Експерти по-різному оцінюють відповідний законопроєкт, який із правками готують до другого читання в парламенті.
Нині активно обговорюють та лобіюють ухвалення законопроєкту №5655 про реформування містобудівної діяльності, який було ухвалено в першому читанні ще торік. Тоді архітектори, громадські діячі та бізнесмени виступили проти нього. Яка ситуація навколо цього законопроєкту тепер? Чи виправлено спірні моменти та чи дослухалися народні обранці до спільноти?
На ці та інші запитання шукав відповіді «Урядовий кур’єр».
Зміни потрібні не косметичні
Спочатку зазначимо, що більшість експертів вважає цей документ досить новаторським та радикальним рішенням для зміни чинної системи у галузі містобудівної діяльності, проте він викликав чимало питань та бурхливі дискусії.
«Після першого читання було виявлено велику кількість недоліків, які вимагають доопрацювання. Під час підготовки до другого читання було почуто голос архітекторської спільноти та внесено певні правки», — зазначає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.
За її словами, вилучено положення, яке зазначало, що права інтелектуальної власності на проєктну документацію належать замовникові, якщо таку документацію розробляють за бюджетні кошти. У закон «Про архітектурну діяльність» повернуто основні поняття, права та обов’язки архітектора. Визначено, які об’єкти будівництва можна проєктувати під керівництвом архітектора окремо та інженера-проєктувальника окремо.
Анна Кирій, архітектор, заступниця голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України, згодна з колегою, проте зазначає й великі вади цього документа.
«Депутати внесли косметичні зміни в законопроєкт порівняно з текстом, який проголосовано в першому читанні, і прибрали кричущі антиконституційні норми. Поза тим, найгірше, як от: корупційні ризики, антилібералізація, конфлікти інтересів, утиски професійних прав, прав громад і органів місцевого самоврядування, які розбалансовують всю систему в містобудуванні, так і залишилися. Законопроєкт написано в інтересах чиновників з Мінрегіону та забудовного бізнесу без залучення інших учасників галузі й без врахування їхніх інтересів», — зазначає вона.
Приватний контроль: сам собі допомагаю?
Експерти звертають увагу, що документ пропонує встановити для забудовників приватний контроль. Це означає, що будівельні компанії зможуть створювати власні фірми, які контролюватимуть їхню діяльність. Чи можна таке допустити?
Анна Кирій переконана, що створення приватного контролю для забудовників — суть цієї реформи. «Допускати такого не можна. Жодного позитиву в цьому не може бути, адже ми вже кілька років живемо із приватними експертизами, і це призвело лише до погіршення якості архітектури та міського середовища. Але ситуація із приватним контролем ще гірша, бо законопроєкт передбачає величезні суми для страхування відповідальності приватних контролерів — до 5 мільйонів євро. Це означає, що доступ на цей ринок буде обмежено і дозволити собі цей приватний контроль зможуть лише дуже великі забудовники», — додає вона.
Згідно із цією логікою, компанії, які не матимуть таких ресурсів, будуть змушені звертатися до великих забудовників і так потрапляти в залежність від них.
Вікторія Тютюнникова вважає, що холдинги — власники будкомпаній можуть самі створити такі фірми. Але експерт пропонує поглянути на це питання набагато ширше: «Для отримання дозволу така фірма повинна мати статус юридичної особи, а її штат має бути укомплектовано багатьма спеціалістами високого ґатунку. Законодавці зазначають: якщо у забудовника і контролера спільні кінцеві бенефіціарні власники, то така компанія не зможе здійснювати контроль за будівництвом».
Пані Тютюнникова бачить неабиякий позитив такого нововведення: контрольну функцію буде розподілено, що зменшить навантаження на державні органи і дасть змогу здійснювати контрольні функції мобільніше, без зайвої бюрократії й часових затримок.
«Це позитивно вплине на корупційну складову цієї галузі. Щодо наявності так званих приватних контролерів, сама ідея двояка, але великі реформи завжди ухвалювали так. Поява приватних нотаріусів свого часу теж спричинила багато дискусій, в підсумку реформа дала позитивні результати», — розмірковує вона.
