати вирішили, що у 2022 році до половини цієї суми спрямують на будівництво та поліпшення пунктів пропуску на кордоні України з ЄС.

Звільнення від сплати екологічного податку та податку на землю

Парламент звільнив платників від сплати екологічного податку за 2022 рік, якщо об’єкт оподаткування зареєстрований на територіях, де ведуться чи велися бойові дії або які тимчасово окуповані росіянами.

Крім того, депутати з 1 березня 2022 року скасували плату за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності). Дія цієї норми закінчиться 31 грудня року, наступного за роком, у якому скасують воєнний стан.

Ця норма поширюється на території, де ведуться або велися бої, тимчасово окуповані, а також визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами або на яких є фортифікаційні споруди.

В обох випадках — звільнення від сплати екологічного податку та плати за землю — перелік таких територій має скласти Кабмін. Наразі перелік відсутній, бо міністерства не можуть визначити, хто його формуватиме.

Оскільки йдеться про податки, то відповідальним могло би бути Міністерство фінансів. Уряд також міг би застосувати для цих цілей розподіл областей, який використовується для надання виплат ВПО.

Поки що місцеві органи влади самостійно ухвалюють рішення про стягнення плати за певні ділянки або звільнення їх від оподаткування.

Податкові пільги для індустріальних парків

3 червня Верховна Рада запровадила податкові пільги для індустріальних парків.

Вони передбачають звільнення від оподаткування ПДВ та ввізним митом імпорту нового обладнання (без права його здавання в оренду чи користування третім особам), звільнення від податку на прибуток протягом десяти років (якщо сума податку інвестується у виробництво) та надання права органам місцевого самоврядування встановлювати пільгові ставки податку на нерухомість і плати за землю.

Такі зміни до Податкового кодексу планувалися ще під час ухвалення оновленого закону “Про індустріальні парки” у 2021 році.

Важливим для реалізації цих норм буде ухвалення підзаконних актів, які унормують процедури реєстрації індустріальних парків та отримання пільг, щоб зменшити можливі зловживання.

Загалом індустріальні парки (наразі в Реєстр індустріальних парків включено 55 промислових майданчиків), як і інші види спеціальних економічних зон, як правило, не окуповуються.

Тому зусилля уряду й парламенту краще спрямувати на спрощення адміністрування податків та, наприклад, легше підключення до електромереж, що бізнес вважає відчутною перепоною для розвитку.

Крім того, з 1 липня набрали чинності ухвалені 17 лютого закони, якими парламент звільнив від ПДВ та мита обладнання, яке завозять для власної наукової діяльності державні наукові установи та заклади вищої освіти.

Ці закони навряд чи сприятимуть розвитку науки, адже для цього потрібно змінювати всю систему управління галуззю.

Податкові пільги з благодійної та гуманітарної допомоги

Для створення сприятливих умов для надання благодійної допомоги під час війни 15 березня парламент передбачив податкові пільги для організацій, які надають благодійну допомогу.

Так, пальне, передане ЗСУ або ТРО, а також як гуманітарна допомога не оподатковується ПДВ.

Не оподатковується податком на доходи фізосіб та військовим збором цільова благодійна допомога, надана учасникам бойових дій та особам, які проживають на території бойових дій, вимушеним переселенцям та особам, які постраждали від нападу РФ.

Крім того, дозволено отримувати податкову знижку в обсязі благодійної допомоги на суму не більше 16% річного доходу (раніше — 4%) та відносити благодійну допомогу на витрати у 2022 році.

1 квітня парламент уточнив, що гуманітарна допомога, завезена громадськими організаціями, не буде оподатковуватися ПДВ.

З вересня набули чинності зміни до законодавства, які звільняють від оподаткування благодійну допомогу, виплачену членам сімей поранених та загиблих учасників бойових дій.

Крім того, зміни визначили перелік послуг і коштів, які не включаються до оподатковуваного доходу волонтера чи учасника неурядової організації, якщо вони отримані від цієї організації (мова про кошти, надані благодійними організаціями та громадськими об’єднаннями з Реєстру неприбуткових установ та організацій).

Які зміни потрібно скасувати, а які — залишити

Повернутися до звичайної системи оподаткування підприємств варто вже зараз, не чекаючи завершення дії воєнного стану, оскільки запровадження 2-відсоткового податку з обігу для всіх шкодить бюджету і значній частині підприємств.

Звільнення від податків ФОПів першої та другої груп можна залишити, щоб підтримати дрібних підприємців.

Варто скасувати пільги для технопарків та наукових установ. Навряд чи багато підприємств захочуть ними скористатися, проте їх наявність свідчить про схильність уряду запроваджувати нерівні правила гри.

Після скасування воєнного стану гуманітарні потреби певний час залишатимуться значними, тож зі скасуванням пільг для благодійної та гуманітарної допомоги поспішати не варто, потрібно враховувати швидкість повоєнного відновлення.

Повернення екологічного та земельного податків, можливо, доведеться відкласти, оскільки розмінування та відновлення територій потребуватиме значного часу.

Після війни можна буде повернутися до обговорення податкової реформи. Однак навряд чи можна думати про радикальне зниження податків, адже потреби державного бюджету будуть значними.

Проте вже зараз можна запроваджувати стимулювання бізнесу іншими методами. Наприклад, допомагаючи українським підприємствам виходити на зовнішні ринки.

Альона ГРИШКО, “Вокс Україна”, Олександра БЕТЛІЙ, експертка з питань бюджету

Джерело @ Укррудпром