Анна Лаєвська, комерційна директорка «Інтергал-Буд» вважає: це не означає, що будь-яка приватна структура може здійснювати таку діяльність. «Передбачено, що це будуть ліцензовані організації з певними вимогами щодо кваліфікації штату працівників, які нестимуть відповідальність за власні дії та рішення, зокрема кримінальну. Тобто є захисні механізми, які не дають змоги забудовникам створювати власні кишенькові компанії для здійснення нагляду, щоб обходити будівельні вимоги чи регуляторні обмеження», — переконує вона.
На її думку, створення інституту приватних установ, які конкурують, усуває державну монополію, отже й неправомірні механізми тиску на забудовника.
Моніторинг чи контроль?
Громадськість наполягає на доопрацюванні законопроєкту в частині процедури визнання об’єкта самочинним будівництвом. Автори документа запевняють, що такі об’єкти контролюватимуть виконавчі органи сільських, селищних та міських рад. Що можна сказати із цього приводу?
Анна Кирій переконана, що контролювати і здійснювати моніторинг, не маючи права навіть зайти на будівельний майданчик, — це не одне й те саме.
«Законопроєкт для органів місцевого самоврядування передбачає саме такий моніторинг, а не контроль за самочинним будівництвом. Якщо орган місцевої влади виявить самочинне будівництво під час моніторингу, він може хіба поскаржитися у приватну структуру містобудівного контролю, ту саму на контракті в забудовника, а вже ця структура уповноважена на ухвалення рішень», — висловлює вона власну думку.
В Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва переконані, що законопроєкт встановлює певні запобіжники, які унеможливлюють саме визнання справді самочинного будівництва на офіційному рівні. Наприклад, наявність речового права третьої особи на об’єкті будівництва.
«Дивує, що під час визнання певного будівництва самочинним не враховують експертної думки архітектора — розробника проєктної документації на будівництво. Отже, є підстави вважати, що законопроєкт надає забудовникові можливості уникнути визнання будівництва самочинним, тому в цьому аспекті він потребує доопрацювання», — додають там.
Що буде із громадськими слуханнями
Законопроєкт, на думку Вікторії Тютюнникової звужує перелік підстав, які дають змогу зносити об’єкти незаконного будівництва. Проте автори документа заперечують цю тезу і вказують, що він передбачає чіткий та прозорий механізм ухвалення рішень.
Анна Лаєвська вважає такі механізми достатніми в нинішній версії документа. «Однак якщо у громадськості є обґрунтовані зауваження щодо цього, можливо, їх автори врахують», — додає вона.
Законопроєкт №5655 фактично скасовує громадські слухання. Це спричинило велике невдоволення суспільства, адже на етапі громадських слухань місцевим мешканцям часто вдавалося врятувати територію, зелені зони тощо. Відповідно до положень документа, громада може у відкритому доступі спостерігати за всім процесом будівництва, проєктною документацією тощо, але вплинути ні на що не може.
Анна Кирій упевнена, що єдиний вихід із цієї ситуації — відхилення законопроєкту №5655 і створення інклюзивного процесу підготовки нової містобудівної реформи (містобудівного кодексу), що відповідатиме викликам часу, найкращим європейським практикам із залученням усіх учасників галузі.
В Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва не так категоричні із цього приводу. Там зазначають, що триває кропітка робота щодо врахування всіх недоліків цього документа та внесення численних правок до нього перед другим читанням.
Анна Лаєвська зазначає, що ще на етапі першого розгляду проєкту закону були зауваження, до яких автори дослухалися. Вона переконує, автори цього документа ведуть активний діалог із представниками професійних спільнот, щоб остаточно ухвалений закон врахував інтереси всіх зацікавлених і дав змогу ефективно керувати галуззю.
ДО РЕЧІ
Парламент планує ухвалити законопроєкт № 5655, який передбачає реформу будівельної галузі та зробить контроль громадськості над містобудівною діяльністю ефективнішим. Про це заявила ініціаторка законопроєкту народна депутатка України Олена Шуляк, повідомляє телеграм-канал ВРУ.
«Наш законопроєкт гарантує участь громадськості в обговоренні містобудівної та проєктної документації, а також дає змогу вносити свої пропозиції до державних органів, підприємств, установ, організацій та доносити своє бачення процесу до місцевої влади», — заявила пані Шуляк.
Джерело @ Урядовий кур'єр
